Фастівський міськрайонний суд Київської області

м. Фастів, вул. Радянська, 25, 8500, (04565) 6-02-13

Справа № 2-1121/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 року. м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді - Зуй Т.С. при секретарі - Антощенко Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання дій суб’єкта владних. повноважень протиправними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на те, що вона є інвалідом 2 групи, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1 відповідно до посвідчення серії А № 040978. В 2009 році допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат їй не була проведена. На своє звернення до відповідача з проханням нарахувати та виплатити їй щорічну допомогу на оздоровлення вона отримала лист, в якому відповідач вказав, що вказана допомога була їй нарахована в сумі 120 грн. відповідно до Постанови КМУ № 562, проте кошти не були виплачені через те, що на рахунок був накладений арешт. В зв’язку з цим позивач просить визнати дії відповідача протиправними, стягнути з відповідача на її користь щорічну допомогу на оздоровлення. за 2009 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за станом на 01.01.2010 року в сумі 4345 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, пославшись на вищевикладені обставини.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте надали суду письмову заяву, в якій просять слухати справу у їх відсутність. В письмовому запереченні вказали, що позовні вимоги не визнають. Допомога на оздоровлення виплачується згідно ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Визначаючи розмір допомоги на оздоровлення вони виходили з положень Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року, яка встановила для інвалідів II групи допомогу в сумі 120 грн. За таких обставин Управління правомірно визначило розмір допомоги, але виплата не була проведена в зв‘язку з тим, що на рахунок УПСЗН, з якого проводиться виплата, було накладено арешт і кошти не поступали. Заборгованість по цій виплаті зафіксована у Фастівському УДК ГУ ДКУ і виплата буде проведена при наявності коштів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що ' позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так в судовому засіданні встановлено, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи згідно посвідчення серії А № 040978, виданого 16.11.1994 року, та вкладки № 064612. Також відповідно до довідки з 08.06.1994 року позивач має 2 групу інвалідності в зв’язку з загальним захворюванням, пов’язаним з впливом аварії на ЧАЕС. Згідно ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інвалідам 2 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами

соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на' момент виплати.

Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення позивачу, як інваліду 2 групи, за 2009 рік була нарахована допомога в розмірі 120 грн., проте вказана сума не була виплачена, оскільки на рахунок, з якого проводиться виплата, було накладено арешт і кошти не поступали.

Визначаючи розмір щорічної допомоги на оздоровлення відповідач виходив з положень Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року, яка і встановила для інвалідів II групи розмір щорічної допомоги на оздоровлення 120 грн. При цьому мотивуючи тим, що ст. 62 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Пунктом 28 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-УІ від 28.12.2007р. була змінена редакція ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та визначено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС-, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, зміни, внесені до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-УІ від 28.12.2007р., рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. були визнані неконституційними.

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні некоституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто положення пункту 28 розділу II Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-УІ від 28.12.2007 р. втратили чинність з 22 травня 2008 р.

В 2009 та 2010 роках зміни до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не вносились, а тому на момент нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення діяла редакція ч.'4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначала розмір допомоги - 5 мінімальних заробітних плат.

Що стосується поислання відповідача на Постанову КМУ № 562, якою вони керуються при визначення розміру допомоги, то слід зазначити, що пунктом 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №9-рп/2001 від

19.06.2001р. встановлено, що в правовій державі, якою являється Україна, відповідно до ст. 1 Конституції України, існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші нормативні акти виконавчої влади мають підзаконний характер і не . повинні викривляти сутність і зміст законів.

Відповідно до ст.6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у межах, встановлених Контитуцією України і відповідно до законів України.

В частині 2 пункту 1 рішення Конституційного Суду України №17-рп/2002 від 17.10.2002 року зазначено, що Верховна ОСОБА_2 України за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу. Визначення ОСОБА_2 України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Кабінет Міністрів Украни відноситься до виконавчого органу влади, а відтак • Постанови Кабінету Міністрів України являються підзаконними нормативними актами, а тому управління праці та соціального захисту населення при проведенні нарахування та виплаті позивачу допомоги на оздоровлення, повинно було керуватись нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має вищу юридичну силу над Постановами Кабінету Міністрів

Відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню Судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України.

При таких обставинах, суд, вважає, що слід визнати дії відповідача неправомірними та зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради. зробити перерахунок та виплату недоотриманих сум допомоги на оздоровлення відповідно до чинної редакції ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі ст. ст. 8, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 14, 60, 212-215, 294 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. ; • .

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент виплати, стягнувши вказану суму на її користь.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради на користь ОСОБА_1 - 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.