Справа № 22-ц-1170-Ф\08
Головуючий суду першої інстанції Чулуп О.C.
Суддя-доповідач суду Притуленко О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2008 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В.,
Соболюка М. М. ,
при секретарі Арутюнян Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Кіровського району АР Крим, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Кіровський районний відділ по земельних ресурсах, Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про визнання рішень противоправними, зобов'язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання звільнити та передати у користування земельну ділянку, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 10 грудня 2007 року та на додаткове рішення Кіровського районного суду АР Крим від 08 квітня 2008 року -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Первомайської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішень Первомайської сільської ради від 29.03.2004 року №523 та від 25.05.2004 року №573 противоправними та встановлення меж між суміжними землекористувачами відповідно до акту виносу границь земельної ділянки у натурі від 18.11.1992 року.
Позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_2 самовільно захопив частину його земельної ділянки площею 0, 10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 В результаті неправомірних дій відповідача площа його земельної ділянки зменшилася до 0, 885 га, що вимусило його звернутися до Первомайської сільської ради за врегулюванням питання про суміжне землекористування. Проте, сільська рада спір не вирішила, навпаки прийняла рішення про затвердження протоколів комісії по розгляду земельних питань, якими позивачу вказано користуватися земельною ділянкою в існуючих межах.
Посилаючись на ст. ст. 106, 120, 159 Земельного кодексу України позивач просив суд визнати рішення Первомайської сільської ради противоправними та зобов'язати встановити межі земельної ділянки відповідно до акту від 27.11.1992 року
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися доОСОБА_1з зустрічним позовом, в якому просили суд зобов'язати останнього повернути їм захоплену частину земельної ділянки, що надавалася йому у термінове користування, відновити стан земельної ділянки, відшкодувати моральну шкоду, судові витрати, що пов'язані з явкою до суду, а також витрати на правову допомогу.
Ухвалою суду від 04 травня 2007 року в якості третьої особи на стороні відповідача було залучене до участі у справі Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах".
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 10 грудня 2007 року позовОСОБА_1задоволений частково. Суд визнав противоправним рішення Первомайської сільської ради Кіровського району АР Крим від 29.03.2004 року №523 та від 25.05.2004 року №573 та скасував їх. В решті позовних вимог позивача відмовлено. В задоволені зустрічного позову відмовлено.
Додатковим рішенням суду від 08 квітня 2008 року у задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту для явки до суду у розмірі 1054 грн., судового збору в розмірі 60 грн., витрат на правову допомогу в сумі 700 грн.; вимогОСОБА_4 про стягнення витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту для явки до суду, компенсацію за втрачений заробіток в розмірі 377 грн., витрат на правову допомогу в сумі 300 грн.; вимог ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту для явки до суду у розмірі 47, 70 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 300 грн. - відмовлено.
Ухвалою суду від 08 квітня 2008 року залишені без розгляду вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про видачу Державних актів про право власності на земельні ділянки.
На рішення суду від 10.12.2007 року та на додаткове рішення від 08.04.2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення норм матеріального права, просять рішення суду та додаткове рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.
На думку апелянтів суд надав неналежну правову оцінку зібраним у справі доказам.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 08 червня 1995 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_5 недобудований жилий будинок, розташований за адресою:АДРЕСА_1, який був зведений останнім на виділеній земельній ділянці площею 0, 1 га.(акт виносу границь земельної ділянки у натурі від 18.11.1992 року).
ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 11 липня 1987 року, є власником житлового- будинкуАДРЕСА_2 на земельній ділянці з фонду земель радгоспу «Старокримський» площею 1000 кв.м.
