Справа № 464/6648/15-ц

пр.№ 2/464/1758/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2015 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарі Лобко А.С.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

05.08.2015 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.11.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки в забезпечення договору банківського кредиту. Боржник не виконує належним чином свої зобов’язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 5 330 469 грн. 46 коп., яку банк просить стягнути з ОСОБА_1 як з поручителя. Також банк просить стягнути з відповідача сплачений при подачі позову судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності із зазначенням про згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Судові повістки, що були направлені на адресу відповідача, повернулися до суду з поміткою про закінчення строків зберігання. На підставі вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України, оскільки судовий виклик направлено відповідачу на адресу за місцем його реєстрації, вважається, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.12.2010 року між позивачем та ТзОВ «Віва» укладено кредитний договір №09.06/10-КЛ. Згідно з умовами цього договору банк – позивач по справі надає позичальнику ТзОВ «Віва» кредит у розмірі 2 000 000 (двох мільйонів) грн. на умові сплати базового розміру процентів за користування кредитом в розмірі 17,5% річних, комісій за надання кредиту та управління кредитом, строком до 13.12.2013 року. Позичальник зобов’язується повертати кредит та сплачувати відсотки і комісію за користування кредитом в строки, передбачені договором.

16.02.2011 року, 23.03.2011 року, 08.07.2011 року, 16.09.2011 року, 07.11.2011 року, 29.11.2012 року, 14.12.2012 року, 25.01.2013 року, 18.02.2013 року, між позивачем та ТзОВ «Віва» укладено договори про внесення змін до кредитного договору №09.06/10-КЛ від 16.12.2010 року, за умовами яких банк – позивач по справі надає позичальнику ТзОВ «Віва» кредит у розмірі 1 733 500 грн. на умові сплати процентів за користування кредитом в розмірі 21% річних, комісій за надання кредиту та управління кредитом, строком до 13.12.2013 року.

29.11.2012 року на забезпечення вищезазначеного кредитного договору між сторонами укладено договір поруки №09.14/12-п, за умовами якого поручитель – відповідач по справі відповідає перед банком за порушення зобов’язання боржника в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

За вимогами, передбаченими в ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та впорядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлено строку його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України – договір є обов’язковим для виконання сторонами, а з вимогами ст. 610 ЦК України – порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Позивач вказує на те, що боржником умови договору не виконуються та заборгованість за кредитним договором станом на 20.07.2015 року складається із простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 1 533 500 грн., строкової заборгованості по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2015 року по 19.07.2015 року в розмірі 22 057,18 грн., простроченої заборгованості по сплаті процентів в розмірі 755 544,07 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов`язань, встановлених договором. П. 7.1 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов’язань (крім договірних санкцій, пені та штрафів), банк має право застосувати до позичальника пеню, а позичальник зобов’язаний сплатити її банку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного боргового зобов’язання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, з розрахунку факт/360. На підставі цього позивачем нарахована до сплати пеня на загальну суму 1 053 007 грн. 80 коп. (пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.08.2013 року по 20.07.2015 року в розмірі 270 334,61 грн. та пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.08.2013 року по 20.07.2015 року в розмірі 782 673,19 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі наведеного позивачем нараховано три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати на загальну суму 1 318 266 грн. 40 коп. (три проценти річних за прострочення повернення кредиту за період з 01.04.2011 року по 20.07.2015 року у розмірі 107 845,52 грн., три проценти річних за прострочення сплати процентів за період з 01.04.2011 року по 20.07.2015 року у розмірі 32 149,57 грн., інфляційних витрат, що виникли у зв’язку із несвоєчасною сплатою процентів за період з 01.04.2015 року по 20.07.2015 року у розмірі 283 811,81 грн., інфляційних витрат, що виникли у зв’язку із несвоєчасним поверненням кредиту за період з 01.04.2011 року по 20.07.2015 року у розмірі 894 459,50 грн.).

Відповідно до п.7.5 та 7.7 кредитного договору банк має право застосувати до позичальника, а позичальник зобов’язаний сплатити банку договірні санкції. Внаслідок невиконання умов кредитного договору позичальником, банком нараховані штрафи, передбачені кредитним договором, що застосовані до ТзОВ «Віва» в період з 01.08.2013 року по 20.07.2015 року в розмірі 648 094 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.11.2014 року №161/13045/14-ц з позичальника стягнуто заборгованість за вищезазначеним кредитним договором. Рішення суду залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 17.02.2015 року.

Таким чином, факт порушення позичальником зобов’язань за кредитним договором встановлено.

За вимогами п. 1.1 договору поруки від 29.11.2012 року відповідач поручається перед позивачем за виконання позичальником зобов’язань, що виникли на підставі кредитного договору.

На підставі цього позивач просить стягнути заборгованість, яка виникла в результаті невиконання позичальником своїх зобов’язань, з відповідача, який є поручителем.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України).

В п. 5.1 договору поруки зазначено, що цей договір дії до 13.12.2016 року включно або до припинення забезпеченого ним зобов’язання.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов’язань позичальника за кредитним договором.

Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому кредитору надається право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від одного із боржників. Якщо обов’язок не буде виконано в повному обсязі одним із боржників, кредитор вправі вимагати неодержане від інших солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними до того моменту, поки їх обов’язок не буде виконано повністю.

Суд враховує, що саме кредитор вправі обирати, від кого він буде вимагати виконання обов’язку: від боржника, від поручителя, або від обох разом.

В п. 2.6 договору поруки передбачено, що у випадку порушення позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, поручитель зобов’язується виконати їх у строки, зазначені в письмовій вимозі банку.

30.07.2015 року відповідачу було направлено вимогу про виконання зобов’язань позичальника протягом 30 календарних днів від дати отримання вимоги.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті.

Беручи до уваги, що відповідач доказів належного виконання позичальником умов договору не надав, не надав доказів належного виконання своїх зобов’язань, а також не надав доказів того, що він не має відповідати за порушення боржником зобов’язань за договором, суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 654 грн., що підтверджується платіжним дорученням №44630 від 29.07.2015 року. Оскільки позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст. 526, 530, 553, 554, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050 ЦК України, ст. 10, 11, 27, 60, 74, 88, 169, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 225 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) згідно договору поруки №09.14/12-п від 29 листопада 2012 року заборгованість за кредитним договором №09.06/10-КЛ від 16 грудня 2010 року в розмірі 5 330 469 (п’яти мільйонів трьохсот тридцяти тисяч чотириста шістдесяти дев’яти) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) судовий збір в розмірі 3 654 (трьох тисяч шестисот п’ятдесяти чотирьох) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Сихівським районним судом м. Львова за письмовою заявою ОСОБА_1, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: