Судове рішення #5250312
Головуючий у першій інстанції Полубок Н

Головуючий у першій інстанції Полубок Н.А.                                 Справа №22ц-1628/2008 р.

Доповідач - Станкевич В.А.                                                                      Категорія: ЦП 12

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

14 квітня 2008 року                                                                                              м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів                                       - Бабія А.П.

                                                           - Ступакова О.А.

·     при секретарі - Переверзевій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності на будову, виселенні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і вселенні ОСОБА_1, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту і про підтвердження їх права власності на дачну будівлюАДРЕСА_1, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 (діючої в інтересах ОСОБА_1) на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 грудня 2007 року,-

 

встановила:

 

19.02.2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання його права власності на дачну будівлю АДРЕСА_1, виселенні з нього ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і його вселенні в дану дачну будівлю.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту і про підтвердження їх права власності на дачну будівлю АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача його позовні вимоги підтримала, а зутрічний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не визнала, пояснивши, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого Нерубайською сільською радою 29.8.2002 року після підписання їм договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки 19.10.2001 року. За вказану земельну ділянку він заплатив 1000 гривень, хоча грошова оцінка даної ділянки складала 87 гривень. Крім того, він додатково заплатив за самовільне житлове будівництво суму, еквівалентну 5500 доларів США, що відповідало 27775 гривень. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 передали йому всі документи і ключі від житлового будівництва і, таким чином, сторонами були виконані всі основні умови договору по купівлі-продажу землі і житлового будівництва. Цей факт був встановлений рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10.10.2002 року при розгляді позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння і відшкодування моральної шкоди і зустрічного позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, а також ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05.06.2003 року. Акт введення житлового будівництва в експлуатацію у ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відсутній і з цієї причини угоду по купівлі-продажу житлового будівництва в нотаріальному порядку укласти було неможливо. В даний час ОСОБА_2 і ОСОБА_3 самовільно зайняли його житлове будівництво АДРЕСА_1 і він не може в нього вселитися. З цієї причини він просив суд постановити судове рішення про визнання угоди купівлі-продажу дачної будови дійсною, визнання права власності за ОСОБА_1 на дачну будівлю АДРЕСА_1, виселенні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з цієї дачної будівлі і вселенні його в дану дачну будівлю.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтримав вимоги зустрічного позову до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту і про підтвердження права власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на дачну будівлю АДРЕСА_1, просив суд не задовольняти позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу дачної будівлі дійсною, визнання його права власності на дачну будівлю АДРЕСА_1, виселенні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і вселенні позивача в дану дачну будову, пояснивши, що ОСОБА_1 не представив до суду договір купівлі-продажу дачної будівлі, яка розміщена на земельній ділянці АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і з цієї причини не може вимагати визнання його дійсним, а представлена позивачем ОСОБА_1 розписка на суму 5500 доларів США підтверджує тільки факт отримання ОСОБА_3 грошей за дачну земельну ділянку, а не за дачну будівлю. До того ж до моменту укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки дачна будова АДРЕСА_1 вже була введена в експлуатацію. ОСОБА_1 ніколи не укладав договір купівлі-продажу дачної будівлі, яка розміщена на земельній ділянці АДРЕСА_1, оскільки до моменту укладення угоди по купівлі-продажу землі на цю дачну будівлю ще не було отримано свідоцтво на право власності і відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не могли його продати ОСОБА_1 і з цієї причини ОСОБА_1 не може вимагати визнання за ним права власності. До того ж ОСОБА_1 при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 не мав навіть грошових коштів на покупку дачної будівлі і обіцяв оформити договір купівлі-продажу дачної будівлі по поверненню з рейса, але так до цих пір цього не зробив. ОСОБА_1 не має права виселяти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з дачної будівлі, яка розміщена на земельній ділянці АДРЕСА_1, оскільки воно ніколи йому не належало і не належить, а користуватися земельною ділянкою в тій частині, на якій розташована їх дачна будівля, вони ОСОБА_1 не перешкоджають. Біляївський районний суд Одеської області і апеляційний суд Одеської області ніколи не визнавали за ОСОБА_1 право власності на дачну будівлю АДРЕСА_1. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були готові укласти з ОСОБА_1 договір по купівлі-продажу дачної будівлі, яка розміщена на земельній ділянці АДРЕСА_1 або купити у нього земельну ділянку, на якій розташована дана дачна будівля, і відповідно готові будь-яку з даних угод оформити в нотаріальному порядку, проте ОСОБА_1 від цього постійно відмовляється, хоча ще 10.11.1999 року дачна будівля АДРЕСА_1 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була прийнята в експлуатацію, про що був складений відповідний акт. 19.10.2001 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уклали з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу тільки земельної ділянкиОСОБА_1 площею 0,0083 га в Нерубайській сільській раді Біляївського району Одеської області, але їх дачну будівлю АДРЕСА_1 за цією ж адресою, він до цих пір у них не купив, а натомість, він намагається незаконно визнати своє право власності на нього судовим рішенням, виселити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з нього і самому в нього вселитися, хоча право власності на знов створене нерухоме майно виникло у ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з моменту завершення будівництва і прийняття його в експлуатацію і своє право власності на дачну будівлю АДРЕСА_1 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ніколи не відчужували. Крім того, ОСОБА_1 в добровільному порядку не хоче визнати за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право на земельний сервітут для проходу до їх дачної будівлі і тому вони потребують встановлення постійного безкоштовного земельного сервітуту для проходу в свою дачну будівлю по земельній ділянці АДРЕСА_1 по доріжці шириною 1,5 метра від хвіртки до дверей їх дачної будівлі і підтвердження судом їх права власності на дачну будівлю.

