АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________

Справа №628/1575/15-ц. Головуючий 1 інст.: - ОСОБА_1 Провадження №22-ц/790/8088/15. Суддя-доповідач: - ОСОБА_2 Категорія: трудові.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - ОСОБА_2,

суддів: - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретарі: - ОСОБА_5,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 12 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» - про зміну формулювання причини звільнення, поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 28 липня 2012 року вона працювала на посаді керуючого відділення №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк».

12 червня 2014 року вона була ознайомлена з наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» №372 від 11 червня 2014 року «Про організаційно-штатні зміни в АТ «Брокбізнесбанк» та попереджена про скорочення займаної нею посади з 13 серпня 2014 року.

18 червня 2014 року вона звернулась з заявами до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» про скорочення терміну попередження та звільнення її з роботи з 24 червня 2014 року, видачу трудової книжки не пізніше 25 червня 2014 року, проведення остаточного розрахунку не пізніше 27 червня 2014 року та видачу довідки про доходи.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» №111/64-РВ від 23 червня 2014 року її звільнено з посади керуючого відділення №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк» з 24 червня 2014 року з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку з ліквідацією підприємства.

На час звільнення з роботи вона мала двох малолітніх дітей, одному з них не виповнилось трьох років.

Остаточний розрахунок проведено з нею АТ «Брокбізнесбанк» 2 липня 2014 року, трудову книжку видано 24 вересня 2014 року.

В подальшому їй стало відомо, що 13 серпня 2014 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» звільнила усіх працівників АТ «Брокбізнесбанк», окрім співробітників які мали дітей віком до трьох років.

Крім того, наказом №273 від 14 серпня 2014 року «Про організаційну структуру та штатний розпис АТ «Брокбізнесбанк» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» затвердила та ввела в дію з 14 серпня 2014 року нову організаційну структуру та новий штатний розпис АТ «Брокбізнесбанк», на підставі якого частина звільнених працівників була прийнята на роботу на зворотній основі.

Вважала, що ліквідації банківської установи не відбулася, а вона була звільнена з роботи у зв’язку із скороченням штату без працевлаштування та пропозицій зайняти інші вакансії в АТ «Брокбізнесбанк».

Неправомірним звільненням з роботи їй завдано моральної шкоди, оскільки вона залишилась без засобів до існування, змушена була змінити свій звичайний спосіб життя, звертатися до правоохоронних та інших органів для відновлення свого порушеного права.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 40, 42-1,43,73, 232-235, 237-1 КЗпП України, ОСОБА_6 просила суд поновити строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору; змінити формулювання причини її звільнення, змінивши фразу «у зв’язку із ліквідацією банківської установи» на фразу «у зв’язку із скороченням штату»; поновити її на посаді керуючого відділенням №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк»; стягнути з АТ «Брокбізнесбанк» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з АТ «Брокбізнесбанк» на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Представник ПАТ «Брокбізнесбанк» позов не визнав.

При цьому посилався на те, що 12 червня 2014 року позивачка була ознайомлена з наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» №372 від 11 червня 2014 року «Про організаційно-штатні зміни в АТ «Брокбізнесбанк» та попереджена про скорочення займаної нею посади з 13 серпня 2014 року у зв’язку з ліквідацією АТ «Брокбізнесбанк».

8 червня 2014 року ОСОБА_6 звернулась з заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк», в якій просила скорити їй термін попередження про наступне вивільнення та звільнити її з роботи з 24 червня 2014 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом №111/64-РВ від 23 червня 2014 року позивачку звільнено з посади керуючого відділенням №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк» з 24 червня 2014 року у зв’язку з ліквідацією підприємства за п.1 ст. 40 КЗпП України, а займану нею посаду виключено із штатного розпису.

На час звільнення ОСОБА_6 з роботи ПАТ «Брокбізнесбанк» не мало можливості її працевлаштувати, оскільки з 13 серпня 2014 року скорочувалися всі посади, які існували в ПАТ «Брокбізнесбанк».

Вважав, що формулювання причини звільнення позивачки з роботи відповідає вимогам ч.1 ст. 40 КЗпП України, оскільки вона звільнена з посади у зв’язку з ліквідацією банківської установи.

Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 12 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_6 строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Поновлено ОСОБА_6 на роботі на посаді керуючого відділенням №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк».

Стягнуто з ПАТ «Брокбізнесбанк» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 28049 грн. 69 коп. без урахування податків і обов’язкових платежів.

Стягнуто з ПАТ «Брокбізнесбанк» на користь ОСОБА_6 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Брокбізнесбанк» в дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі на посаді керуючого відділенням №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк» та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 4369 грн. 20 коп. допущено до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Брокбізнесбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що звільнення позивачки з роботи відбулося з порушення норм трудового законодавства, оскільки відповідачем не приймалися заходи що її працевлаштування за наявності у неї дитини до трьох років та не пропонувалися інші посади в ПАТ «Брокбізнесбанк». Поновлюючи строк на звернення з позовом до суду за вирішенням трудового спору, суд вважав, що він пропущений позивачкою з поважних причин.

Проте, погодитися повністю з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п. 1 ч. 1, ч 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

З матеріалів справи вбачається, що з 28 липня 2012 року ОСОБА_6 працювала на посаді керуючого відділенням №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк» (а. с.145).

