ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28.12.2015 Справа № 908/6241/15

Суддя Серкіз В.Г., розглянувши

позовну заяву: Фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія плюс», м. Запоріжжя

третя особа-1: ОСОБА_2, м. Запоріжжя

третя особа-2: ОСОБА_3, м. Запоріжжя

третя особа-3: Державний реєстратор Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія плюс» за участю ОСОБА_2 (третя особа-1), ОСОБА_3 (третя особа-2) та Державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції (третя особа-3) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 23.12.2015р., справу № 908/6241/15 передано на розгляд судді Серкіз В.Г.

Розглянувши матеріали позовної заяви та з’ясувавши підстави, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України для повернення позовної заяви, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу. У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками сторонам відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що належними доказами направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні ст. 56 ГПК України, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції або фінансового чеку) та опису вкладення.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

При зверненні до суду з позовом від 14.12.2015р. (вх. № 6893/09-05 від 23.12.2015р.) на підтвердження направлення відповідачу та третім особам копії позовної заяви позивачем додано фіскальні чеки від 24.11.2015р. та описи вкладення від 24.11.2015р., що не є належними доказами направлення відповідачу та третім особам копії даної позовної заяви, оскільки дана позовна заява датована 14.12.2015р. Інших доказів направлення копії позовної заяви від 14.12.2015р. відповідачу та третім особам позивачем не додано.

Таким чином, неможливо зробити висновок про направлення відповідачу та третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів саме в редакції від 14.12.2015р., яку направлено до господарського суду Запорізької області.

Направлення на адресу сторони 24.11.2015р. позовної заяви від 14.12.2015р., тобто раніше ніж її було виготовлено, є безперечно неможливим.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

В абзаці 4 пункту 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вказано, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Відтак, при новому зверненні до суду позивачу, з урахуванням вимог ст. 27 ГПК України, слід не тільки обґрунтувати в тексті позовної заяви необхідність залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, але і подати відповідну окрему заяву чи вказати про це у прохальній частині позовної заяви.

Необхідно також обов’язково визначитися не тільки з підставами на яких належить залучити до участі у справі третіх осіб, але і на чиїй стороні – позивача чи відповідача слід залучити вказаних третіх осіб.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 57, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 36 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал квитанції № 0.0.480600628.2 від 22.12.2015р. на суму 2 436,00 грн. про сплату судового збору).

Суддя                                                               В.Г. Серкіз