Справа № 2-2106/07
РІШЕННЯ Іменем України
«22» січня 2007 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого: судді Грищенко І.О.,
при секретарі: Сусловій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Свято-Покровського монастиря Харківської Єпархії Української православної церкви про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 01.06.2003р. дійсним та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень б/н від 01.06.2003 року, укладений між ним та Свято-Покровським монастирем Харківської Єпархії Української православної церкви та визнати за ним право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 12-1-:-12-3, загальною площею 39,6 кв.м., що розташовані в будівлі літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що він виконав обов'язки покладені на нього договором купівлі-продажу, а саме, прийняв майно та у 2006 році у повному обсязі сплатив його вартість, але відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором шляхом ухилення від його нотаріального посвідчення.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача, в судовому засідання проти позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що посадова особа, яка уповноважена діяти від імені відповідача, в день, коли сторони домовилися нотаріально посвідчити вказану угоду знаходилася у тимчасовому відрядженні, отже невиконання умов договору сталося з поважних причини, прямого умислу з боку відповідача щодо ухилення від нотаріального посвідчення договору не було.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 1 червня 2003 року між Свято-Покровським монастирем Харківської Єпархії Української православної церкви в особі Архінадрія Севастіана (ОСОБА_2) (Продавець) з однієї сторони та ОСОБА_1(Покупець) з іншої, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна б/н. Відповідно до предмету вказаного договору Продавець зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити вартість нежитлових приміщень першого поверху № 12-1-:-12-3, загальною площею 39,6 кв.м., що розташовані в будівлі літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1, при цьому, Покупець повинен здійснити оплату придбаного майна в продовж трьох років з моменту підписання акту прийому-передачі майна до цього договору. Ціна договору становить 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень.
Отже, 1 червня 2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням платежу. Із змісту вказаного договору вбачається, що сторони досягли домовленості щодо істотних умов договору, передбачених чинним законодавством для цього виду зобов'язання, а саме, щодо предмету, ціни і строку сплати товару.
Згідно до п. 1.1 договору передача майна і необхідних документів на нього здійснюється протягом п'яти днів з моменту укладення цього договору і оформляється актом прийому-передачі майна, підписаним повноважними представниками сторін.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що право власності на майно у Покупця виникає з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі майна.
' 03.06.2003 року сторонами, на виконання вказаного пункту Договору та на підтвердження дійсного наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, підписано акт-приймання передачі нерухомого майна. Отже, право власності від Продавця до Покупця на нерухоме майно перейшло з моменту передачі майна, тобто 3 червня 2003 р.
В свою чергу, Відповідач, відповідно до п. 5 вищевказаного Договору, повинен був у термін
до 03.06.2003 року повідомити позивача про час та місце нотаріального посвідчення вищевказаної
угоди, а 08.06.2003 року Договір купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 01.06.2003 року
повинен був бути нотаріально посвідчений.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за вищевказаним Договором, у вказаний термін не повідомив позивача про час і місце нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 01.06.2003 року, тобто ухилився від нотаріального посвідчення угоди.
9 червня 2003 року позивач звернувся до відповідача з листом про спонукання останнього
виконати договірні зобов'язання, але відповідач станом на день подачі позовної заяви так і не
виконав взяті на себе зобов'язання щодо нотаріального посвідчення угоди.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 p., його норми застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, що виникли до набрання ним чинності, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Отже, оскільки відповідні права і обов'язки сторін щодо об'єкту договору купівлі-продажу від 01.06.2003 р. не припинено, то, за таких обставин, спірні правовідносини мають регулюватись положеннями нового Цивільного кодексу України.
Згідно до частини другої статті 220 Цивільного кодексу України - в разі якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Враховуючи, що сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується наявністю письмової угоди та Актом приймання-передачі майна до неї та позивач виконав свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу нежитлових приміщень б/н від 01.06.2003 року, а саме прийняв товар та у 2006 році сплатив його вартість у повному обсязі, що не спростовується відповідачем, суд вправі визнати вищевказаний договір дійсним та визнати право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 12-1-.-12-3, загальною площею 39,6 кв.м., що розташовані в будівлі літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1
Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 220 ЦК України, керуючись ст.ст. 14, 209, 213-215, 218,223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень б/н від 01.06.2003 року, укладений між Свято-Покровським монастирем Харківської Єпархії Української православної церкви та ОСОБА_1.
Визнати право власності на нежитлові приміщення першого поверху № 12-1-:-12-3, загальною площею 39,6 кв.м., що розташовані в будівлі літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.