КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17181/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування наказу від 07.05.2015 № 771 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Технополіс», визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2015 № 0001872201 і № 0001882201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з 12.05.2015 по 18.05.2015 працівником ДПІ Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та на підставі наказу від 07.05.2015 № 771 і направлення від 12.05.2015 № 2287 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Технополіс» (код ЄДРПОУ 32306590) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Сібуд» (код ЄДРПОУ 35481447) за період з 01.12.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 25.05.2015 № 680/26-53-22-01-21/32306590 (надалі - акт перевірки).

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «Технополіс» перевіряючий дійшов висновку про нереальність зазначених господарських операцій між позивачем і ТОВ «Сібуд», та як наслідок про відсутність у ТОВ «Технополіс» об'єктів оподаткування податком на прибуток підприємств і податку на додану вартість за такими операціями. Відповідно до розд. 4 «Висновок» акта перевірки позивачу донараховані до сплати суми податку на прибуток на суму 359 108 грн., і податок на додану вартість на суму 399 009 грн.

09.06.2015 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001882201 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Технополіс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 538 662 грн., в тому числі 359 108 грн. за основним платежем, 179 554 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0001872201 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Технополіс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 598 514 грн., в тому числі 399 009 грн. за основним платежем, 199 505 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 09.06.2015 № 0001872201 і № 0001882201 протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Крім того, позивач посилався на протиправність наказу від 07.05.2015 № 771, на підставі якого була проведена зазначена вище документальна перевірка.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сібуд» належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч, 1 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програм діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2014 між ТОВ «Технополіс» (Покупець), в особі директора Шевельова О.Д., і ТОВ «Сібуд», в особі заступника директора ОСОБА_5, (Постачальник) укладено договір поставки за № 22122014//1 (Договір).

За умовами п. 1 цього Договору Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а Покупець, в свою чергу, - отримати та оплатити такі ТМЦ згідно умов даного Договору. Право власності на ТМЦ переходять від Продавця до Покупця в момент отримання ТМЦ на складі Покупця та отримання всіх необхідних документів на даний ТМЦ.

Водночас у п. 5 Договору визначені інші умови поставки ТМЦ, а саме: поставка ТМЦ здійснюється транспортом Покупця та за його рахунок. Місце відвантаження ТМЦ: склад Постачальника. Адреса місця зберігання ТМЦ (складу): м. Житомир, вул. Баранова, 50.

Згідно п. 2 і 3 цього Договору ціна на ТМЦ зазначається у специфікації, видаткових накладних та рахунках. Загальна сума ТМЦ, що постачаються за даним Договором, складає 2 394 054,32 грн. (з ПДВ), що включає в себе в т.ч. видатки Постачальника на транспортування ТМЦ. Оплата за ТМЦ здійснюється Покупцем у безготівковій формі (шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Постачальника) та на підставі виставлених Постачальником рахунків.

На підтвердження фактів поставки ТМЦ (акумулятори, мило рідке, олива, антифриз, та ін.), що визначені специфікацією (додатком № 1 до Договору), та проведення розрахунків за такі придбані товари позивач надав до суду копії наступних документів: рахунків-фактур від 30.12.2014 № 225, від 30.12.2014 № 226, від 30.12.2014 № 227; видаткових накладних від 30.12.2014 № 221, від 30.12.2014 № 222 і від 30.12.2014 № 223; податкових накладних від 30.12.2014 № 14, від 30.12.2014 № 15 і від 30.12.2014 № 16; банківських виписок, де наявні відомості про перерахування ТОВ «Технополіс» на користь ТОВ «Сібуд» коштів на загальну суму 1 701 680 грн., а також довідку ТОВ «Сібуд» від 03.08.2015 № 03-1 за підписом директора ОСОБА_5, в тексті якої ОСОБА_5 підтверджує факти укладення договору від 22.12.2014 року № 22122014/1 та виписки (оформлення) податкових і видаткових накладних на користь ТОВ «Технополіс».

Разом з тим, судом першої інстанції було зазначено, що документально підтверджених пояснень з питання транспортування спірних партій товарів (з урахуванням того, що суперечливими умовами п. 1 і 5 договору поставки обов'язок транспортування товарів покладено одразу на обох сторін цього договору), та документальних доказів на підтвердження проведення станом на момент розгляду справи в суді повного розрахунку з постачальником (ТОВ «Сібуд») позивач до суду не надав.

