Справа № 2-44/07 2007 р.
Рішення
іменем України
18 січня 2007 року Березанський районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого судді Дорошенко А.В.
при секретарі Якубець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування завданих збитків,-
встановив:
ПозивачОСОБА_1 31.10.2006 р.звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків, мотивуючи тим, щоІНФОРМАЦІЯ_1 р. на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, з вини відповідача, який випасав худобу приватного сектора, була допущена потрава посівів: суданки в кількості 1 тн на суму 250 грн. та гарбузів в кількості 1,7 тн на суму 510 грн, чим йому завдані збитки на суму 760 грн., які позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати в сумі 81 грн та витрати на правову допомогу в сумі 50 грн.
Ухвалою суду від 28.12.2006 р. до участі в справі як третю особу на сторону відповідача залучено ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і пояснив, що його земельна ділянка площею 1,75 га розташована за селом і була засіяна суданкою близько 0,8 га, 0,3 га під гарбузами, 0,10 га під соняшником, а решта землі була незасіяна. Він зібрав два покоси суданки і на полі залишилася трава суданки приблизно висотою 20 см. під третій покіс. Крім того, його сім'єю було частково зібрано врожай гарбузів і на полі залишалося незібраних гарбузів близько 1,7 тн.ІНФОРМАЦІЯ_1 p., коли він з дружиною біля 15 год. приїхав на поле, вони побачили, що на його полі пасеться 420 корів, які перетоптали суданку та гарбузи. спричинивши йому матеріальні збитки. Випасав худобу ОСОБА_2, якого він попереджував перед цим, що поле не убране. Він з дружиною поїхав до сільської ради і на слідуючий день було складено акт обстеження посівів. Кількість гарбузів та суданки, знищених худобою, була ним вирахувана виходячи з середньої врожайності на вказані види культур.
Відповідач ОСОБА_2позов не визнав і пояснив, що він випасав людську худобу відповідно до рішення сходки жителів с.Чапаєвка.ІНФОРМАЦІЯ_1 р. він пас худобу разом з ОСОБА_3, оскільки його напарник на роботу не вийшов і старший пастух ОСОБА_6привіз ОСОБА_3, який погодився підмінити відсутнього пастуха. Він вигнав корів із загону і в цей час біля 9 години його повідомили люди, що одна із корів здохла. В зв'язку з цим він залишив стадо корів на ОСОБА_3, а сам спочатку дорізав корову, потім шукав її власника і коли повернувся до стада було вже 12 год.30 хв Коли він підійшов, то корови паслися на ділянці ОСОБА_4 і ОСОБА_5, він разом з ОСОБА_3 сіли обідати і в цей час біля 50 корів зайшло на ділянку позивача, де паслися не більше 15-20 хв. В цей час під'їхав позивач з дружиною, яка вдарила його по голові, після чого він з ОСОБА_3 вигнали корів. З позовом не згоден, т.я. на ділянці позивача урожай вже було зібрано: зібрано 2 покоси суданки, третій покіс взагалі із-за
2
посухи ніхто не зібрав, та були зібрані і гарбузи. Біля ділянки позивача знаходиться поле ПСИ на якому росло просо і до 29.09.06 р. просо вже було зібране і поле зоране
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3пояснив, що позовні вимоги ОСОБА_1є безпідставними ,оскільки корів вони випасали разом з ОСОБА_2на полі, на якому вже було зібрано врожай.
Заслухавши показания сторін, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що на підставі сходки жителів села Чапаева Березанського району Миколаївської області відНОМЕР_1) була затверджена бригада в складі 4 осіб для випаса худоби приватного сектора з 20.04.2006 р. Випасали худобу по-черзі по 2 пастуха. Відповідач ОСОБА_2повинен був випасати корів разом з ОСОБА_7., якийІНФОРМАЦІЯ_1 р. на роботу не вийшов і на прохання старшого пастуха корів разом з ОСОБА_2 випасав ОСОБА_3
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Березанським районним відділом земельних ресурсів Держкомзему України від 04.09.2003 р.ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,75 га в межах території Чапаєвської сільської ради Березанського району (а.с.7).
