ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р.                                                            Справа № 909/655/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участю представника боржника ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Індуктор» на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року у справі №909/655/15 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Індуктор»

          ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Булка В.І.) 27 жовтня 2015 року по справі №909/655/15 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Індуктор» ухвалив:

«заяву Державного агентства резерву України вих. №2289/0/4-15 від 25.08.15 (вх.№9187/15 від 31.08.15) про визнання грошових вимог до публічного акціонерного товариства «Індуктор» - задоволити частково.

Визнати грошові вимоги Державного агентства резерву України до публічного акціонерного товариства «Індуктор» в розмірі 5 194 321,99 грн., з яких:

2 489 008,46 грн. - вимоги третьої черги,

2 705 313,53 грн. - вимоги шостої черги,

судовий збір в розмірі 1218,00 грн. слід сплатити в дохід державного бюджету за рахунок боржника в першу чергу».

Публічне акціонерне товариство «Індуктор» подало апеляційну скаргу, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року у справі №909/655/15 та постановити нову, якою у задоволенні заяви Державного агентства резерву України з грошовими вимогами до боржника відмовити повністю. Вважає, що суд першої інстанції не спростував доводи боржника, наведені у запереченні та письмовому поясненні щодо кредиторських вимог Державного агентства резерву України, оскільки на думку скаржника такі вимоги виникли ще у 2004 році та не були заявлені у провадженні справи №Б-6/218 про банкрутство. Так, господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23 липня 2004 року порушив провадження у справі №Б-6/218 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Індуктор» (правопопередника публічного акціонерного товариства «Індуктор»). Оголошення про порушення провадження у справі №Б-6/218 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Індуктор» було опубліковано 14 липня 2005 року в газеті «Урядовий кур’єр». ОСОБА_2 комітет України з державного матеріального резерву (правонаступником якого є кредитор) ще 30 березня 2004 року встановило факт відсутності (самовільного відчуження) ВАТ «Індуктор» матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, про що складено відповідний акт. Проте ОСОБА_2 комітет України з державного матеріального резерву не звертався з кредиторськими вимогами до боржника у провадженні справі №Б-6/218, яке надалі було припинено у зв’язку із затвердженням мирової угоди. Відтак у силу ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в чинній на той час редакції) не заявлені у встановлені законом строки та порядку вимоги кредитора вважаються погашеними.

Про розгляд справи учасникам у справі повідомлено належним чином.

У судовому засіданні представник боржника апеляційну скаргу підтримав повністю і навів доводи, аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року у справі №909/655/15 та відмовити Державному агентству резерву України у визнанні кредиторських вимог у сумі 14320719,37 грн.

Кредитор ОСОБА_2 агентство резерву України подало суду пояснення на апеляційну скаргу, таку заперечує з підстав зазначених у них, просить визнати ОСОБА_2 агентство резерву України кредитором у даній справі на суму 14 185 699,19 грн. та включити вимоги до третьої черги реєстру кредиторів.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд заслухав пояснення представника боржника, розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року у справі №909/655/15 слід залишити без змін з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23 липня 2015 року порушив провадження у справі №909/655/15 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Індуктор», визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора, увів мораторій на задоволення вимог кредиторів, увів процедуру розпорядження майном боржника та призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3

Повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «Індуктор» було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 30 липня 2015 року.

25 серпня 2015 року ОСОБА_2 агентство резерву України надіслало до Господарського суду Івано-Франківської області заяву про грошові вимоги до боржника у сумі 14320719,37 грн. Кредитор просить суд брати до уваги суму кредиторських вимог до ПАТ «Індуктор» в розмірі 14 185 699,19 грн., із них: 8 474 188,30 грн. основного боргу, 2 489 008,46 грн. - 100% штрафу, 3 222 502,43 грн. пені, про що зазначив у поясненнях та надав суду розрахунок кредиторських вимог.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 17 вересня 2015 року прийняв таку заяву та призначив її розгляд у судовому засіданні.

27 жовтня 2015 року ОСОБА_2 агентство резерву України подало суду розрахунок кредиторських вимог та уточнення заяви, просило суд визнати ОСОБА_2 агентство резерву України кредитором ПАТ «Індуктор» на суму 14 185 699,19 грн. , з яких 8 474 188,30 грн. основного боргу, 2 489 008,46 грн. - 100% штрафу, 3 222 502,43 грн. пені та включити вимоги до третьої черги реєстру кредиторів.

Боржник надав суду першої інстанції заперечення на заяву. Заперечення обґрунтовані тим, що Держкомітет України з Державного матеріального резерву, правонаступником якого є ОСОБА_2 агентство резерву України, маючи кредиторські вимоги до боржника ще з 2004 року (справа №Б-6/218 про банкрутство ВАТ «Індуктор»), не скористався своїм правом і не заявив їх у встановленому чинним законодавством порядку. Таким чином вимоги з того часу, якими б вони не були, вважаються погашеними.

