Спр. № 2-130/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2009 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Дегтярьова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Тячівської РДА про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відділу освіти Тячівської РДА про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди . В позовній заяві зазначила, що згідно наказу відділу освіти Тячівської РДА №1352-К від 02.09.1991 року її було призначено завучем Груниківської ЗОШ 1-2 ступенів. На цій посаді вона пропрацювала з часу призначення 02.09.1991 року по кінець навчального 2002 року (червень місяць). З вересня 2002 року (нового навчального року) в школу прийшов начальник відділу освіти і без письмового наказу в усній формі, без всяких на те причин, без погодження з профспілковим комітетом, сказав, що усуває її з займаної посади і дає їй 6 годин тижневого навантаження вчителя хімії. Вона намагалася заперечити, просила вказати причини звільнення з займаної посади, показати наказ. Однак всі її намагання не принесли успіху і по сьогоднішній день вона працює вчителем хімії з тижневим навантаженням 6 годин. Причому про її звільнення з посади завуча Груниківської ЗОШ 1-2 ступенів не має до цього часу і це виявила перевірка з обласного управління освіти. Вважає безпідставним усунення її з посади завуча Груниківської ЗОШ 1-2 ступенів. Крім цього, внаслідок незаконного усунення її з посади завуча їй нанесена надзвичайно глибока психологічна та моральна шкода, яка полягає у приниженні честі, гідності, ділової репутації, моральних переживаннях. Були порушені її нормальні життєві зв»язки, які вимагали додаткових зусиль для організації свого життя, погіршилися відносини з оточуючими людьми, деяким вчителями. Від цього вона знаходилися в постійному стресі і відчувала приниження з боку відповідача, часто хворіла, відчувала невпевненість у завтрашньому дні.
Просить стягнути з відповідача на її користь 59827 гривень 88 копійок невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу та 20000 гривень моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини та додатково пояснили, що текст наказу №1394-к в книзі наказів за 2002 рік відділу освіти Тячівської РДА щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора по навчально-виховній роботі підроблений. Просять позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що в даній справі мало місце не звільнення позивачки ОСОБА_1 з посади завуча Груниківської ЗОШ 1-2 ступенів, а її переведення 01.09.2002 року з вказаної посади на посаду вчителя хімії з тижневим навантаженням 6 годин. Так можна вважати з тих підстав, що і призначення ОСОБА_1 на посаду завуча було оформлено в наказі як її переведення з посади вчителя хімії на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі. Крім того, ніде не зазначено як повинен оформлятися даний наказ, а тому це не є порушенням закону. Недоліки написання самого наказу не свідчить про відсутність факту переводу, а те, що текст наказу написаний в книзі наказів різними людьми значення по справі не має, оскільки в даній книзі містяться і інші накази, написані різними почерками. Можливо, як пояснила позивачка, її переведення відбувалося не з її згоди, а по вказівці діючого на той час начальника відділу освіти ОСОБА_4, але позивачка в той час не оспорювала його вказівку, скарги не писала, а вийшла з 01.09.2002 року працювати не завучем, а вчителем, на посаді якого працює вже 6 років. Тобто, самі дії позивачки свідчать про те, що мав місце перевід. Крім того, зазначив, що заповненням трудової книжки і особової справи є обов»язок директора школи і, якби позивачка звернулася протягом трьох років, можливо і можна було б знайти наказ про її перевід. Як видно з позовної заяви мова йде не про перевід на посаду, а про стягнення грошей з відділу освіти, що також свідчить про згоду позивачки на її перевід. Також, позивачкою пропущений трьохмісячний термін звернення. А тому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно відмітки в трудовій книжці ОСОБА_1 наказом №1352 від 2 вересня 1991 року вона переведена з посади вчителя хімії на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі з 2 вересня 1991 року.
Згідно оглянутої в судовому засіданні книги наказів за 2002 рік відділу освіти Тячівської РДА та копії наказу №1394-к від 28.08.2002 року встановлено, що згідно наказу №1394-к від 28.08.2002 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора по навчально-виховній роботі Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів днем 31.08.2002 року за власним бажанням у зв»язку з виходом на пенсію по старості згідно ст..38 КЗпП України, залишивши на посаді вчителя біології та хімії цієї школи з неповним тижневим навантаженням на підставі заяви ОСОБА_1
Як зазначено в листі відділу освіти Тячівської РДА від 11.06.2002 року за №1507 наказу про перевід ОСОБА_1 з посади заступника директора по навчально-виховній роботі Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів на посаду вчителя хімії даної установи у 2002 році не має.
Відповідно до листа директора Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_5 від 09.04.2003 року дирекція Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів пропонує на вакантну посаду заступника директора школи по навчально-виховній роботі Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів вчителя української мови ОСОБА_6.
Як зазначено в листі відділу освіти Тячівської РДА від 11.04.2003 року за №680 адресованого начальнику управління освіти і науки Закарпатської області ОСОБА_7, відділ освіти Тячівської РДА просить дати згоду на призначення ОСОБА_8 на посаду заступника директора школи по навчально-виховній роботі Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів за трудовим контрактом днем 16 квітня 2003 року до 25 червня 2004 року в порядку переведення з посади вчителя української мови та літератури даного навчального закладу. Вакансія виникла після звільнення ОСОБА_1 з цієї посади днем 31 серпня 2002 року за власним бажанням у зв»язку з виходом на пенсію.
Згідно лицевого рахунку про нарахування зарплати ОСОБА_1 з серпня 2002 року їй нараховується зарплата відповідно до наказу №1394-к від 28.08.2002 року.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердив, що працюючи начальником відділу освіти з 1999 року по 2005 рік, він виїжджав в Груниківську ЗОШ І-ІІ ступенів і зустрічався з ОСОБА_1 Оскільки вона не справлялася зі своїми обов»язками, вона була звільнена з посади завуча на підставі її заяви. Він пам»ятає точно, що вона писала і принесла йому особисто заяву про звільнення. Текст наказу про звільнення ОСОБА_1 в книзі наказів відділу освіти підписаний не ним.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що працює головним бухгалтером відділу освіти. Оскільки у 2002 році ОСОБА_1 перестала працювати на посаді завуча Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів, на підставі занесеного в бухгалтерію наказу нею в лицевому рахунку ОСОБА_1 була зроблена відповідна відмітка щодо цього. Наказу про звільнення ОСОБА_1 в даний час в бухгалтерії не має, оскільки він зданий в архів.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_1 вже 30 років. Працюючи на посаді директора школи Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів він не пам»ятає, щоб у школі був наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади завуча. Як людина ОСОБА_1 хороша і з неї необхідно брати приклад.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що так як він на посаді заступника начальника відділу освіти відповідав за організацію кадрової роботи у 2002 році, ним дійсно був підписаний текст наказу про звільнення ОСОБА_1 в книзі наказів відділу освіти відповідно до наданих йому функціональних обов»язків, але на підставі письмового наказу начальника відділу освіти.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що дійсно ним був підписаний лист про відсутність у відділі освіти наказу про перевід ОСОБА_1 з посади завуча на посаду вчителя Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів, але дану відповідь готувала в той час завкадрами ОСОБА_12
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що у відділі освіти є різні книги наказів. Так як адвокатом був даний запит відносно наявності у відділі освіти наказу про перевід ОСОБА_1 з посади завуча на посаду вчителя Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів нею була підготовлена відповідь, що такого наказу не має, оскільки згідно запису в книзі наказів відділу освіти Тячівської РДА ОСОБА_1 звільнена.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що текст наказу про звільнення ОСОБА_1 в книзі наказів відділу освіти написаний не нею, оскільки могли його написати і інші особи, які допомагали в написанні наказів у зв»язку з їх великою кількістю. Також зазначила, що запис в книгу заноситься після друкування наказу, який виноситься на підставі відповідної заяви.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в підтвердження своїх вимог чи заперечень.
За змістом ст. 40 ч.1 п.1 КзПп України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
А згідно до ч.2 цієї статті звільнення з підстав, зазначених у п.1, 2, 6 допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно ст. 32 ч.1 КзПп України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. А ч.2 цієї ж статті передбачено, що у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 наказом №1352 від 2 вересня 1991 року була переведена з посади вчителя хімії на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів з 2 вересня 1991 року. А згідно до наказу №1394-к від 28.08.2002 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора по навчально-виховній роботі Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів днем 31.08.2002 року за власним бажанням у зв»язку з виходом на пенсію по старості згідно ст..38 КЗпП України та залишено на посаді вчителя біології та хімії цієї школи з неповним тижневим навантаженням на підставі заяви ОСОБА_1
Таким чином, суд вважає, що 31.08.2002 року мало місце переведення позивачки з посади заступника директора по навчально-виховній роботі Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів на посаду вчителя біології та хімії цієї школи з неповним тижневим навантаженням.
Разом з цим відповідачем у справі не наведено доказів щодо дотримання вимог ст.32 КЗпП України, а саме щодо надання згоди позивачкою на таке переведення чи завчасне повідомлення її про це.
Згідно до ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
В судовому засіданні встановлено, що позивачку ОСОБА_1 було переведено з посади заступника директора по навчально-виховній роботі Груниківської ЗОШ І-ІІ ступенів на посаду вчителя біології та хімії цієї школи 31.08.2002 року, про даний перевід їй було відомо, оскільки вона з цього часу продовжувала роботу на посаді вчителя, а на посаду завуча в подальшому було призначено іншу особу. Однак позивачка впродовж шести років з моменту її переведення не зверталася до суду з приводу порушення її права, тобто пропустила строк для вирішення трудового спору.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти Тячівської РДА про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 59827,88 гривень слід відмовити у зв»язку з пропущенням позивачкою строку звернення для вирішення трудового спору .
З цих підстав не підлягають до задоволення і вимоги позивачки щодо стягнення з відділу освіти Тячівської РДА моральної шкоди в сумі 20 000 гривень.
Судові витрати покласти за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 209, 213-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 32, 40, 233 КзПп України, суд ,
Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти Тячівської РДА про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 59827,88 гривень та моральної шкоди в сумі 20000 гривень, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів.
Головуючий В.І.Бобрушко