ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

23 грудня 2015 року Справа № 5/327/09

          м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Універ Менеджмент” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 59, офіс 102),

2) ОСОБА_1 акціонерне товариство “Перший Український ОСОБА_2” (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А),

3) Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер-Трейдінг” (юридична адреса: 54025, АДРЕСА_1, поштова адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 14-А),

4) Товариство з обмеженою відповідальністю “Югекотоп” (54055, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 66-Б),

5) Товариство з обмеженою відповідальністю “Южцентр Торг” (54055, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 66-б, оф.101),

6) Товариство з обмеженою відповідальністю “Об’єднана торгівельна компанія” (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, нежитлове приміщення, 43),

7) Відкрите акціонерне товариство “Проектно-вишукувальний інститут “Миколаївагропроект” (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1/1),

8) ОСОБА_1 акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Південне регіональне управління” ОСОБА_1 акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 78),

9) Товариство з обмеженою відповідальністю “Промагроснаб-Ник” (54055, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 66-Б),

10) ОСОБА_1 акціонерне товариство “Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29),

11) Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, корп. 1),

12) ОСОБА_1 акціонерне товариство “Всеукраїнський ОСОБА_3” (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, адреса для листування: 02096, м. Київ, Харківське шосе, 49 (Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ “ВіЕйБі Банк” ОСОБА_4)) в особі Миколаївського територіального центру ПАТ “ВіЕйБі Банк” (54000, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 46/3),

13) ОСОБА_1 акціонерне товариство “ОТП ОСОБА_3” (01003, м. Київ, вул. Жилянська, 43),

14) ОСОБА_1 акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Горького, 127),

15) Товариство з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, блок 5, під. 3, пов. 2),

16) Відкрите акціонерне товариство “ВТБ ОСОБА_3” (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26) в особі Миколаївської філії Відкритого акціонерного товариства “ВТБ ОСОБА_3” (54029, м. Миколаїв, пр. Леніна, 55),

17) ОСОБА_3 товариство закритого типу “Миколаївське спеціалізоване управління № 28” (54028, м. Миколаїв, вул. 12 Повздовжня, 51),

18) Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54029, м Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-а),

19) Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23),

20) Вознесенська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Братів Іпатових, 6),

банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 14-а, ідентифікаційний код 30111542),

ліквідатор: арбітражний керуючий ОСОБА_5 (свідоцтво № 1449 від 08.07.2013, 54038, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1В/3, оф. 305),

Універсальна біржа “Південь” (54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 3 в),

про банкрутство,

за участю представників учасників процесу:

від кредиторів:

від ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”: ОСОБА_6 – довіреність № 3-243110/24472 від 18.12.2015,

від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва: ОСОБА_7 – довіреність № 5868/9/14-02-10-07 від 24.11.2015,

від ПАТ “ОТП ОСОБА_3”: ОСОБА_8 – довіреність б/н від 05.06.2015,

від ПАТ “Укрексімбанк”: ОСОБА_9 – довіреність № 010-01/5838 від 08.09.2014,

від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва: ОСОБА_10 – довіреність № 1209/9/14-04-10-009 від 07.04.2015,

від інших кредиторів: не з’явилися,

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий ОСОБА_5,

від УБ “Південь”: не з’явився,

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Інтелтрейд” – арбітражного керуючого ОСОБА_5 (далі – ОСОБА_5О.) надійшло клопотання за вих. № 01-33/684 від 24.11.2015 про визначення джерела оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого та розподіл коштів, отриманих від реалізації майна банкрута (Т. 22, а. с. 28-31).

У зазначеному клопотанні ліквідатор банкрута просить суд:

1) визначити джерелом оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого грошові кошти, одержані від продажу майна ТОВ “Інтелтрейд” (у т. ч. заставного: земельної ділянки площею 2,0 га за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, місто Нова Одеса, вулиця Комарова, кадастровий номер 4824810100:05:001:0018);

2) грошові кошти, отримані від реалізації заставного майна: земельної ділянки площею 2,0 га за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, місто Нова Одеса, вулиця Комарова, кадастровий номер 4824810100:05:001:0018, розподілити пропорційно між заставним кредитором ОСОБА_1 акціонерним товариством (ПАТ) “Банк “Фінанси та Кредит” і ліквідатором ОСОБА_5 наступним чином:

- ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” у сумі 324 959,72 грн.;

- ліквідатор ОСОБА_5 у сумі 52 679,08 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2015 розгляд вказаного клопотання ліквідатора банкрута було призначено на 23 грудня 2015 року. Явку ліквідатора банкрута визнано обов’язковою.