27 жовтня 2015 року Господарський суд Івано-Франківської області постановив декілька ухвал у справі №909/655/15: ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів та ухвалу за результатами попереднього засідання, якою суд визнав вимоги кредиторів і затвердив реєстр вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Індуктор».

Предметом апеляційного розгляду є ухвала від 27 жовтня 2015 року, якою суд частково визнав грошові вимоги Державного агентства резерву України до боржника у сумі 5 194 321,99 грн. (2 489 008,46 грн. як вимоги третьої черги, 2 705 313,53 грн. як вимоги шостої черги та 1218,00 грн. судового збору які підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів). При цьому суд першої інстанції виходив із наступних підстав і обставин.

ОСОБА_2 агентство резерву України є правонаступником Державного комітету України з державного матеріального резерву згідно п. 5 Указу Президента України №1085/2010 від 09 грудня 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. у справі №910/12822/13, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р., задоволено вимоги Держрезерву про відшкодування 2 489 008,46 грн. вартості матцінностей мобрезерву на підставі абз. 2 п. 10 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв», щодо яких актом перевірки за 30.03.2004-17.03.2009 встановлено незабезпечення збереження.

Також рішенням Господарського суду м. Києва від 19.12.2012р. у справі №42/485-т, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013р., задоволено вимоги Держрезерву про стягнення з ПАТ «Індуктор» 2 705 313,53 грн., штрафних санкцій (2 489 008,46 грн. 100% штрафу, 216 305,07 грн. пені) відповідно до ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв» у зв'язку із встановленням актом перевірки за 30.03.2004-17.03.2009 факту незабезпечення збереження матцінностей мобрезерву.

Господарський суд Івано-Франківської області дійшов висновку частково задоволити заяву: визнати грошові вимоги Державного агентства резерву України у розмірі 5 194 321,99 грн., що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів: 2 489 008,46 грн. вимоги третьої черги, 2 705 313,53 грн. вимоги шостої черги. Крім того, у зв’язку із тим, що ОСОБА_2 агентство резерву України звільнено від сплати судового збору, 1218,00 грн. судового збору за подання останнім заяви з грошовими вимогами до боржника, суд ухвалив сплатити в дохід державного бюджету за рахунок боржника в першу чергу.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком Господарського суду Івано-Франківської області суду про часткове визнання грошових вимог кредитора Державного агентства резерву України до боржника у сумі 5 194 321,99 грн., які виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство на підставі судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до вимог частини 2 статті 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор – юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори – кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності – згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Кредиторські вимоги Державного агентства резерву України до боржника у сумі 5194321,99 грн. виникли до дати порушення провадження у справі №909/655/15 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Індуктор», такі підтверджені рішеннями господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. у справі №910/12822/13 та від 19.12.2012р. у справі №42/485-т, які набрали законної сили.

Відповідно до вимог статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Викладене спростовує доводи апелянта про погашення у силу кредиторських вимог Державного агентства резерву України, оскільки такі виникли у 2004 році та не були заявлені у провадженні справи №Б-6/218 про банкрутство боржника. ОСОБА_2 агентство резерву України підтвердило свої кредиторські вимоги рішеннями Господарського суду м. Києва від 17.09.2013р. у справі №910/12822/13 та від 19.12.2012р. у справі №42/485-т, які набрали законної сили і є обов'язковими на всій території України. Підставою прийняття означених рішень суду слугували обставини встановлення актом перевірки від 30 березня 2004 року факту відсутності (самовільного відчуження) матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, розміщеного згідно з договором відповідального зберігання від 23 серпня 2002 року. Ці обставини підтверджено й наступними актами перевірки.

Постановляючи рішення від 17.09.2013р. у справі №910/12822/13 про зобов’язання боржника відшкодувати кредиторові 2489008,46 грн. вартості матеріальних цінностей мобрезерву та від 19.12.2012р. у справі №42/485-т про стягнення з боржника 2 705 313,53 грн., штрафних санкцій (2 489 008,46 грн. - 100% штрафу, 216 305,07 грн. пені) Господарський суд міста Києва виходив із ринкової вартості відсутніх матеріальних цінностей на день звернення із позовною заявою відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв».

Таким чином суд першої інстанції правомірно і обґрунтовано визнав грошові вимоги Державного агентства резерву України до боржника у сумі 5 194 321,99 грн., що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів: 2 489 008,46 грн., як вимоги третьої черги, 2 705 313,53 грн., як вимоги шостої черги.

Ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеними фактичними обставинами справи і приписами закону.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

          ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2015 року по справі №909/655/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Індуктор» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            Гриців В.М.

                     суддя                                                            Давид Л.Л.

                      суддя                                                            Кордюк Г.Т.