Представник Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області в судове засідання не з'явився, але в своїй заяві просив розглядати дану справу за його відсутності.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24 грудня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі-продажу дачної будови АДРЕСА_1 дійсною, визнання його права власності на цю дачну будівлю, виселенні з нього ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і вселенні в цю дачну будівлю ОСОБА_1 - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про підтвердження їх права власності на дачну будову АДРЕСА_1 задоволений і визнано за ними право власності на дачну будовуАДРЕСА_1 у рівних долях.

Зустрічний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення постійного безкоштовного земельного сервітуту на право проходу через його земельну ділянку в їх дачну будівлю АДРЕСА_1 по доріжці шириною 1,5 метра від хвіртки до дверей дачної будівлі - задоволений.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_4 (діючої в інтересах ОСОБА_1) ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, а в зустрічному позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 19.10.2001 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0083 га, розташовану в Нерубайській сільській раді Біляївського району Одеської області.

Суд першої інстанції задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 посилався на те, що згідно розписок від 15.10.2001 року і від 19.10.2001 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 за дачну ділянку в цілому суму грошей 5500 доларів США, проте про отримання грошей за дачну будівлю в цих розписках мови не йде, а також на те, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10.10.2002 року з приводу дачної будівлі, що належить ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд рішення не приймав.

Суд першої інстанції вказав, що згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 15.11.2004 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повинні були звільнити земельну ділянку АДРЕСА_1 і звільнити всі споруди від осіб, які там знаходяться. Проте ця ухвала Біляївського районного суду Одеської області 30.06.2005 року була відмінена ухвалою апеляційного суду Одеської області, а надалі 30.11.2005 року - провадження закритеє.

Однак зазначеною ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.06.2005 року відмінена ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 15.11.2004 року та ухвала від 16.12.2004 року з процесуальних підстав (розглянуто у відсутність відповідачів), а питання передано на новий розгляд.(а.с. 61- 64)

Що стосується закриття провадження ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 30.11.2005 року (а.с. 67), то провадження закрито за скаргою ОСОБА_2 і ОСОБА_3, на дії виконавчої служби у зв'язку з відмовою представника заявників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від скарги.

Крім того відмовляючи ОСОБА_1 в позові суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зобов'язані були звільнити земельну ділянкуОСОБА_1 ЧСК «Хаджибей-1» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області і не перешкоджати ОСОБА_1 в його користуванні. Відповідно технічного паспорта від 10.11.04 року власниками в рівних частках дачної будівлі АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Також суд першої інстанції в рішенні послався на ст. 657 ЦК України, де зазначено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна полягає у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, що не було зроблене при укладенні угоди між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, а як видно з договору купівлі - продажу земельної ділянки відносно дачної будівліАДРЕСА_1, такої операції не було.

Між тим такий висновок не відповідає матеріалам справи.

Згідно договору купівлі-продажу від 19.10.2001 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0083 га, розташовану в Нерубайській сільській раді Бііляївського району Одеської області, договор посвідчений нотаріусом (а.с. 9)

Як правильно вказав суд першої інстанції ОСОБА_2 і ОСОБА_3 здали дачну будівлю в експлуатацію 10.11.99 року, тобто вона була повністю побудована, і прийом в експлуатацію відбувся до укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10.10.2002 року зобов'язано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку АДРЕСА_1 та не перешкоджати в її користуванні ОСОБА_1(а.с. 7)

З ухвали апеляційного суду Одеської області від 05.06.2003 року вбачається, що згідно договору купівлі - продажу земельної ділянкиАДРЕСА_1 позивач ОСОБА_1 сплатив, а відповідач ОСОБА_3 отримав 1000 грн. Крім того, позивач сплатив відповідачу 5500 доларів США за забудови, які знаходяться на вказаній земельній ділянці, тому судова колегія апеляційного суду була згодна з висновком суду першої інстанції, що земельна ділянкаАДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 з всіма забудовами на ній. Даною ухвалою рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10.10.2002 року залишено без змін.(а.с.11- 14)

Згідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується з наданої суду апеляційної інстанції представником ОСОБА_2, ОСОБА_3 ксерокопії про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яка не була предметом розгляду у суді першої інстанції, де зазначено, що на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.10.2004 року за ОСОБА_2, ОСОБА_3 03.12.2004 року зареєстровано права власності на дачну будівлюАДРЕСА_1, то з приєднаних до матеріалів справи ухвал Суворовського районного суду м. Одеси від 14.04.2005 року та 11.05.2005 року вбачається, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.10.2004 року, на підставі якого за ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано право власності на дачну будівлю, скасовано за нововиявленими обставинами (не було відомо про договір купівлі-продажу від 19.10.2001 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_1), а позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розділ майна залишений без розгляду.

При таких даних судова колегія вважає необхідним рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 грудня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

Керуючись ст. ст. 304, 305, 307, ч. 1 п.3 ст. 309, 313, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

 

вирішила:

 

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 (діючої в інтересах ОСОБА_1) - задовольнити, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 грудня 2007 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною, визнання права власності на будову, виселенні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і вселенні ОСОБА_1, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту і про підтвердження їх права власності на дачну будівлюАДРЕСА_1 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Визнати угоду купівлі-продажу дачної будови АДРЕСА_1 дійсною.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на дачну будівлю АДРЕСА_1, виселити з неї ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і його вселити в дану дачну будівлю.

В зустрічному позові ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація