Справа № 2/593/2/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2015 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої -судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

за участі представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

представників третьої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_9 міської ради про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_6, вказуючи, що вона є власницею торгового павільйону № 3, що знаходиться в м. Бережанах Тернопільської області, на вул.Міцкевича, 3 на викупленій нею земельній ділянці площею 0,0023га; по сусідству з її павільйоном знаходяться павільйони відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які при відсутності документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, самовільно здійснили добудову до належної їм двоповерхової будівлі, чим перекрили їй доступ до мансарди, що знаходиться на другому поверсі павільйону та до самого приміщення павільйону, і оскільки в добровільному порядку врегулювати між ними спір не вдалося, звернулася до суду з позовом, яким просить зобов”язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні належним їй павільйоном шляхом знесення добудови.

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки підтримали, просять їх задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і їх представник ОСОБА_3 вважають безпідставними позовні вимоги позивачки, а тому у їх задоволенні просять відмовити.

П редставник Бережанської міської ради, яка була залучена до розгляду даної справи у якості третьої особи на стороні відповідача щодо задоволення заявленого позивачкою позову покладається на думку суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та вислухавши пояснення представників позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, пояснення самих відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та представників Бережанської міської ради ОСОБА_5 і ОСОБА_4, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 до задоволення не підлягають, виходячи з таких підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності із ст.ст. 386 та 391 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_6 (д.п. Демчишин) ОСОБА_10 є власницею торгового павільйону № 3, що знаходиться в м. Бережанах Тернопільської області, на вул.Міцкевича, 3, на викупленій нею земельній ділянці площею 0,0023га.

Вищевказане підтверджується поясненнями представників позивачки та оглянутими у судовому засіданні свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 28 листопада 2003 року виконавчим комітетом Бережанської міської ради Тернопільської області (а.с.7); витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим 28 листопада 2003 року Бережанським ОК МБТІ (а.с.8); договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16 липня 2012 року (а.с.10) та Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 643120, виданим на її ім”я 7 вересня 2012 року (а.с.11).

Судом також встановлено, що відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є співвласниками спареного торгового павільйону № 1, що розташований поряд із павільйоном позивачки в місті Бережанах Тернопільської області, на вул.Міцкевича, 3, на земельній ділянці, належній Бережанській міській раді, яка передана їм в оренду до 2018 року.

Зазначені факти підтверджуються поясненнями представника відповідачів, оглянутими в судовому засіданні свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 06 квітня 2004 року виконавчим комітетом Бережанської міської ради (а.с.34); витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.35), виданим 6 квітня 2004 року Бережанським ОК МБТІ та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності чи іншого речового права від 3 березня та 18 жовтня 2013 року ( а.с.133,134).

Позовні вимоги позивачки та пояснення її представників в судовому засіданні свідчать про те, що відповідачі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 самовільно здійснили добудову до належної їм двоповерхової будівлі, і своїми діями перекрили позивачці доступ до приміщення її павільйону і мансарди, що знаходиться на другому поверсі цього ж павільйону.

Однак, суд на підставі досліджених в судовому засіданні доказів у їх сукупності прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки є безпідставними, а покази її представників не заслуговують на увагу, бо із оглянутого та дослідженого в судовому засіданні дозволу № 20 від 29 вересня 2006 року на виконання будівельних робіт наданого ОСОБА_7 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю (а.с. 83) видно, що добудова до двоповерхової будівлі була відповідачами проведена не самовільно, а на підставі проектно-технічної документації, узгодженої та зареєстрованої 1 вересня 2006 року обласним управлінням містобудування та архітектури Тернопільської ОДА. Крім того, про те що спірна добудова до будівлі збудована відповідачами не самовільно, свідчить і Акт від 12 грудня 2008 року державної приймальної комісії про прийняття її в експлуатацію (а.с. 274-277).

Твердження представників позивачки про здійснення відповідачами самовільної добудови до належного їм торгового павільйону, а також їх твердження про можливе вчинення посадовими особами неправомірних дій щодо прийняття в експлуатацію належного відповідачам об”єкта по вул.Міцкевича,3/1 в м.Бережанах, спростовуються листом прокурора Бережанського району № 46-5/10 від 27 березня 2012 року (а.с.93), зміст якого свідчить про те, що за результатами проведеної перевірки по вищезазначеному факту 7 березня 2012 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Крім того, долучений до справи Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 5 квітня 2013 року ( а.с. 92) є свідченням того, що розширення відповідачами торгового павільйону №1 за адресою: м. Бережани, вул.Міцкевича, 3 проводилося відповідно до погодженої проектної документації і дозволу Бережанської районної інспекції ДАБК, виданого в 2006 році.

Не заслуговують на увагу і твердження представників позивачки про те, що відповідачі при відсутності документів, що посвідчують їх право власності чи користування земельною ділянкою, тобто самовільно здійснили добудову до двоповерхової будівлі, бо досліджені в судовому засіданні рішення Бережанської міської ради № 453 від 7 грудня 2007 року ( а.с.75) та № 655 від 21 жовтня 2008 року (а.с.76) свідчать про те, що відповідачам ОСОБА_7 і ОСОБА_8 для обслуговування торгового павільйону № 1, що в місті Бережанах по вулиці Міцкевича, 3, було дано дозвіл на розробку в одну стадію проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на п”ять років земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови, а рішенням сесії Бережанської міської ради № 758 від 8 жовтня 2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачам земельної ділянки площею 0,0066 га в оренду для обслуговування торгового павільйону в м.Бережанах по вул.Міцкевича, 3/1 та згідно договору оренди (а.с.84) вказана земельна ділянка із земель запасу міста, не наданих у власність чи користування, надана їм в оренду до жовтня 2018 року.

