ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2011 р. Справа № 2а-16092/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про примусове стягнення штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
08.12.2010 року Західно-Донбаська ОДПІ (далі – Позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - Відповідач) фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 2800 грн. 00коп.
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що на підставі акту перевірки від 29 січня 2010 року № 0027/04/10/23/НОМЕР_1 було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій від 10 лютого 2010 року № НОМЕР_2, яким на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95 (далі - Закон України № 481) до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 3400грн. 00коп, яка частково була сплачена відповідачем. Однак, до теперішнього часу відповідачем сума штрафу у розмірі 2800 грн. 00коп. не сплачена.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована 31.10.2005р. виконавчим комітетом Павлоградської міської ради за №22320000000001763, проживає за адресою: 51400, АДРЕСА_1.
Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як фізична особа-підприємець, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.
У зв’язку з цим, на підставі направлень № 39, 40 від 25.01.2010р. фахівцями податкового органу 29.01.2010р. проведена перевірка магазину, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог регулювання обігу готівки та наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами вказаної перевірки фахівцями Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції складений Акт №0027/04/10/23/НОМЕР_1 від 29.01.2011р., в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення Закону України статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95 (далі - Закон України № 481), а саме, було встановлено факт зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру.
На підставі вказаного Акту податковим органом відносно відповідача виставлено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 10 лютого 2010 року на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400грн. 00коп., яке отримано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 особисто 10.02.2010р., що підтверджується особистим підписом.
Відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 600грн. 00коп., залишок несплаченої суми становить 2800грн. 00коп.
Таким чином, на момент звернення до суду загальна сума узгодженого податкового боргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 склала 2800грн. 00коп., яку відповідач у встановлені терміни та в повному обсязі не сплатив.
Отже, відповідно до абзацу 1 статті 1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509 «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон України №509) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
Згідно із статтею 4 Закону України № 509 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до статті 2 цього закону завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.
Статтею 2 Закону України № 481 передбачено, що виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.
Частина 1 статті 17 Закону України № 481 визначає, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до статті 17 Закону України № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1 700 гривень.
Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України, матеріали адміністративного позову, суд вважає, що позовні вимоги Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 35, 69, 71, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (51400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави активи в рахунок погашення податкового боргу зі сплати суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2800грн. 00коп. (дві тисячі вісімсот гривень 00коп.) через відділення Державного казначейства у м.Павлограді (р/р 31111106700032, код платежу 21081100, банк одержувача УДКУ в Дніпропетровській області, код отримувача 24237540, МФО 805012)
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 10.02.2011 року.
Суддя ОСОБА_1