АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа №646/12538/14-ц Головуючий

Провадження №22-ц/790/5744/2015 1-ї інстанції: ОСОБА_1 Категорія: кредитні Доповідач: Трішкова І.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого –Трішкової І.Ю.,

суддів: Котелевець А.В., Кірсанової Л.І.,

за участю секретаря – Хороших М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” про визнання кредитного договору недійсним із застосуванням наслідків недійсності договору,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому зазначила, що 19.06.2008 року між нею та відповідачем було укладено кредитний договір про надання кредиту у сумі 121200,00 доларів США зі сплатою 13,35 % річних та з кінцевим терміном повернення 13.07.2026 року. Вважала, що банк при укладенні даного договору ввів її в оману, оскільки в кредитному договорі не узгоджений розмір абсолютного подорожчання кредиту за весь термін кредитування та реальна процентна ставка, а також в момент підписання договору їй був наданий лише Додаток № 1 із зазначенням графіку погашення кредиту без зазначення суми відсотків та суми погашення кредиту, що в свою чергу позбавило її можливості отримати повну інформація за кредитним договором та свідчить про те, що були порушені її права, як споживача на отримання повної інформації, тому просила визнати даний кредитний договір недійсним.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що при укладенні договору позивачем були отримані інформаційний лист, в якому зазначалось про основні умови кредитування, орієнтовна сукупна вартість кредиту, попередження про можливі валютні ризики, тощо, а також додаток № 2 до кредитного договору, із зазначенням сукупної вартості кредиту, зокрема із урахуванням розміру абсолютного подорожчання кредиту за весь термін кредитування та реальної процентної ставки.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилаючись на його незаконність, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлено природу спірних правовідносин та закон, їх регулюючий, та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11,60,212,214,215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 19.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 11359552000, згідно умов якого позивачу були надані кредитні кошти у розмірі 121200,00 доларів США зі сплатою 13,35 % річних та з кінцевим терміном повернення 19.06.2026 року.

Також позивачем був отриманий Додаток № 1 до кредитного договору, в якому зазначається залишок максимальної заборгованості за кредитним договором на відповідну дату здійснення погашення кредитної заборгованості і Додаток № 2, який містить графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, зокрема дату платежу, суму платежу за розрахунковий період, погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту, платежі за надані супутні послуги на користь третіх осіб, пов’язані із страхуванням, сплатою державного мита за посвідчення договору іпотеки/застави, послугами нотаріуса, сплатою вартості послуг з проведення незалежної експертної оцінки предмету забезпечення, а також реальну процентну ставку, яка становить 16,37 % та абсолютне значення подорожчання кредиту, що становить 161600,84 доларів США.

Крім того, відповідно до п.7.13. кредитного договору сторони домовились вважати, що уклавши цей договір, позичальник своїм підписом засвідчує факт та згоду з умовами цього договору, підтверджує свої права та обов’язки за цим договором і погоджується з ними, підтверджує свою здатність виконувати умови цього договору, та що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і позичальник вважає їх справедливими по відношенню до нього, а також що перед укладенням цього договору отримав від банку інформаційний лист згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Позивачка наполягала на тому, що під час укладання кредитного договору відповідач приховав від неї повну та об’єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту для здійснення нею, як позичальником, свідомого вибору, а також вказав у договорі викривлені значення показників суттєвих умов договору, чим ввів її в оману щодо реальної відсоткової ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту та кінцевої загальної суми кредиту.

За клопотанням ОСОБА_2 в апеляційній інстанції була проведена судова економічна експертиза. Відповідно до висновку №7962 від 29.10.2015 року показники сукупної вартості кредиту у вигляді реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту не відповідають показникам сукупної вартості кредиту, розрахованим експертом відповідно до умов вищевказаного кредитного договору. Реальна процентна ставка 16,17%; абсолютне значення подорожчання кредиту – 161603,42 дол.США.

Реальна процентна ставка, яка зазначена в Додатку №2 до Кредитного договору, складає 16,37%, а значення абсолютного подорожчання кредиту складає 161600,84 дол.США.

Суми щомісячних платежів по процентам, які зазначені в Додатку №2 до кредитного договору співпадають з сумами щомісячних платежів по процентам, які зазначені в Додатку №1 до Висновку експертизи.

Представник Банку пояснив, що різниця в значеннях реальної процентної ставки та абсолютного подорожчання кредиту в Додатку №2 до кредитного договору та в Висновку експертизи утворилась за рахунок курсової різниці валюти кредиту та у зв’язку з різним періодом здійснених експертом та банком розрахунків.

Судова колегія погоджується з такими поясненнями представника Банку, оскільки різниця вказаних показників є незначною, а тому, на думку судової колегії, зазначені обставини не могли вплинути на рішення позивачки укласти кредитний договір саме з цим Банком.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не була ознайомлена з умовами кредитування спростовується матеріалами справи.

Доводи ОСОБА_2 про те, що розмір реальної процентної ставки та абсолютного подорожчання кредиту є істотними умовами кредитного договору, а відповідач скрив дійсні розмірі вказаних даних, не грунтуються на законі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Частиною 4 ст. 11 Закону передбачено, що в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.

Суду наданий Додаток №2 до кредитного договору, в якому детально розписані всі витрати позивача, які пов’язані з кредитуванням.

Законодавством не передбачені такі істотні умови кредитного договору як значення реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту

Таким чином встановлено, що сторони при укладанні кредитного договору дійшли згоди за усіма його істотними умовами; ОСОБА_2 перед укладанням договору була повідомлена про всі, передбачені ч.2 ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів”, умови кредитування, про що свідчить п.7.13. кредитного договору та Інформаційний лист, якій міститься у матеріалах справи; Додаток №2 до кредитного договору має всі необхідні складові.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_2 не довела, що уклала кредитний договір під впливом омани з боку Банку.

Також судова колегія звертає увагу на особу позивачки, яка має вищу освіту, закінчила Харківський інститут громадського харчування та отримала спеціальність: технологія і організація громадського харчування, облік та аудит, про що зазначено в заяві-анкеті позичальника на отримання кредиту ( а.с.50).

З огляду на наведене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набуває чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий: І.Ю. Трішкова

Судді: Л.І. Кірсанова

ОСОБА_3