Допитана в судовому засіданні представник Бережанської міської ради, залученої до участі у розгляді даної справи на стороні відповідача, показала, що станом на 8 лютого 2013 року, на час перевірки двору будівлі відповідачів, у них були відсутні документи, які би посвідчували їх право користування чи право власності на земельну ділянку, а рішенням сесії міської ради № 758 від 8 жовтня 2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення їм земельної ділянки площею 0,0066 га в оренду для обслуговування торгового павільйону № 1 і цю земельну ділянку їм надано в оренду до 1 жовтня 2018 року, тобто на сьогоднішній день відповідачі ОСОБА_8 є належними землекористувачами земельної ділянки площею 0,0066 га, на якій розташований їх торговий павільйон.

Також не заслуговує на увагу зсилання позивачки в позовній заяві на те, що відповідачі, здійснивши добудову до належної їм двоповерхової будівлі, своїми діями перекрили їй доступ до приміщення її павільйону і мансарди, що знаходиться на другому поверсі цього павільйону, так як відповідно до проектно-технічної документації (а.с. 91,162) на торгові павільйони по вулиці Міцкевича, в тому числі і на торговий павільйон позивачки, вихід на горище ( на мансарду) повинен бути влаштований із середини торгового павільйону по вертикальній драбині, влаштування дверей в зовнішній стіні горища не передбачено проектом.

Про це свідчить також і акт обстеження прибудови до торгового павільйону № 1 за адресою: м.Бережани, вул.Міцкевича, 3 (а.с.236), що був складений комісією Бережанської міської ради 20 листопада 2014 року, з якого видно, що відповідачі ОСОБА_7 і ОСОБА_8, будучи співвласниками торгового павільйону № 1, що в м.Бережанах, на вулиці Міцкевича, 3, жодним чином не створюють перешкод в користуванні ОСОБА_6 належним їй торговим павільйоном № 3, оскільки вхід до її павільйону обладнаний окремим входом, а вхід на горище торгового павільйону позивачки згідно проектно-технічної документації запроектований із середини приміщення, а не з його зовнішньої сторони, що є в наявності, тобто згідно зазначеного акту будівля торгового павільйону позивачки не відповідає проектно-технічній документації. Зазначений вище акт комісії міської ради свідчить про те, що відповідачі добудову до приміщення № 1 ( до свого торгового павільйону) провели згідно проектно-технічної документації, об”єкт прийнятий в експлуатацію.

Крім того, письмове пояснення представника Бережанської міської ради ( а.с.233) також свідчить про те, що відповідачами добудова до торгового павільйону № 1 по вул. Міцкевича,3 в м.Бережанах проведена згідно проектно-технічної документації, об”єкт прийнятий в експлуатацію, претензій до відповідачів щодо будівництва ними торгового павільйону № 1 з прибудовою міська рада не має. Співвласники торгового павільйону № 1 не створюють перешкод ОСОБА_6 в користуванні належним їй торговим павільйоном № 3, оскільки її будівля обладнана окремим входом, а вихід на горище її павільйону запроектований зсередини приміщення павільйону, а не з його зовнішньої сторони, що є в наявності.

Акт обстеження комісією Бережанської міської ради прибудови до торгового павільйону № 1 та письмове пояснення представника Бережанської міської ради підтверджується також висновком будівельно-технічної експертизи від 4 червня 2015 року (а.с.256-257), згідно якого для виходу на горище із приміщення павільйону № 3, що належить ОСОБА_6, в перекритті першого поверху цього павільйону запроектовано влаштування прорізу розміром 800мм х 500мм та встановлення вертикальної драбини; на день проведення експертизи в торговому павільйоні № 3, що належить позивачці, проріз в перекритті першого поверху та драбина для виходу на горище ( мансарду) відсутні.

Пунктом 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 7 лютого 2014 року «Про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що відповідно до положень ст.ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов”язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником, або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов”язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

І хоч під час розгляду справи представники позивачки у своїх поясненнях стверджували про те, що діями відповідачів позивачці ОСОБА_6 чиняться перешкоди у користуванні її власністю, однак жодними доказами вищевказані твердження стороною позивача доведені не були та не знайшли вони свого підтвердження у судовому засіданні. Навіть у висновку експерта, проведеної 4 червня 2015 року за клопотанням сторони позивача судової будівельно -технічної експертизи, жодним словом не вказано про перешкоди, які нібито чиняться позивачці відповідачами, хоч в ухвалі суду при призначенні такої експертизи було чітко поставлено питання перед експертом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_6 є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218, 292, 294 ЦПК України, та ст.ст. 321, 386, 391 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 7 лютого 2014 року «Про захист права власності та інших речових прав», суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні п озовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_9 міської ради про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення терміну на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області ОСОБА_11