Відповідно до ч.З ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, маг право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Оскільки сторони по даній страві не перебували між собою у договірних відносинах, підстави відповідальності позадоговірної шкоди, передбачені главою 82 ЦК України.
Відповідно до ст.1166 ЦК України для настання деліктної відповідальності за завдання шкоди майну необхідна наявність складу правопорушення, в т.ч. наявність шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК Уукраїни)
На підтвердження свого, позовуОСОБА_1 посилається на акт обстеження посівів суданки та огородніх культур на його земельній ділянці від 02.10.2006 р. в якому зазначено, що на земельній ділянці площею 0,80 га посіяна суданська трава, якої зібрано два укоси сіна та зі слів заявниці визначена кількість не зібраних гарбузів на іншій земельній ділянці приблизно 1500-1700 кг; вказано про наявність на земельній ділянці в деяких місцях розтовчених гарбузів, розкиданого насіння гарбузів, потовченої гудини.
Більш точні виміри площі ділянки, де знаходилися посіви суданської трави та гарбузів зазначені в акті обстеження посівів суданки та огородніх культур від 12.12.2006 р. наданого відповідачем, з яким погодився позивач, де зазначено, що під суданською травою було зайнято 0.86 га, під гарбузами, беручи до уваги гудину гарбузів, 0,24 га.(а.с.іб)
Як показав в судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1н р. на прохання ОСОБА_6 він підміняв пастуха ОСОБА_7, який не вийшов на роботу і випасав корів приватного сектора разом зОСОБА_2. Вони вранці вигнали корів з літнього загону, після чого ОСОБА_2 пішов вияснювати за корову, яка пала, а він погнав корів на поле, оскільки зі слів ОСОБА_4 знав, що на всіх ділянках урожай вже зібрано. ОСОБА_2 повернувся біля 13 години і вони сіли обідати. В цей час на ділянку позивача зайшло біля 50 корів, які там паслися близько 15 хвилин, після чого приїхав позивач і вони корів вигнали. Вимоги позивача безпідставні, т.я. позивачем вже було зібрано 2 покоси суданки і більше на його ділянці суданка не росла, була тільки стирня. Він це бачив ще за тиждень до того дня, як випасав худобу, оскільки допомогав разом зі своїм батьком збирати суданку ОСОБА_5у, ділянка якого розташована поблизу ділянки позивача. Крім того, на день випасу худоби були зібрані і гарбузи, на полі була лише гудина.
Свідок ОСОБА_8пояснила, що її ділянка знаходиться за 500 м. від ділянки позивача і вона до своєї ділянки проїзджала мимо його ділянки. Вона бачила на ділянці суданку і знає, що позивач зібрав 2 покоси суданки, після чого на полі залишилося суданка
3
висотою біля 20 см. Вона також знає, що на полі росли також гарбузи, якОСОБА_1збирали, але скільки зібрали і скільки залишилося вона не знас.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що за тиждень до зазначеної позивачем потрави посіву, він косив просо на полі ПСП і розвертав комбайн біля ділянки позивача. Як ствердждує свідок на ділянці позивача вже нічого не росло, була тільки гудина від гарбузів. Суданка була рідка і невисока і коли її косив позивач свідок не знає.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що разом з комбайнером ОСОБА_11 підбирали комбайном просо, належне ПСП, яке лежало звалене. Оскільки поле позивача знаходиться поряд, він стверджує, що до зазначеної позивачем дати потрави посіву, гарбузів на його полі вже не було, була тільки гудина.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що був уповноваженим по господарству від ПСП "Чапаєвське" по збиранню проса, як інженер по охороні праці. Біля поля ПСП, де росло просо, розташовані ділянки громадян для ведення підсобного господарства. При збиранні проса, крім нього, були присутні водій ОСОБА_12, комбайнер ОСОБА_11, тракторист ОСОБА_13. Коли вони дійшли до ділянки позивача, дружина позивача вивозила з поля гарбузи. Після цього дня вони ще тиждень косили просо. З другої сторони поля у позивача росла суданка, яку він косив в той же день, коли і свідок косив з ОСОБА_3 на своїй ділянці, яка знаходиться за 120 м. від ділянки позивача. Коли вони косили суданку, просо на полі ПСП ще лежало в валках, а через 2 тижні вони підбирали валки і в цей же день дружина позивача ще вивозила з поля гарбузи. Після того, як була скошена суданка, на її місці на ділянці позивача вже нічого не росло, т.я. із-за посухи третього покосу суданки не було ні в кого. Не могла худоба і знищити гарбузи, т.я. на той час дружина позивача весь гарбуз з поля вивезла і на його місці залишився лише бур'ян.