На підставі наказу радгоспу «Старокримський» №207-П від 12 жовтня 1988 року за відповідачем ОСОБА_2 була також закріплена земельна ділянка площею 0, 14 га АДРЕСА_2 Згодом відповідно до наказу радгоспу №172-п від 06 вересня 1989 року (затвердженого рішенням виконкому Первомайської сільської ради № 133 від 21 вересня 1989 року) земельну ділянку, виділену ОСОБА_2 загальною площею 0, 24 га було розділено на дві - площею 0, 12 га кожна, одна з яких залишилася в користуванні ОСОБА_2, інша - передана у користуванняОСОБА_4
Рішенням виконкому Первомайської сільської ради №113 від 29 жовтня 1997 року, для обслуговування будинку, ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка площею 0, 12 га.
В зв'язку з виникненням спору між сторонами, комісія по розгляду земельних питань Первомайської сільської ради 25 березня 2004 року прийняла рішення, відповідно до якого ОСОБА_1ОСОБА_2 таОСОБА_4 належить використовувати земельні ділянки в існуючих межах, зокрема ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0, 0976 га. Рішенням Первомайської сільської ради № 523 від 29 березня 2004 року це рішення, викладене у протоколі №9 від 25 березня 2004 року, було затверджене.
Крім того, рішенням Первомайської сільської ради № 573 від 25 травня 2004 року було затверджене ще одне рішення постійної комісії по розгляду земельних питань, викладене у протоколі №10 від 24 травня 2004 року, відповідно до якого існуючи межі земельних ділянок відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають залишенню без змін; позивачу ОСОБА_1 вказано користуватися земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 в існуючих межах, тобто площею 884, 90 кв.метрів.
Виходячи з того, що зазначені рішення порушують право позивача на користування земельною ділянкою, суд визнав ці рішення протиправними та скасував їх.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 таОСОБА_4 до ОСОБА_1- відмовив, виходячи з недоведеності обставин щодо захопленням останнім 87 кв.м земельної ділянки, належної позивачам за зустрічним позовом, створення перешкод в її користуванні та погіршення її стану.
Оскаржуючи рішення суду, апелянти посилаються на те, що суд без достатніх правових підстав скасував рішення Первомайської сільської ради № 573 від 25 травня 2004 року та № 523 від 29 березня 2004 року, оскільки уОСОБА_1відсутні будь-які документи про право на землю, а наданий ним акт виносу границь земельної ділянки у натурі від 18.11.1992 року є нікчемним.
Проте зазначені доводи апелянтів не можна визнати обґрунтованими, оскільки відповідно до рішення виконкому Первомайської сільської ради № 138 пункт 129 від 26 листопада 1997 року ОСОБА_1 у власність (для обслуговування житлового будинку) передана земельна ділянка площею 0, 1 га, розташована вАДРЕСА_1 Це рішення свідчить про право позивача на користування земельною ділянкою у вказаному розмірі, тому обмеження цього права, встановлені рішеннями № 573 та № 523 не можна визнати правомірним, оскільки це не відповідає вимогам гл.22 ЗК України.
Також неспроможними є доводи апелянтів про те, що суд безпідставно залишив без задоволення зустрічний позов стосовно зобов'язанняОСОБА_1повернути захоплену ним земельну ділянку площею 87 кв.м, усунути перешкоди у користуванні нею, відновити стан земельної ділянки, оскільки матеріали справи не містять будь яких доказів в обґрунтування цих вимог. З протоколів постійної комісії по розгляду земельних питань №10 від 24 травня 2004 року та №9 від 25 березня 2004 року вбачається, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею меншою, ніж передана йому у власність. При цьому будь-яких відомостей про користуванням ним земельною ділянкою, належною ОСОБА_2 абоОСОБА_4 матеріали справи не містять.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні цих позовних вимог.
Також обґрунтовано залишені без задоволення вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стосовно відшкодування моральної шкоди, оскільки
всупереч вимог ст. 60 ЦПК України зазначені особи не надали суду доказів спричинення такій шкоди.
Крім того, суд також правомірно залишив без задоволення вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, оскільки відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені і документально підтверджені судові витрати присуджуються стороні, на користь якої ухвалено рішення.
Виходячи з наведеного колегія судців дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-314, 315, Цивільного процесуального кодексу України, колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 10 грудня 2007 року та додаткове рішення від 08 квітня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.