Справа № 22-4246/2008p.                             Головуючий в 1 інстанції Дорошенко В.Г.

Категорія 41                                                    Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7  липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С. ,

суддів Хейло Я.В.,  Молчанова С. І.,

при секретарі Стефановій І.М. ,  розглянув у відкритому судовому засіданні в м.  Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  3-я особа - ТОВ „Горняк-2005" про виселення,  за зустрічним позовом ОСОБА_2 доОСОБА_1.,  3-я особа - ТОВ „Горняк-2005" про визнання права користування жилим приміщенням у гуртожитку і

встановив:

в апеляційній скарзіОСОБА_2 оспорює обгрунтованість судового рішення,  яким задоволено позовОСОБА_1. та відмовлено в задоволенні його позову,  і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення його позову і відмову в задоволенні позовуОСОБА_1. про його виселення,  оскільки вважає,  що викладені в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи.

В   засіданні апеляційного судуОСОБА_2 підтримав доводи своєї апеляційної

скарги і просив про її задоволення,  скасування судового рішення та ухвалення

нового про задоволення його позову і відмову в задоволенні позовуОСОБА_1,  а

ОСОБА_1та її представник ОСОБА_3заперечували проти доводів скарги,

просили про її відхилення та залишення судового рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

22 серпня 2007 рокуОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до відповідача і зазначала,  що з 2004 року жила разом з ним в кімнаті АДРЕСА_1,  що надана їй у зв'язку з роботою в КП ЖЕК „Горняк-2005",  оскільки вона дозволила йому пожити з нею тимчасово.

З 2007 року вони не живуть однією родиною за його протиправної поведінки щодо неї та їх дитини.

Оскільки відповідач у вказаній кімнаті не зареєстрований,  то вона просила виселити його з неї без надання іншого жилого приміщення.

18 грудня 2007 рокуОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом доОСОБА_1. про визнання за ним права користування жилим приміщенням в гуртожитку.

Він зазначав,  що вселився в спірну кімнату гуртожитку за згоди відповідачки,  як її чоловік,  і був в ній зареєстрований з 18.07.2006 року.

24 травня 2007 року він знявся з реєстрації у вказаній кімнаті за незгоди відповідачки жити з ним разом та погрози чинити йому перешкоди у вихованні їх

сина.

Тому він просив суд визнати за ним право користування спірною кімнатою у гуртожитку,  оскільки іншого житла він не має.

Рішенням Кіровського районного суду м.  Донецька від 21 березня 2008 року позовОСОБА_1. задоволено,  ОСОБА_2 виселенно з кімнати АДРЕСА_1.

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Апеляційний суд вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України,  що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин,  а за їх відсутності - на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із  ст.  127 ЖК України для проживання робітників,  службовців,  студентів,  учнів,  а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватися гуртожитки.

Єдиною підставою для вселення на жилу площу в гуртожитку відповідно до вимог  ст.  129 ЖК України є спеціальний ордер,  який видається адміністрацією підприємства,  установи,  організації.

При розгляді цієї справи судом встановлено,  щоОСОБА_1. вселилася на жилу площу в гуртожитку у встановленому законом порядку в зв'язку з роботою в КП ЖЕК №-1.

На її прохання ОСОБА_2 18.07.2006 року було тимчасово зареєстровано в гуртожитку,  а 24.05.2007 року він знявся з реєстрації за зміною місця проживання (а.с. 80).

Крім того,  судом першої інстанції встановлено,  що сторони з січня 2007 року не живуть однією сім'єю іОСОБА_1. за безпідставного знаходження в її кімнаті в гуртожитку ОСОБА_2,  змушена разом з малолітньою дитиною шукати притулку у своїх родичів.

За таких обставин,  всупереч доводам апеляційної скарги,  суд дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для проживання ОСОБА_2 в

кімнаті гуртожитку,  яку у встановленому законом порядку виділено для проживанняОСОБА_1.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи,  то підстав для задоволення скарги і зміни судового рішення немає.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308,  314 ЦПК України,  апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити,  рішення Кіровського районного суду м.  Донецька від 21 березня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.