Свідок ОСОБА_14 пояснила, щоІНФОРМАЦІЯ_1 р. біля 9- 9.30год. до неї під'їхав ОСОБА_2, який повідомив, що шукає власника корови, яка пала. Разом з ним вона поїхала до місця де лежала корова і ОСОБА_2 знаходився там приблизно до 12 години.
Свідок ОСОБА_15 пояснив, що його ділянка розташована на полі біля ділянки позивача. За 2-3 тижні, а то і більше до того, як на ділянку позивача зайшли корови, свідок убирав свою ділянку і бачив, що суданка позивача вже була скошена, а гарбузи ще росли. Це було на той час, коли суданка ОСОБА_5а ще лежала в валках, в валках було і просо на полі ПСП, яке підбирали.
СвідокОСОБА_4пояснив, що його сім'ї на полі для ведення підсобного господарства виділено 3 ділянки, які розташовані недалеко від ділянкиОСОБА_4. Коли було скошено другий покіс суданки, до нього підійшов пастух ОСОБА_2 і запитав чи можна заганяти корів на його ділянки. Оскільки на його ділянках суданка була зібрана, він дозволив випасати там худобу. На ділянках, розташованих поряд, належних ОСОБА_5у, ОСОБА_16 і позивачуОСОБА_4 суданка також на той час вже була скошена і третього врожаю на них бути не могло, т.я. була засуха і ніхто з власників ділянок третього покосу не зробив. Не бачив він також щоб на ділянці позивача на день випасу худоби знаходилися і гарбузи. Тому він сказавОСОБА_2, що і на інших ділянках урожай вже зібрано.
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що, працюючи в конторі ПСП, в якому розташована також сільська рада, вона бачила, що позивач та його дружина після 15 години заходили в сільську раду і були стривожені.
Таким чином, аналізуючи надані сторонами докази, показання свідків, суд вважає, що посилання позивача про спричинення йому шкоди в результаті потрави посівів в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, оскільки на день потрави посівів вказаного позивачем -ІНФОРМАЦІЯ_1 р. урожай суданської трави та гарбузів позивачем та його дружиною вже було зібрано, що в категоричній формі підтвердили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 ОСОБА_4, ОСОБА_3
4
Посилання позивача, як на підтвердження свого позову, на пояснення свідківОСОБА_18 , ОСОБА_8, ОСОБА_15і ОСОБА_17, не заслуговують на увагу, оскільки свідченняОСОБА_14 не спростовують пояснення відповідача щодо часу відсутності біля худоби, свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_15пояснили про наявність на полі позивача суданки та гарбузів задовго доІНФОРМАЦІЯ_1 p., а свідок ОСОБА_17 підтвердила звернення позивача до сільської ради.
Надані позивачем, як на доказ потрави посіву, акт обстеження посівів від 02.10.2006 р. та довідка управління агропромислового розвитку РДА про середню урожайність, не можуть бути доказом потрави, оскільки крім констатації факту площі земельної ділянки під посівом суданської трави, якої було зібрано два укоси, та приблизної кількості знищених гарбузів, вказаних зі слів дружини позивача, іншої інформації на підтвердження факту потрави посіву, акт не містить. Довідка про середню урожайність правового значення не має, оскільки відсутній факт спричинення шкоди.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач також посилається в позовній заяві на порушення відповідачем вимог ст..22 ЦК України, тобто на загальні підстави захисту цивільних прав та інтересів та на ст.373 ЦК України, яка підкреслює гарантованість права власності на землю.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Оскільки в судовому засіданні факт порушення цивільного права позивача свого підтвердження не знайшов, а задоволенні його позовних вимог про відшкодування завданих збитків необхідно відмовити.
Відповідно до ст..88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки йому в позові відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя Березанського районного суду
Миколаївської області А.В.Дорошенко