Справа №2-1181/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К РА Ї Н И

18 червня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:                      

         головуючого – судді Вуїва О.В.,

         при секретарі – Козачук О.С.,

за участю: позивачки ОСОБА_1 ,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Вознесенської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , сектор інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вознесенському районі Миколаївської області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2009 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою до Вознесенської міської ради, ОСОБА_2  про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в якій вказувала, що вона є власником 22/45 часток житлового будинку АДРЕСА_1  та такої ж частки земельної ділянки, площею 1000 кв.м., призначеної для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за цією ж адресою.

Іншим співвласником  цього ж будинку та земельної ділянки (23/45 часток) є             ОСОБА_2

За час проживання в будинку ОСОБА_1  на земельній ділянці було самочинно побудовано: сіни а111-1, площею 16,6 кв.м., сарай Н-1, площею 3,6 кв.м., душ У-1, площею 1,9 кв.м.

Зважаючи на те, що вказані об'єкти самочинної забудови зведені нею особисто на земельній ділянці, переданій у власність з дотриманням архітектурних, будівельних, санітарних і екологічних норм, відповідають правилам протипожежної безпеки, не порушують права інших осіб, позивачка просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_2  в судове засідання не з’явилася, однак надіслала на адресу суду письмові заперечення проти позову вказуючи на те, що визнає той факт, що спірне майно дійсно побудоване позивачкою. В той же час вважала, що як співвласник будинку та земельної ділянки вона також має право на отримання частки самочинно збудованого нерухомого майна, тому просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача – Вознесенської міської ради - в судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду заяву про повне визнання позовних вимог та клопотання про розгляд справи без його участі.

Треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_5 , ОСОБА_6  в судове засідання не з’явилися, направивши на адресу суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, проти задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи без самостійних вимог – сектору Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вознесенському районі Миколаївської області – в судове засідання не з’явився, проте письмово відмовився надати висновок щодо відповідності самочинно збудованого нерухомого майна Державним будівельним нормам. Водночас висловив свою думку щодо вимог ОСОБА_1 , вказуючи на те, що саме на інспекцію покладаються повноваження щодо здійснення узаконення самочинно збудованого особами нерухомого майна після отримання забудовником дозволу на будівництво, розроблення відповідного проекту та прийняття створеною органом комісією нерухомого майна в експлуатацію. Враховуючи ці обставини вважав, що звернення позивачки до суду є безпідставним, а позов – необгрунтованим.

Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, тому суд вважав можливим розглядати справу без участі цих осіб.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_1  є власником 22/45 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та такої ж частки земельної ділянки, площею 1000 кв.м., призначеної для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за цією ж адресою.

ншими співвласником  цього ж будинку та земельної ділянки (23/45 часток) є             ОСОБА_2  (а.с. 6-8, 16-17)

На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_1  самочинно побудувала: сіни а111-1, площею 16,6 кв.м., сарай Н-1, площею 3,6 кв.м., душ У-1, площею 1,9 кв.м.

Вказані будівлі були побудовані нею без затвердженого проекту, без дозволу на будівництво та на земельній ділянці, яка не була надана їй на момент будівництва у власність або користування, що є порушенням ст. 24 Закону України «Про планування і забудову території», ст. 25 Закону України «Про основи містобудування в Україні», а тому згідно ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України  особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Проте, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 375, ч.ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно,  якщо це не порушує права інших осіб.

Сіни а111-1, площею 16,6 кв.м., сарай Н-1, площею 3,6 кв.м., душ У-1, площею 1,9 кв.м. відповідають архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам, не порушують права інших осіб, самочинно побудовані ОСОБА_1  на земельній ділянці, яка була відведена їй для цієї мети (після здійснення самочинного будівництва).

В той же час суд не примає до уваги наступні доводи та заперечення, а саме:

- Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вознесенському районі Миколаївської області щодо непідвідомчості справи суду та можливості вирішення спору шляхом звернення зацікавленої особи до інспекції – оскільки вони не грунтуються на Законі, суперечать йому, зокрема ст.ст. 16, 376 ЦК України, ст. 3 ЦПК України. Крім цього, суд враховує відсутність на час розгляду справи законодавчо визначеного порядку узаконення інспекцією самочинно збудованого особою нерухомого майна, а також наявність між сторонами (співвласниками) спору про право;

-   ОСОБА_2  щодо належності їй, як співвласнику будинку та земельної ділянки відповідної частки самочинно збудованого нерухомого майна – оскільки спорудження учасником спільної власності на жилий будинок господарських прибудов створює для забудовника право власності на них, проте це не є підставою для зміни розміру часток у власності на будинок.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України цивільне право позивачки підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

На підставі викладених обставин, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Вознесенської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , сектор Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вознесенському районі Миколаївської області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1   як власником 22/45 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на самочинно побудоване нерухоме майно, а саме: сіни а111-1, площею 16,6 кв.м. (внутрішня площа – 13,3 кв.м.), сарай Н-1, площею 3,6 кв.м., душ У-1, площею 1,9 кв.м., які є частиною будинку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Суддя:                                                                     Вуїв О.В.