Справа № 2-а-553/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року                                                                      с.м.т. Новгородка

          Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді                     Пасічника Д.І.,

при секретарі                              Катренко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новгородка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС ОСОБА_2, третя особа ДАІ УМВС України в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови серії СА № 339867 в справі про адміністративне правопорушення, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.

          Свої вимоги мотивував тим, що 20 лютого 2011 року він керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 206 км автодороги Київ –Знам’янка. В транспортному потоці автомобілів був зупинений інспектором ДПС Смілянської роти ДПС. Причиною зупинки, за думкою інспектора та згідно його слів стало порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху, а саме перевищення встановленої швидкості руху на 31 км, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КпАП України, але жодного належного доказу позивачеві пред’явлено не було. Останній заперечував, так як ПДР не порушував. При цьому ніяких доказів порушення позивачем ПДР інспектор не надав. Позивач заявляв клопотання про залучення свідків, які безпосередньо були очевидцями вказаної події та надати на огляд показники приладу виміряної швидкості його автомобіля, але йому було відмовлено. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач вказав, що з викладеним правопорушенням не згоден, оскільки вимоги ПДР не порушив. У зв’язку з цим позивач просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СА № 339867, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Посилаючись на те, що обставини вказані у постанові про порушення ним ОСОБА_3 дорожнього руху не відповідають дійсності. Вважає, що дана постанова є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням прав позивача та чинного законодавства України, у зв’язку з чим, останній змушений звернутись до суду.

          Позивач в судове засідання не з’явився, але до суду надіслав заяву в якій просить слухання справи провести без його участі. Позов підтримує.

          Представник відповідача та третя особа в судове засідання повторно не з’явились. До суду надіслали заперечення, в якому вони позовні вимоги ОСОБА_1 не визнають.

          Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          За таких обставин суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача та третьої особи на підставі наявних матеріалів з винесенням рішення по справі.

          Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

          Суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», ПДР України, КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, а тому підлягає скасуванню.

В матеріалах адміністративної справи інспектором не зазначено, як було виявлене правопорушення, якими доказами підтверджується факт порушення позивачем ПДР України. Встановлено, що Інспектор не відібрав пояснення позивача, свідка, якого заявив клопотання допитати ОСОБА_1, виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення лише на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення та показників приладу «Сокол».

З урахуванням, того, що показники швидкості в приладі «Сокол»зберігаються 10 хв., за цей час вздовж Інспектора перед позивачем проїхало не один десяток автомобілей, швидкість кожного з них могла бути вимірювана та збережена.

          В даному випадку відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Фактично співробітником ДАІ, що склав протокол, позивачу було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Тим самим показники швидкості цього прибора самі по собі не можуть виступати в якості доказу адміністративного правопорушення позивачем.

          Крім того, прилад «Сокол»фіксує тільки швидкість автомобіля, в ньому відсутня функція фотофіксації автомобіля і показники його індикатора швидкості можуть відноситись до іншого автомобіля та зафіксовані в іншій час.

          Статтями 10-15 ЗУ „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, в якій їх результат може бути використано в якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. Засіб вимірювальної техніки, його номер, дата повірки та технічні характеристики (з урахуванням можливої похибки конкретного засобу) повинні зазначатися посадовою особою в протоколі та постанові, проте в оскаржуваних документах такі відомості відсутні.

          Також, суд звертає увагу на те, що зупинили позивача о 17:50, а о 18:00 вже був складений протокол про адміністративне правопорушення і розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, позивачу не було надано навіть часу для захисту, а розгляд обставин правопорушення був формальний.

          Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

          Згідно ч.1, 3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

          Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

          Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Згідно п.1.11. Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису»передбачено, що працівники Державтоінспекції під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватися вимог статей 33, 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень - інспектором - вчинено низку порушень, а саме , в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчинені порушення, відсутні будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР, крім цього, письмові пояснення позивача , свідка при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися та не додані до матеріалів адміністративної справи.

          З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, відповідачем надані не були, з огляду на відсутність обгрунтованих заперечень проти позову з боку відповідача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

          Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

          Таким чином, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, а постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням чинного законодавства.

          На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 122, п.1 ст. 247, ст. 288, ст.289, –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС ОСОБА_2, третя особа ДАІ УМВС України в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –задовольнити.

          Постанову серії СА № 339867 від 20.02.2011 року, винесену інспектором ДПС Смілянської роти ДПС ОСОБА_2, відносно ОСОБА_1 —скасувати.

          Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.122 КпАП України –закрити через відсутність складу правопорушення.

          Копію постанови направити УДАІ УМВС України в Черкаській області та позивачу ОСОБА_1.

Постанова оскарженню не підлягає.

          Головуючий суддя                                                                      Д.І. Пасічник