ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2015 року                      Чернігів                    Справа № 825/3796/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                                   - Д’якова В.І.,

за участю секретаря                                - Воєдило Л.П.,

представника позивача                                        - ОСОБА_1,

представника відповідача                                        - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про стягнення індексації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області в якому просить суд: стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області на його користь індексацію з травня 2008 року по грудень 2009 року в розмірі 2271,56 грн.; допустити негайне виконання постанови суду в межах всієї суми виплати, зокрема за один місяць; встановити відповідачу строк для подачі до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він проходив службу в органах податкової міліції в міжрегіональному відділі оперативного документування Управління податкової міліції ДПС у Чернігівській області на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ. З наданої відповідачем інформації позивачу стало відомо, що за 2008-2009 роки йому не нараховувалась та не виплачувалась індексація заробітної плати, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додатково просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до діючого законодавства України.

Представник Головного управління ДФС у Чернігівській області в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 №440 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за №902/11182, до відомостей, що становлять державну таємницю відносяться відомості про належність осіб до негласних штатних співробітників (працівників) оперативного підрозділу (п.4.1.13), зокрема і органів податкової служби. Оскільки позивач працював на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування, всі відомості щодо проходження його служби мають ознаку «цілком таємно». Таким чином, питання нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача не відноситься до компетенції Головного управління ДФС у Чернігівській області. Також відповідач критично поставився до розрахунку індексації грошового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, посилаючись на те, що він проведений лише на підставі даних, наданих позивачем.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював в органах податкової служби Чернігівської області та відповідно до наказу Держаної податкової служби України від 30.09.2013 №008-о/д був звільнений з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування управління податкової міліції ДПС у Чернігівській області за підпунктом «г» пунктом 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (через скорочення штатів) (а.с. 24).

31.07.2015 ОСОБА_3 звернувся до Головного управління ДФС у Чернігівській області з інформаційним запитом в якому просив, в тому числі, надати йому інформацію щодо розміру виплаченої йому індексації за 2008-2013 роки, за кожен місяць окремо (а.с. 4).

Листом від 28.08.2015 за вих. №727/Ч/25-01-07-10 позивачу надано інформацію щодо виплаченої йому індексації за період з січня 2010 року по жовтень 2013 рік (а.с. 6, 7).

01.10.2015 ОСОБА_3 знову звернувся до Головного управління ДФС у Чернігівській області з інформаційним запитом та просив надати інформацію щодо розміру нарахованої йому індексації за 2008-2009 роки, за кожен місяць окремо (а.с. 8).

Головне управління ДФС у Чернігівській області листом від 27.10.2015 за вих. №27/Ч/25-01-07-09 повідомило позивача, що індексація за 2008-2009 роки йому не нараховувалась (а.с. 10).

25.11.2015 позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради та, вказавши розмір свого посадового окладу на дату звільнення 1175,00 грн., просив надати йому інформацію чи має він право на індексацію свого заробітку за період з 01.02.2008 по 21.10.2013 (а.с. 11).

Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради в листі від 30.11.2015 за вих.№02-19/27442 повідомило позивача, що він маєте право на індексацію заробітної плати за період роботи з 01.02.2008. по 21.10.2013 та додало її розрахунок за умови, що лютий 2008 року є базовим місяцем для проведення індексації та кожного місяця відпрацьовано норму робочого часу (а.с.12, 13).

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 5 статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення заробітна плата працівників підлягає індексації у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Так, відповідно до листа Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.10.2015 за вих. №27/Ч/25-01-07-09 позивачу не було нараховано індексацію грошового забезпечення за 2008-2009 роки (а.с. 10).

Разом з тим, суд не приймає до уваги розрахунок розміру належної позивачу до виплати індексації за період з травня 2008 року по грудень 2009 рік, в розмірі 2271,56 грн., оскільки вказаний розрахунок проведений лише на підставі даних, зазначених позивачем.

Натомість, представник відповідача в судовому засіданні вказав, що Головне управління ДФС у Чернігівській області не може надати суду інформацію щодо проходження позивачем служби, в тому числі щодо виплати йому індексації грошового забезпечення, оскільки вказана інформація має ознаку «цілком таємно».

Оскільки судом встановлено, що відповідач не нараховував позивачу індексацію за період з травня 2008 року по грудень 2009 рік, тому суд прийшов до висновку, що позивач має право на здійснення індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати Головне управління ДФС у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення з травня 2008 року по грудень 2009 рік.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати Головне управління ДФС у Чернігівській області надати звіт про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року на протязі одного місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Витрати, понесені позивачем на правову допомогу, підтверджуються матеріалами справи, а саме: договором про надання правової допомоги від 01.09.2015 (а.с.25), калькуляцією вартості правової допомоги, проведеної відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», актом виконаних робіт від 22.12.2015 (а.с. 17) та квитанцією №9 від 22.12.2015 про сплату коштів в загальному розмірі 700,00 грн., за надання правової допомоги згідно акту виконаних робіт від 22.12.2015 (а.с. 18).

Відповідно до частини 1, 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до приписів статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, пов’язані з витратами на правову допомогу сумі 350,00 грн., підлягають стягненню з Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь ОСОБА_3

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 87, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління ДФС у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 індексацію грошового забезпечення з травня 2008 року по грудень 2009 рік.

Стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183) на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 350,00 грн.

Зобов’язати Головне управління ДФС у Чернігівській області надати звіт про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року на протязі одного місяців від дати набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                    В.І. Д'яков