Усі учасники провадження у даній справі належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (Т. 22, а. с. 45-47, 60-67, 71-77, 83-85, 111-125, 135).

23.12.2015 до суду від ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” надійшла заява б/н від 23.12.2015 (Т. 22, а. с. 136), у якій кредитор зазначає, що з розподілом витрат, які зазначені у звіті ліквідатора, банк категорично не погоджується, обґрунтовуючи свою позицію положеннями ч. 2 ст. 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно) (далі – Закон про банкрутство), а тому просить суд зобов’язати ліквідатора направити всю суму, яка отримана в результаті реалізації іпотечного майна банку на рахунок банку для часткового погашення заборгованості по кредитному договору.

23.12.2015 у судове засідання з’явилися представники деяких кредиторів (ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, ОСОБА_1 акціонерного товариства (ПАТ) “ОТП ОСОБА_3”, ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області) та ліквідатор банкрута.

У засіданні ліквідатор банкрута підтримав своє клопотання та просив суд його задовольнити.

Представник ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” проти задоволення зазначеного клопотання ліквідатора банкрута заперечував з підстав, викладених у заяві б/н від 23.12.2015.

Представник ПАТ “ОТП ОСОБА_3” підтримав позицію ліквідатора банкрута, вважаючи її обґрунтованою.

Інші присутні в судовому засіданні представники кредиторів залишили вирішення спірного питання на розсуд суду.

Інші учасники провадження у даній справі в засідання не з’явилися, про причини нез’явлення суд не повідомили, і таким чином не скористалися наданими їм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) процесуальними правами.

Так, ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позиції ліквідатора банкрута та представника ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, а також думку інших присутніх представників кредиторів, суд дійшов наступного.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2010 ТОВ “Інтелтрейд” визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 26.06.2012 було, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ “Інтелтрейд” на загальну суму 120 425 055,63 грн., в тому числі вимоги:

І-ї черги:

1) витрати по оплаті судових витрат на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю “Югекотоп” в сумі 125,00 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Промагроснаб-Нік” в сумі 125,00 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднана торгівельна компанія” в сумі 125,00 грн.,

- ВАТ “ВТБ ОСОБА_3” в сумі 125,00 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” в сумі 125,00 грн.,

- ПАТ “ОТП ОСОБА_3” в сумі 125,00 грн.,

- АТЗТ “Миколаївське спеціалізоване управління № 28” в сумі 125,00 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Южцентр Торг” в сумі 125,00 грн.,

- ВАТ “Проектно-вишукувальний “Миколаївагро-проект” в сумі 125,00 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Універ Менеджмент” в сумі 125,00 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Трейдінг” в сумі 125,00 грн.,

- ПАТ “Перший Український ОСОБА_2” в сумі 125,00 грн.,

- Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в сумі 125,00 грн.,

- ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в сумі 125,00 грн.,

- ВАТ “Всеукраїнський ОСОБА_3” в сумі 125,00 грн.;

Окремо внесені вимоги кредиторів, що забезпечені заставою:

- ПАТ “Перший Український ОСОБА_2” в сумі 23 083 260,44 грн.,

- Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в сумі 25 330 655,32 грн.,

- ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в сумі 464 303,42 грн.;

ІІІ-ї черги:

- ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби в сумі 81 403,70 грн.;

ІV-ї черги:

- товариства з обмеженою відповідальністю “Югекотоп” в сумі 22 310 923,52 грн.,

- ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в сумі 14 206 237,90 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Промагроснаб-Нік” в сумі 14 500 000,00 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднана торгівельна компанія” в сумі 4 459 533,80 грн.,

- ВАТ “ВТБ ОСОБА_2” в сумі 3 459 763,65 грн.,

- ВАТ “Всеукраїнський ОСОБА_3” в сумі 1 455 100,38 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” в сумі 2 742 765,66 грн.,

- ПАТ “ОТП ОСОБА_3” в сумі 2 387 834,57 грн.,

- АТЗТ “Миколаївське спеціалізоване управління № 28” в сумі 555 043,84 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Южцентр Торг” в сумі 500 167,59 грн.,

- ВАТ “Проектно-вишукувальний “Миколаївагро-проект” в сумі 469 132,00 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Універ Менеджмент” в сумі 60 000,00 грн.,

- товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Трейдінг” в сумі 22 439,44 грн.;

VІ-ї черги:

- ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в сумі 849 995,46 грн.,

- ВАТ “ВТБ ОСОБА_3” в сумі 3 990,48 грн.,

- ВАТ “Всеукраїнський ОСОБА_3” в сумі 227 455,69 грн.,

- ПАТ “ОТП ОСОБА_3” в сумі 252 228,97 грн.,

- АТЗТ “Миколаївське спеціалізоване управління № 28” в сумі 77 233,73 грн.,

- ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби в сумі 4 107,86 грн.,

- ПАТ “Перший Український ОСОБА_2” в сумі 2 626 933,50 грн.,

- Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в сумі 292 669,61 грн.

У подальшому ухвалою господарського суду від 15.05.2014, крім іншого, в зв’язку з неналежним виконанням арбітражним керуючим ОСОБА_11 повноважень ліквідатора банкрута в даній справі, його усунуто від виконання обов’язків ліквідатора ТОВ “Інтелтрейд”.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2014 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною четвертою ст. 3-1 Закону про банкрутство встановлено право арбітражного керуючого на отримання винагороди в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною чотирнадцятою названої статті Закону встановлено, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2015 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_5 – ліквідатора ТОВ “Інтелтрейд” у справі № 5/327/09 у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, починаючи з моменту призначення ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2014.

Частиною шістнадцятою ст. 3-1 Закону про банкрутство встановлено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ухвалою суду від 24.11.2015 було затверджено звіт про оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора ТОВ “Інтелтрейд” – арбітражного керуючого ОСОБА_5 у справі № 5/327/09 за період з 23.06.2014 по 23.10.2015 на загальну суму 75 268 (сімдесят п’ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 03 коп., з яких: 39 296,00 грн. – сума оплати послуг, 35 972,03 грн. – сума понесених витрат.

Статтею 25 Закону про банкрутство визначено повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії.

Так, згідно з ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

За результатами проведеної ліквідатором ОСОБА_5 інвентаризації, останнім було виявлено та включено до складу ліквідаційної маси майно ТОВ “Інтелтрейд” у вигляді земельної ділянки площею 2,0 га за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, місто Нова Одеса, вулиця Комарова, кадастровий номер 4824810100:05:001:0018.

Вищевказане майно знаходиться у заставі ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”.

27.07.2015 відбувся другий повторний аукціон з продажу згаданого майна банкрута, за результатами якого майно реалізовано за ціною 377 638,80 грн., про що свідчить протокол проведення аукціону з продажу майна банкрута № 381 від 27.07.2015.

Отже, з урахуванням приписів абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу вищезазначеного майна банкрута, підлягають перерахуванню для задоволення вимог заставодержателя – ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”.

Однак, ліквідатором банкрута неодноразово наголошувалося, що іншого майна, зареєстрованого за банкрутом, за час проведення ліквідаційної процедури, не виявлено, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею; у першу чергу, зокрема, задовольняються: вимоги, забезпечені заставою; витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

витрати на оплату державного мита;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з визнанням мирової угоди недійсною;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов’язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;

витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 31 Закону про банкрутство вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Відповідно до ч. 4 ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий має право:

скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;

звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом;

отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом;

залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами;

запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян – за їх згодою;

отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави;

подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов’язків;

виконувати інші дії відповідно до закону.

Згідно з ч. 5 ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий зобов’язаний:

здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів;

аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий зобов’язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Під час реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий зобов’язаний додержуватися вимог Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).

Згідно з ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Відповідно до ч. 13 ст. 3-1 Закону про банкрутство кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Частиною 14 статті 3-1 Закону про банкрутство встановлено, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, безпосередньо Законом про банкрутство встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого на рівні двох мінімальних заробітних плат та визначені три альтернативні джерела, за рахунок яких здійснюється оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів, або коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Провадження у справі № 5/327/09 про банкрутство ТОВ “Інтелтрейд” здійснюється за спрощеною процедурою (ст. 51 Закону про банкрутство) банкрутства боржника, який ліквідується власником, яка не передбачає обов’язку створення комітету кредиторів та відповідно прийняття ним рішень.

Кредиторами банкрута в даній справі не створено фонду для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому.

Суд зауважує, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується відсутність зареєстрованого за банкрутом іншого, крім реалізованого, майна.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому, відсутність виробничої діяльності боржника, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на оплату послуг арбітражного керуючого слід вважати, як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, а також інших міжнародних правових актів (зокрема, Конвенції про заборону рабства від 25.09.1926, Конвенції ОСОБА_2 організації праці про примусову чи обов’язкову працю № 29 від 28.06.1930, Конвенції ОСОБА_2 організації праці про скасування примусової праці № 105 від 25.06.1957 тощо), та суперечить ст. 43 Конституції України.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оплата послуг та відшкодування витрат ліквідатора ТОВ “Інтелтрейд” – арбітражного керуючого ОСОБА_5 у справі № 5/327/09 повинні відбуватися саме за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, а саме земельної ділянки площею 2,0 га за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, місто Нова Одеса, вулиця Комарова, кадастровий номер 4824810100:05:001:0018.

Позиція суду обґрунтована наступним.

В п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/447 від 17.04.2002 (із змінами, внесеними згідно з ОСОБА_12 господарського суду № 01-8/537 від 19.05.2003) зазначено, що у разі якщо усі майнові активи банкрута або їх більшу частку було передано в іпотеку або інший вид застави і після продажу майна банкрута виручених коштів не вистачає для задоволення інших, крім заставодержателя, вимог першої черги, усі вимоги першої черги мають задовольнятись за правилами частини 3 статті 31 Закону. У таких випадках за правилами про конкуренцію різних вимог першої черги мають задовольнятись вимоги, необхідні для проведення самої ліквідаційної процедури (витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство) та надання мінімальних соціальних гарантій персоналу (вихідна допомога звільненим працівникам банкрута).

Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси; майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до частин 1, 3 статті 31 Закону про банкрутство у першу чергу задовольняються: вимоги, забезпечені заставою, вимоги щодо виплати заробітної плати та прирівняних до неї платежів, витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов’язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Частинами 7, 8, 9 статті 30 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор зобов’язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. З основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов’язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, вирішуючи питання задоволення вимог кредиторів першої черги за умов відсутності коштів для їх повного задоволення, законодавець визначив необхідним оцінити в цілому об’єм ліквідаційної маси боржника та її склад (заставне майно чи майно, не обтяжене заставою), виділивши заставне майно, як таке, що пріоритетно реалізується для задоволення вимог заставних кредиторів. Тільки у випадку відсутності іншого майна у складі ліквідаційної маси боржника кошти, отримані від реалізації заставного майна можуть розподілятися пропорційно між кредиторами першої черги відповідно до частини 3 статті 31 Закону. Отже, витрати ліквідатора в ліквідаційній процедурі можуть погашатися ліквідатором пропорційно до задоволення вимог заставного кредитора першої черги за відсутності інших коштів боржника (від реалізації майна, яке не є предметом застави).

Сума грошових коштів, одержаних від продажу майна банкрута (земельної ділянки площею 2,0 га за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, місто Нова Одеса, вулиця Комарова, кадастровий номер 4824810100:05:001:0018), яка підлягає пропорційному розподіленню, становить 377 638,80 грн.

Зазначена вище сума підлягає пропорційному розподіленню між заставним кредитором – ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” [для розрахунку використовуються грошові вимоги, забезпечені заставою майна боржника, в сумі 464 303,42 грн., включені до реєстру вимог кредиторів ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2012] та ліквідатором банкрута [для розрахунку використовується сума звіту про оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 23.06.2014 по 23.10.2015 – 75 268,03 грн., затвердженого ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2015].

Перевіривши здійснений ліквідатором банкрута розрахунок (Т. 22, а. с. 30), суд дійшов висновку, що він являється вірним, а саме сума коштів, яка підлягає отриманню після пропорційного розподілення для кожного становить:

- 324 959,72 грн. – ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”;

- 52 679,08 грн. – ліквідатору банкрута.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 01-33/684 від 24.11.2015.

За таких обставин, у задоволенні заяви ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” б/н від 23.12.2015 слід відмовити.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 3-1, 24, 25, 26, 31, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1.          Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” – арбітражного керуючого ОСОБА_5 за вих. № 01-33/684 від 24.11.2015 задовольнити.

2.          Визначити джерелом оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” (ідентифікаційний код 30111542) – арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво № 1449 від 08.07.2013) грошові кошти, одержані від продажу майна банкрута (у т. ч. заставного: земельної ділянки площею 2,0 га за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, місто Нова Одеса, вулиця Комарова, кадастровий номер 4824810100:05:001:0018).

3.          Грошові кошти, отримані від реалізації заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” (ідентифікаційний код 30111542): земельної ділянки площею 2,0 га за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, місто Нова Одеса, вулиця Комарова, кадастровий номер 4824810100:05:001:0018, розподілити пропорційно між заставним кредитором ОСОБА_1 акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” (ідентифікаційний код 09807856) і ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” (ідентифікаційний код 30111542) – арбітражним керуючим ОСОБА_5 (свідоцтво № 1449 від 08.07.2013) наступним чином:

          - 324 959,72 грн. – Публічному акціонерному товариству “Банк “Фінанси та Кредит”;

          - 52 679,08 грн. – ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелтрейд” – арбітражному керуючому ОСОБА_5.

4.          У задоволенні заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” б/н від 23.12.2015 відмовити.

5.          Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

          Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                В.С. Адаховська