Справа № 22-ц-369/12 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О. В.
Провадження № 22-ц/1390/369/12 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 П. Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2012 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Петричка П.Ф.
Суддів Кота І.Н., Курій Н.М.
при секретарі: Винарчику О.П.
з участю: представників позивача
ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТзОВ “Слов”янка” ОСОБА_4
на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 червня 2011 р. по справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, ТзОВ “Слов”янка”, Дрогобицького ДК МБТІ та ЕО про визнання незаконним та скасування підпункту 2.1 пункту 4 рішення виконкому від 16.06.2005 р. № 161, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним виписку бюро реєстрацію права власності на майно, визнання права власності на торговий павільйон та зобов’язання ТзОВ “Слов”янка”звільнити торговий павільйон,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням позов задоволено, визнано незаконним і скасовано рішення виконкому Дрогобицької міської ради щодо присвоєння поштового номера торговому павільйону ТзОВ “Слов”янка”, визнано недійсним свідоцтво про право власності ТзОВ “Слов”янка”на нежитлове приміщення площею 80,8 кв.м. на вул. Грушевського 180 “А”та витяг про реєстрацію права власності на це приміщення, визнано за ОСОБА_5 право власності на торговий павільйон і зобов’язано ТзОВ “Слов”янка”звільнити торговий павільйон площею 80,8 кв.м. на вул. Грушевського 180 “А”у м.Дрогобичі.
Вважаючи, що рішення ухвалене на невстановлених судом обставинах і з порушенням норм процесуального і матеріального права, представник відповідача в апеляційній скарзі вказав, що ТзОВ “Слов”янка”створено шляхом викупу майна приміщення державного підприємства торгівлі –магазину № 67 “Продукти”, є його правонаступником, спірний торговий павільйон зареєстрований на праві власності за товариством. Обставини набуття павільйона підтверджене документами та свідоцькими показаннями. Позивач не надав доказів придбання спірного приміщення, підстав і законності продажу Дрогобицьким ЗПМП. Суд не проаналізував і не оцінив доказів, не перевірив письмових пояснень свідків з боку позивача. При достатніх повноваженнях виконкому Дрогобицької міської ради щодо присвоєння поштового номера спірному торговому павільйону 26.07.32005 р. суд безпідставно, не обґрунтовуючи, скасував не оцінив посилань позивача, що ця споруда є під номером 182 на вул. Грушевського, хоча за цією адресою є приватне будинковолодіння. Не оцінена розбіжність у характеристиках приміщення в окремих документах як металева конструкція на стрічковому фундаменті і як одноповерхова цегляна будівля.
Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове і відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача у підтримання скарги, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Неявка в останнє судове засідання, після з”ясування обставин та висловлення позиції представника відповідача належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розглядові.
Надіслана відповідачем телеграма не підтверджує поважності причин неявки, для завершення розгляду справи не перешкоджає закінченню розгляду.
Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і задовольняючи позовні вимоги і визнаючи незаконними оформлення і видачу виконкомом Дрогобицької міської ради ТзОВ “Слов”янка”права власності на нежитлове приміщення площею 80,8 кв.м. на вул. Грушевського 180 “А”у м.Дрогобичі, суд підставно і обґрунтовано виходив із встановленого і належно перевіреного факту необ’єктивного висновку відповідача щодо належності спірного приміщення.
Детально аналізуючи значну кількість зібраних по справі документів і даючи їм правильну оцінку в сукупності, суд дійшов підставного висновку щодо продажу спірного павільйона позивачеві та безпідставного зарахування його до власності ТзОВ “Слов”янка”міськвиконкомом.
Суд вірно врахував, що після укладення договору купівлі-продажу від 22.08.1997 р. і оплати узгодженої з Дрогобицьким заготівельно-переробним торгівельним підприємством суми, позивач вирішував питання щодо реконструкції спірного павільйона, що підтверджено документами як дії власника щодо розпорядження і використання набутого майна.
В силу ч.3 ст. 61 ЦПК України, суд не міг неврахувати рішення Господарського суду Львівської області від 7.07.2005 р., яким виконком Дрогобицької міської ради був зобов’язаний видати позивачу свідоцтво про право власності на торговий павільйон у м.Дрогобичі на вул. Грушевського 182, яке набрало законної сили і не оскаржувалось, оскільки представником відповідача визнавалась допущена помилка.
Однак в наступному відповідач не тільки її не виправив, але ухвалив оскаржене тепер рішення, яким оформив і видав право власності і на спірний павільйон ТзОВ “Слов”янка”, тому рішення Господарського суду залишилось невиконаним. Відповідач оскаржуваним рішенням змінив поштову адресу розташування приміщення.
Наявність в інвентаризаційних матеріалах ТзОВ “Слов”янка”павільйона № 002 однозначно не ідентифікує спірного павільйона.
Укладений цим товариством 31.08.1995 р. договір купівлі-продажу магазину № 67 “Продукти”не підтверджує одночасної купівлі спірного павільйона, що належно обґрунтував суд, врахувавши акт прийому-передачі, акт оцінки та сплату товариством земельного податку за адресою –вул. Грушевського, 119, де розташований магазин “Продукти”.
Ухвалюючи своє рішення від 16.06.2005 р. № 161, яке оспорив позивач, виконком Дрогобицької міської ради виходив лише із поданої ТзОВ “Слов”янка”заяви, не перевіривши дійсного стану справ з павільйоном, правових підстав вимоги, наявного спору, не врахував наявного рішення Господарського суду Львівської області від 7,07.2005 р., видаючи 26.07.2005 р. товариству свідоцтво про право власності на спірний павільйон площею 80,8 кв.м., хоча виконком був відповідачем по справі, розглянутій господарським судом і його представник приймав участь в розгляді. Тобто, рішення виконкому приймалось в процесі розгляду спору судом, всупереч об’єктивним обставинам, упереджено, односторонньо, і суб”єктивно.
Відповідачу була відома суперечність стосовно належності приміщення, оскільки ОСОБА_5 раніше, у т.ч. і в 2003 році звертався до нього з питанням видачі свідоцтва про право власності і лише внаслідок зволікання відповідача вимушено звернувся до господарського суду з позовом.
Договір оренди, укладений 1.04.2005 р. ТзОВ “Слов”янка”з ПП ОСОБА_6, на який відповідач посилався як на доказ використання приміщення, не підтверджує власності, оскільки укладався в часі виникнення спору розглядуваного судом.
Доводи апелянта щодо реєстрації за № 182 на вул. Грушевського (колись Радянської) приватного будинковолодіння ОСОБА_7 рішення суду не спростовують, оскільки в матеріалах справи наявні матеріали щодо оцінки в 1967 р. цього будинковолодіння і затвердження актів оцінки для його знесення, що було реалізовано.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно і об’єктивно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 10,11,57,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 153, 224 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 15.16,61,328, 387,393 ЦК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.
Керуючись ст.ст. 303-305,307 ч.1п.1, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ТзОВ “Слов”янка”ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 червня 2011 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: