ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 р. Справа № 2а-14390/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "НЛС - ПЕТРОЛЕУМ" до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування повідомлення, про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
09 листопада 2010 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «НЛС – ПЕТРОЛЕУМ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області в якому просить суд:
- визнати недійсним і скасувати повідомлення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 27.10.2010 року №1048200192091154;
- зобов’язати суб’єкта владних повноважень – Південну міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Кривому Розі вчинити певні дії, спрямовані на повернення грошової суми у розмірі – 3850 грн. 00 коп. та зарахувати цю суму як попередню оплату позивача з податку на прибуток за 9-ть місяців 2010 року, відповідно до вимог платіжного доручення від 26.10.2010 року № 299;
- стягнути з Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «НЛС – ПЕТРОЛЕУМ» витрати по сплаті судового збору (3 грн. 40 коп.).
Позивач у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, заперечення на позовну заяву не надав. Про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. У відповідності до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», п. 3 ч. 1 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Суду стало відомо, що суб’єктом владних повноважень Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2182-ІІІ, 27 жовтня 2010 року було оформлено повідомлення №104820019209115, згідно до якого Відповідач самостійно, без будь-якого погодження з платником податків - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «НЛС – ПЕТРОЛЕУМ», не зарахував до бюджету у повному обсязі сплачену суму, згідно платіжного доручення №299 від 26.10.2010 року за 9 місяців 2010 року, суму поточного платежу з податку на прибуток у розмірі 3850 грн. 00 коп., шляхом самостійного спрямування на погашення податкового боргу та пені, нарахованої на суму такого податкового боргу.
Позивач не погодившись з діяли Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області звернувся до суду з вищеперерахованими вимогами.
Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ - активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу – виключно за рішенням суду.
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2182-ІІІ – встановлено, що податкове зобов’язання платника податків – зобов’язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки ,визначені цим Законом або іншими закон омами України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України про оподаткування2 та п.п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2182-ІІІ – платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання з податків, відповідні дій і були зроблені позивачем.
Джерела самостійної, добровільної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податків, є будь-які власні кошти такого платника податку. Грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Джерелами сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку, відповідно до п.п. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України про оподаткування2 та п.п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2182-ІІІ – є будь-які власні кошти такого платника податку. Грошовий платіж – є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Право визначати призначення платежу відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 – належить виключно платнику. Суми податкових зобов’язань або податкового боргу, слід вважати сплаченими із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, які визначені платником податків.
Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2182-ІІІ на який посилався Відповідач при винесені повідомлення від 27.10.2010 року №104820019209115, визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми боргу та пені визначаються окремо. Якщо платник податків не сплачує пеню разом із сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі, то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму податкового богу. Тобто, податковий орган, відповідно до Закону, може самостійно втрутитися в розподіл суми сплаченої самостійно платником податків не визначивши у платіжному документі окремо виділену суму податкового боргу та окремо виділену пеню.
В якості доказу, Позивач надав оригінал платіжного доручення № 299 від 26.10.2010 року (а.с. 11) в якому прописане призначення платежу: податок на прибуток за 9 місяців 2010 року , перераховується частково, термін сплати 19.11.2010 року, без ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що Відповідач не міг, та не мав права втручатися в розподіл сплаченої суми.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2182-ІІІ встановлено порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом або державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені, штрафних санкцій. Законом визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом (податковою інспекцією) з метою погашення платниками податків податкового боргу, серед таких заходів не має зміни призначення платежу, який самостійно визначений платником податків.
Таким чином, жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов’язань, про що зазначається платником податків у відповідному платіжному доручені, у даному випадку платіжному дорученні № 299 від 26.10.2010 року, для погашення податкового нарахування встановленого платнику відповідним податковим органом.
Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2182-ІІІ не передбачено заборони для платника податків щодо розпорядження своїми активами, коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов’язань.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «НЛС – ПЕТРОЛЕУМ» судові витрати у розмірі 3грн. 40коп., сплачені нею згідно квитанції № 31 від 02.11.2010 р.
Керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «НЛС – ПЕТРОЛЕУМ» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування повідомлення, про зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним та скасувати Повідомлення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 27.10.2001 року № 104820019209115.
Зобов’язати Південну міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Кривому Розі Дніпропетровської області вчинити дії, спрямовані на повернення грошової суми у розмірі 3850 грн. 00 коп. та зарахувати цю суму як попередню оплату ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «НЛС – ПЕТРОЛЕУМ» з податку на прибуток за дев’ять місяців 2010 року, відповідно до вимоги платіжного доручення від 26 жовтня 2010 року № 299.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «НЛС – ПЕТРОЛЕУМ» (вул. Косіора, 54/34, м. Кривий Ріг, код 31735235, ІПН 317352304821) 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 копійок) судового збору.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова виготовлена у повному обсязі 13.12.2010 року.
Суддя ОСОБА_1