Також, позивач не пред'явив суду жодних інших первинних документів та документів організаційно-розпорядчого характеру, бухгалтерського обліку, оформлених на підставі та на виконання договору поставки від 22.12.2014 №22122014/1 з контрагентом ТОВ «Сібуд», зокрема: оборотно-сальдових відомостей по субрахункам рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товари» та/або 20 «Виробничі запаси» за певні періоди з відповідними проводками на інші субрахунки/рахунки бухгалтерського обліку, первинних документів, на підтвердження фактів реального надходження на склад ТОВ «Сібуд», обліку та відповідно збільшення/зменшення обсягів залишків товарів (запасів) за певними номенклатурами; документів ділової переписки з ТОВ «Сібуд» з питання розстрочення (прощення) кредиторської заборгованості ТОВ «Технополіс» за договором поставки, та усних/письмових пояснень щодо причин їхньої відсутності не надав.

Разом з тим, в ході апеляційного розгляду справи, представником позивача було зазначено, що розрахунки з ТОВ «Сібуд» було погоджено на умовах відстрочення платежів після оплати кінцевого покупця. Станом на дату розгляду справи, заборгованість залишилась в розмірі 274374,32 грн. через неповний розрахунок з позивачем кінцевим покупцем.

Крім того, як вбачається з письмових пояснень представника позивача, викладених в тексті позовної заяви, придбані у ТОВ «Сібуд» товари були використані ТОВ «Технополіс» у своїй господарській діяльності, а саме - реалізовані ТОВ «Київський республіканський Автоцентр».

Також, представником позивача було зазначено, що транспортування товару придбаного на виконання договору поставки від 22.12.2014 №22122014/1 було здійснено ТОВ «Київський республіканський Автоцентр», оскільки останнє має власний вантажний автопарк і погодилось перевезти зазначений товар з м. Житомир.

В свою чергу, відповідачем не було спростовано даний факт.

Додатково на обґрунтування наявності ділової мети при укладенні спірного правочину позивач надав суду: копію довідки з органу статистики відносно ТОВ «Технополіс»; копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (баланс, звіт про фінансові результати) ТОВ «Технополіс» станом на 31.12.2014; копії рахунків-фактур від 25.12.2014, виставлених ТОВ «Технополіс» на користь ТОВ «Київський республіканський Автоцентр», видаткових і податкових накладних від 31.12.2014, складених та підписаних за результатами операцій з поставки ТМЦ на користь ТОВ «Київський республіканський Автоцентр», довіреностей ТОВ «Київський республіканський Автоцентр» на отримання ТМЦ, банківських виписок.

Крім того, в ході апеляційного розгляду справи позивачем була надана виписка з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари», з якої вбачається відсутність від'ємних значень, що свідчить про правильність ведення бухгалтерського обліку, зокрема, відсутність порушень в оприбуткуванні товарів.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що позивачем було підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сібуд» належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, а відтак висновки відповідача про завищення позивачем показників валових витрат і податкового кредиту за перевіряємий період по господарських операціях з названим контрагентом, та відповідно донарахування контролюючим органом позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 09.06.2015 № 0001872201 і № 0001882201 є необґрунтованими.

Щодо правомірності позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки, результати якої були оформлені актом від 25.05.2015 № 680/26-53-22-01-21/32306590, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності певних визначених обставин, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ ДПІ від 07.05.2015 № 771 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Технополіс» прийнято з посиланням на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України. З контексту зазначеної норми ПК України слідує, що обов'язковою умовою призначення позапланової перевірки саме на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, встановлено, що позивачем надано відповідь на один із запитів ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, а саме - на запит № 2540/10/26-53-15-01-11.

При цьому, відповідачем зазначено, що позивачем не надано повного пакету запитуваних копій первинних документів по господарських операціях за встановленими критеріями.

Водночас, відповідачем не зазначено, яких саме документів не надано позивачем.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до положень статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Як вбачається зі змісту наказу на перевірку (а.с. 21), останній не скріплений печаткою контролюючого органу, отже, в силу зазначеної вище норми є недійним.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказу від 07.05.2015 № 771 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Технополіс» є також обґрунтованими.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Технополіс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ від 07.05.2015 № 771 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Технополіс».

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.06.2015 № 0001872201 і № 0001882201, прийняті ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена у повному обсязі 24.12.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.