Постановою Правління Національного банку України №339 від 10 червня 2014 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №45 від 11 червня 2014 року розпочато ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_7 (а..с.36).

У зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, а саме ліквідацією АТ «Брокбізнесбанк», наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» №372 від 11 червня 2014 року «Про організаційно-штатні зміни в АТ «Брокбізнесбанк» скорочено з 13 серпня 2014 року посади згідно з додатками №1, №2.

Згідно додатку №2 до наказу №372 від 11 червня 2014 року у відділенні №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк» скороченню підлягали керуючий відділенням, заступник керуючого відділяння, старший економіст, контролер-касир, провідний економіст (а. с. 86-137).

12 червня 2014 року ОСОБА_6 була ознайомлена з наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» №372 від 11 червня 2014 року «Про організаційно-штатні зміни в АТ «Брокбізнесбанк» та попереджена про скорочення посади керуючого відділення №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення у зв’язку з ліквідацією АТ «Брокбізнесбанк» з 13 серпня 2014 року ( а. с. 9).

18 червня 2014 року ОСОБА_6 звернулась з заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» про скорочення терміну попередження про наступне вивільнення та просила звільнити її з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 24 червня 2014 року (а. с.12).

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» №111/64-РВ від 23 червня 2014 року ОСОБА_6 звільнено з посади керуючого відділення №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк» з 24 червня 2014 року з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку з ліквідацією підприємства (а. с. 77).

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» №273 від 14 серпня 2014 року «Про організаційну структуру та штатний розпис АТ «Брокбізнесбанк» з 14 серпня 2014 року затверджено та введено в дію нову організаційну структуру АТ «Брокбізнесбанк» (додаток №1), а також новий штатний розпис АТ «Брокбізнесбанк» (додаток №2).

Згідно додатку №2 до наказу №273 від 14 серпня 2014 року у відділенні №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк» затверджено посаду заступника керуючого відділенням, охоронника (а. с.78-84).

На день звільнення з роботи ОСОБА_6 мала двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій на той час не виповнилось трьох років (а. с.17-18).

Згідно ч. 3 ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 на час звільнення з роботи мала дитину віком до трьох років, а її звільнення з роботи за ініціативою власника або уповноваженого ним органу допускалось лише з обов’язковим працевлаштуванням, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що звільнення позивачки з роботи відбулося з порушенням вимог діючого трудового законодавства.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, що ОСОБА_6 з поважних причин пропустила місячний строк на звернення з заявою в суд про вирішення трудового спору у справі про звільнення, а тому пропущений строк підлягав поновленню.

Згідно ч. 1 ст. 233, ст. 234 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №6 «Про практику розгляду судами трудових спорів», якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Проте, оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з’ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов’язки сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 звільнена з роботи 24 червня 2014 року. Трудова книжка отримана позивачкою згідно її позовної заяви 24 вересня 2014 року.

З 9 жовтня 2014 року по 19 січня 2015 року ОСОБА_6 перебувала на обліку як безробітна у Куп’янському МРЦЗ та отримала допомогу по безробіттю у розмірі 40 135 грн.48 коп. (а. с. 218).

З позовом в суд до ПАТ «Брокбізнесбанк» про зміну формулювання причини звільнення, поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6 звернулася лише 12 травня 2015 року, тобто через 326 днів після свого звільнення з роботи.

Поновлюючи ОСОБА_6 строк на звернення з позовом до суду за вирішенням трудового спору суд вважав, що остання пропустила його з поважних причин, оскільки до пред’явлення позову в суд вона зверталась з заявами щодо її незаконного звільнення до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк», територіальної держаної інспекції з питань праці у м. Києві, Генерального прокурора України.

Проте, вказані обставини на думку колегії судів не є поважними причинами пропуску місячного строку на звернення з заявою в суд про вирішення трудового спору, оскільки ОСОБА_6 мала реальну можливість у місячний строк з дня звільнення з роботи чи отримання трудової книжки звернутися з позовом до суду за вирішенням трудового спору.

Доказів того, що в ОСОБА_10 після звільнення з роботи існували об’єктивні, непереборні, істотні труднощі для звернення з позовом в суд про вирішення трудового спору у строк, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, матеріали справи не містять.

Не надані такі докази представником ОСОБА_10 - ОСОБА_11 і в судовому засіданні апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині поновлення строку на звернення до суду, поновлення ОСОБА_6 на посаді керуючого відділенням №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк», стягнення з ПАТ «Брокбізнесбанк» на користь ОСОБА_6 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову в цій частині у зв’язку з пропуском місячного строку на звернення з позовом до суду про вирішення трудового спору.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 про зміну формулювання причини звільнення з роботи, ухвалене судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія судів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» - задовольнити частково.

Рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 12 жовтня 2015 року -змінити.

Скасувати рішення суду в частині поновлення строку на звернення до суду, поновлення ОСОБА_6 на посаді керуючого відділенням №1 м. Алчевськ Луганського головного регіонального відділення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», стягнення з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на користь ОСОБА_6 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, судового збору в дохід держави та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині -відмовити.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання н им законної сили.

Головуючий:

Судді: