Справа №2-а-541/2009

                                                             П о с т а н о в а

                                                Іменем України

      27 березня 2009 року     Рожищенський районний суд Волинської області  в складі :

                               головуючого –                судді  Матвійчук Л.В.

розглянувши в місті Рожище в порядку письмового провадження адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі про зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-  

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі про зобов’язання провести нарахування та виплату підвищення пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2008 років позивачу таке підвищення не нараховувалось та не виплачувалось. Просить зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року до грудня 2008 року.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явилися, заявили клопотання  про розгляд справи у їхній відсутності. Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

В поданих суду запереченнях проти адміністративного позову відповідач позов не визнав. Стверджує, що позивачу як дитині війни правомірно підвищення до пенсії протягом 2006-2007 років не нараховувалося та не виплачувалося. У 2008 році відповідно до нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 виплачувалось підвищення у розмірі надбавки, встановленої в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для дітей війни. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

В судовому засіданні встановлено, що позивач наділена правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Рожищенському районі. Протягом 2006-2007 року ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася пенсія без доплати як дитині війни, а протягом 2008 року позивачу нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується письмовими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, пенсійним посвідченням №114310 із проставленим у ньому штампом «дитина війни».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно із п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року виключено п.17 ст.77, а ст.110 Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі , у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням  з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а

- 2 -

Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності  Закону України «Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його окремих частинах, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування  позивачу  підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 рік.

Згідно п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від суми розміру надбавки, встановленої для учасників  війни. Проте рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону. Положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була відновлена з 09.07.2007 року, а позивачу у 2007 році не виплачувалося підвищення до пенсії згідно вказаної норми Закону України, тому суд приходить до висновку про часткове  задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачу підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України». Положення пункту 41 розділу ІІ  «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни  підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена  з 22.05.2008 року, а позивачу у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачу підвищення пенсії  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року.

          Покликання відповідача на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення до пенсії, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, до уваги суд не приймає, оскільки реалізація особою права, що пов’зане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час винекнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань ( рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти

- 3 -

України»).

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Згідно із ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком. Відповідно до ст.9 ч.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). З урахуванням наведеного, суд через аналогію закону приходить до висновку, що позивачем не пропущено строку звернення до суду.

Керуючись ст. ст.160, 163 КАС України, та на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1  підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року включно.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожищенський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя:/підпис/                                                                                             ОСОБА_2

            Оригіналу відповідає:

            Суддя Рожищенського районного суду                                                 Л.В.Матвійчук