Справа №2-961/2009 р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі – Козачук О.С.,
за участю: представника Вознесенської міжрайонної прокуратури – Мазуренко Н.А., представника органу опіки та піклування та служби у справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: служба в справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей ,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2009 року Вознесенський міжрайонний прокурор в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей в якому вказував, що відповідачка є матір’ю малолітніх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Відомості про батька дітей внесені до актових записів про народження за вказівкою матері.
Також вказував на те, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню малолітніх, а саме: не піклується про стан їх здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не займається вихованням, не здійснює матеріального утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишає їх бездоглядними на тривалий час в зв’язку з чим притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КпАП України.
На попередження та профілактичні заходи відповідних органів ОСОБА_4 не реагує, за місцем проживання характеризується з негативної сторони.
Враховуючи вказані обставини, прокурор просив позбавити відповідачку батьківських прав щодо її дітей, передавши останніх для подальшого влаштування органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації та стягнувши з ОСОБА_4 на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини її заробітку.
В судовому засіданні представник Вознесенської міжрайонної прокуратури - Мазуренко Н.А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, в силу ч. 9 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.
Представник третіх осіб без самостійних вимог - служби в справах дітей та органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації - ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими.
Також пояснювала, що ОСОБА_4 , не піклується про стан здоров’я своїх дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не займається вихованням, не здійснює матеріального утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишає їх бездоглядними на тривалий, незважаючи на застосовані щодо неї профілактичні заходи та заходи впливу, позитивних висновків для себе не зробила, продовжує ухилятися від виконання своїх обов’язків по вихованню малолітніх, веде аморальний спосіб життя.
Після вилучення дітей та поміщення їх до КУ «Вознесенська центральна районна лікарня», вона жодного разу не поцікавилася долею малолітніх, не вжила жодних правомірних заходів для їх повернення, тому представник третіх осіб вбачала всі підстави для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав та стягнення з неї аліментів.
Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник Вознесенської міжрайонної прокуратури не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення представника Вознесенської міжрайонної прокуратури, представника третіх осіб без самостійних вимог, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, оглянувши матеріали справи №3-320/09 відносно ОСОБА_4 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КпАП України, суд прийшов до наступного.
Зокрема, судом встановлено, що відповідачка є матір’ю малолітніх дітей – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Відомості про батька дітей внесені до актових записів про народження за вказівкою матері (а.с.3,4, матеріали справи №3-320/09).
ОСОБА_4 є дієздатною особою, проте не працює, власного житла та прибутків, окрім соціальної допомоги, не має, за місцем проживання характеризується з негативної сторони.
Разом з тим відповідачка протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню малолітніх, а саме: не піклується про стан їх здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не займається вихованням, не здійснює матеріального утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишає їх бездоглядними на тривалий час в зв’язку з чим притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КпАП України.
На попередження та профілактичні заходи відповідних органів ОСОБА_4 не реагує, свого ставлення до дітей не змінила, за місцем проживання характеризується з негативної сторони (а.с. 6-13, 38-39, матеріали справи №3-320/09).
В зв’язку з такими обставинами, 17 січня 2009 року діти були вилучені з сім’ї Долинської та поміщені до КУ «Вознесенська центральна районна лікарня».
Водночас про ухилення відповідачки від виконання батьківських обов’язків свідчить також те, що остання не надала суду жодних доказів, що підтверджують поважність причин невиконання в минулому та доказів, що свідчать про бажання виконувати їх в майбутньому.
Відповідно до вимог ст.ст.150, 155, 180 СК України, батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про здоров’я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов’язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 12 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
За таких обставин, приймаючи до уваги письмовий висновок органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області від 19 лютого 2009 року, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо її малолітніх дітей.
Відповідно до вимог ч.4,5 ст. 167 СК України, в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Тому дитина підлягає передачі для подальшого влаштування органу опіки та піклування Вознесенської райдержадміністрації.
Разом з тим, згідно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Положення ч. 2 ст. 166, ч. 2 ст. 193 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.
Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Ст. 181 ч.3 та ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька, матері або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд прийшов до висновку, що відповідачка має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дати подачі позову про стягнення аліментів до суду і до їх повноліття.
При цьому, згідно п. 1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 5 ст. 81, ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України, п. 30 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» за №7-93 від 21 січня 1993 року з відповідачки також підлягає стягненню 59,50 грн. державного мита на користь місцевого бюджету Олександрівської селищної ради.
Керуючись ст.ст. 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233, 367 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: служба в справах дітей Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, орган опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей – задовольнити повністю .
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженку АДРЕСА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, передати для подальшого влаштування органу опіки та піклування Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області .
Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженки АДРЕСА_1 , на користь органів опіки та піклування, державних установ та інших осіб під опікою та піклуванням яких будуть знаходитись діти кошти (аліменти) на утримання її неповнолітніх сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23 березня 2009 року і до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_4 державне мито на користь місцевого бюджету Олександрівської селищної ради ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) гривень 50 копійок.
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: /підпис/ Вуїв О.В.
Згідно з оригіналом: суддя: