Справа № 2-557/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Гавриш М.З. при секретарі Єгоровій Л.І., з участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2в. звернувся до суду 07.08.2009 року з позовом про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики в сумі 7500 грн. та пені в сумі 4410625 грн., всього 418.125 грн. на підставі розписки відповідача від 20.08.2006 року, згідно якої ОСОБА_3 отримав від позивача 7500 грн позики в строк до 15.09.2006 року та зобов'язався в разі неповернення в зазначений строк вказаних коштів виплачувати 15% від суми боргу за кожен день прострочення.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному

обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, зазначив, що не оспорює факт складення розписки та отримання коштів, але вказує, що повернув позивачу 5500 грн. і фактично винен лише 2000 грн. Також пояснив, що за відсутністю доказів повернення части боргу готовий сплатити всю суму

боргу але заперечує проти сплати неустойки в зазначеному позивачем

розмірі, який вважає занадто великим та безпідставно нарахованим.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надалі сторонами докази судом достовірно встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони визнають, що згідно розписки від 10 серпня 2006 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 позику в сумі 7500 грн та зобов'язався повернути вказану суму грошей в строк до 15 вересня 2006 року. На забезпечення укладеної угоди ОСОБА_3 зобов'язався в разі неповернення грошей у встановлений строк виплачувати 15% від суми

боргу за кожен день прострочення виконання обов'язку. Відповідач складення розписки не заперечує. Письмові докази про повернення боргу чи його частки відсутні. Договір позики відповідачем не оспорюється.

Згідно ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому

одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої

сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а

кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається/ якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК) . Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ~ відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК).

За правилами ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі ( ст. 545 ЦК)

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.(Ст.54б ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК). Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання ( ст. 550 ЦК).

За правилами ст. 551 ЦК предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно . Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками( ст.104б ЦК) . Згідно ч.2 ст.1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Ст. 1049 - 1050 ЦК встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені

адовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно

статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли їчі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення }зикодавцеві.

Обставини справи свідчать про невиконання відповідачем умов >говору позики, факт укладання якого підтверджується письмовою розпискою. )змір неустойки визначений відповідачем в розписці і складає 15% від боргу за кожен день прострочення його сплати і фактично складає І125 грн в день .

За правилами ч.З ст.551 ЦК розмір неустойки може бути

«еншений за рішенням суду,якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір неустойки, визначений позивачем перевищує рільше ніж в 50 разів збитки, завдані несвоєчасним поверненням боргу а ікож обставин справи, суд зменшує розмір їх стягнення виходячи з

юг розумності та справедливості , тому, керуючись ст. ст.,10, 11, 60,

|12,214 ЦПК України, ст.509,525,526,536,545,546,549,550,551,549-552, І046,1049,1050 ЦК суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ісильовича 7500 ( сім тисяч п'ятсот) грн . боргу за договором позики, їустойку в сумі 50.000 ( п»ятидесяти тисяч) грн. , судові витрати по іраві в сумі 1.730 ( одна тисяча сімсот тридцять) грн., всього 59.230 п'ятдесят дев'ять тисяч двісті тридцять) грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення останнього. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4