АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-3/10Головуючий у 1-й інстанції Сташків Б.А.

Провадження № 11-83/2010 Доповідач - Подковський О.А.

Категорія - ч.1 ст. 121 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Коваленка Є.П.

Суддів - Кунець І. М.,

з участю - прокурора - Гузика И.М.; засудженого - ОСОБА_1; захисника — ОСОБА_2;

потерпілого - ОСОБА_3, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на вирок Підволочиського районного суду віл 27 січня 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонера, раніше не судимого, громадянина України, -

засуджено за ч.І ст.121 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на один рік 6 місяців та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язків: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; не виїжджати за межі території України на постійне місце проживання без їх дозволу; з'являтися для реєстрації.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено попередній -підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

На відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 відповідно 816,22 грн. і 15 000 грн. та судові витрати в розмірі 1 000 грн., а також на відшкодування витрат понесених на лікування потерпілого ОСОБА_3 під час його знаходження на стаціонарному лікуванні в лікарнях, в користь Підволочиської районної ради 263,84 грн., Тернопільської обласної ради 876,13 грн.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 25 квітня 2009 року близько 19 год. 30 хв. на території господарства потерпілого ОСОБА_3 С, що розташоване по вул. Зацеркви 17 в с. Остап'є Підволочиського району Тернопільської області, під час суперечки : останнім, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс йому удари молотком по голові, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді рани потилично ділянки, вдавленого перелому лівої половини луски потиличної кістки та проявами забою головного мозку, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння.

В апеляції потерпілий ОСОБА_3, не оспорюючи вірності кваліфікаці злочинних дій ОСОБА_1, вважає, що призначаючи останньому покарання, суд не врахував тяжкості вчиненого ним злочину, обставин за яких його було скоєно та наслідків, що настали, що він своєї вини у вчиненому не визнав, не розкаявся, а продовжує ставитися до нього вороже, висловлює погрози на його адресу та членів сім'ї. У зв'язку з цим апелянт просить даний вирок скасувати за м'якістю призначеного засудженому покарання та визначити йому більш суворе.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора , захисника та засудженого, які просять вирок суду залишити без змін, потерпілого, який вважає , що засудженому слід призначити покарання три роки позбавлення волі та його представника , який вважає , що пом'якшуючих підстав немає , а тому вони підтримали подану апеляцію колегія судів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, обґрунтовані сукупністю належним чином оцінених доказів, та ніким не оспорюються.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Колегія вважає , що суд, враховуючи особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності , позитивно характеризується по місцю проживання є пенсіонером, ветераном праці правильно дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та обґрунтовано звільнив його від відбування покарання з випробуванням , врахувавши при цьому думку потерпілого який поклався з цього приводу на розсуд суду.

Крім того, колегія суддів також враховує фактичне визнання вини засудженим в апеляційній інстанції , розкаяння , реальне намагання відшкодувати частину завданих збитків, від чого відмовився потерпілий в апеляційній інстанції , позицію потерпілого який в апеляційній інстанції заявив, що в разі відшкодування збитків засудженим в повному обсязі в апеляційній інстанції він погодиться з вироком суду першої інстанції тобто що свідчить про те, що фактично міра покарання його не інтересує , а лише отримання грошових відшкодувань. Твердження в апеляційній інстанції потерпілого та його представника-адвоката ОСОБА_5 про те, що у справі відсутні пом'якшуючі обставини і зв'язку з чим слід призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі є безпідставними , такими що спростовуються вищенаведеними доказами. Крім того , з цього приводу допущені протиріччя з їх боку , оскільки санкція ч.1 ст. 121 КК України передбачає мінімальне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі , а 3 -ри роки можливо призначити у відповідності до вимог ст.69 КК України лише при наявності декількох обставин , що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , з урахуванням особи винного. Тобто , потерпілий і його представник фактично заперечили свої твердження про відсутність пом'якшуючих обставин.

Отже, підстав для зміни покарання ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 365, 367 КПК України, колегія суддів;-

УХВАЛИЛА:

Апеляції потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Підволочиського районного суду від 27 січня 2010 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6