Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29
№ 2-6605\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року Жовтневий районний суд
міста Дніпропетровська
У складі: головуючого судді - Башмакова Є.А.
при секретарі - Жук Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ “ПРИВАТ БАНК” про стягнення сум та зустрічним позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ “ПРИВАТ БАНК” до ОСОБА_1 про визнання недійсності правочинів та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 19 жовтня 2009 року звернувся до суду з позовами до відповідача ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК” про стягнення грошових коштів. Позивач та його представник у своїх позовах та в ході судового засідання посилалися на те, що ним із відповідачем 18.12.2008р. та 06.05.2009р. укладені депозитні договори №SAMDN01000704857916 та №SAMDN01000705808299 на суми 250000,00 грн. та 1000,00 грн. відповідно. У судовому засіданні 10 серпня 2010 року цивільні справи були об’єднанні в одне провадження та присвоєно єдиний номер 2-6605\10. При цьому за зверненням позивача до ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК” з вимогою про повернення сум депозитів ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” було відмовлено. Тож позивач звертається до суду для відновлення порушеного права та стягнення із відповідача грошових коштів сум депозитних договорів 26338,63 грн. та 2326,33 грн відповідно.
У судовому засіданні 10 серпня 2010 року до початку розгляду справи по суті відповідач за первісним позовом, тобто ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК”, позов не визнав та заявив зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання недійсності правочинів з укладення депозитних договорів та стягнення коштів. Свої позовні вимоги ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК” обґрунтував наступним.
Укладені ОСОБА_1 договори депозитного вкладу № SAMDN01000704857916 від 18.12.2008 року, № SAMDN01000704855980 від 18.12.2008 року, № SAMDN01000705808299 від 06.05.2009 року та № SAMDN01000704855961 від 18.12.2008 року ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК” вважає фіктивними, оскільки аналіз проведених операцій за зазначеними депозитними договорами, дає змогу зробити висновок про те, що укладення зазначених договорів було направлено не на настання правових наслідків, які передбачені договором депозитного вкладу, а на отримання доходу від проведених конвертаційних операцій за договорами.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК” та ОСОБА_1 укладені наступні депозитні договори:
- № SAMDN01000704857916 від 18.12.2008 року, за яким Відповідач за зустрічним позовом передав, а ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК”прийняв 250000,00 грн. на строк 12 місяців по 18.12.2009 року включно, за умовами договору ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК”зобов’язується виплачувати вкладнику процент, що дорівнює 8,25 % річних.
- № SAMDN01000704855980 від 18.12.2008 року, за яким Відповідач за зустрічним позовом передав, а ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК”прийняв 300,00 Євро на строк 12 місяців по 18.12.2009 року включно, за умовами договору ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК”зобов’язується виплачувати вкладнику процент, що дорівнює 5,25 % річних.
- № SAMDN01000705808299 від 06.05.2009 року, за яким Відповідач за зустрічним позовом передав, а ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК”прийняв 1000,00 грн. на строк 12 місяців по 06.05.2010 року включно, за умовами договору ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК”зобов’язується виплачувати вкладнику процент, що дорівнює 9,5 % річних.
- № SAMDN01000704855961 від 18.12.2008 року, за яким Відповідач за зустрічним позовом передав, а ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК” прийняв 300,00 дол. США на строк 12 місяців по 18.12.2009 року включно, за умовами договору ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК” зобов’язується виплачувати вкладнику процент, що дорівнює 5,25 % річних.
В період з 15.01.2009 року по 15.04.2010 року Відповідач за зустрічним позовом виконав декілька операцій з перерахування коштів між власними вкладними рахунками. Рух коштів відбувався між гривневими та валютними рахунками. Особливість цих операцій полягає в тому, що більшість з них є поповненням рахунку з безготівковою конвертацією із гривні в іноземну валюту та навпаки з іноземної валюти у гривню. Кожна така операція супроводжувалась найближчим часом, частіше всього в той же чи наступний день, переведенням в готівку коштів через касу банку або перерахуванням коштів на інші рахунки. Гривневий еквівалент суми отриманої Відповідачем за зустрічним позовом у касі за комерційним (ринковим) курсом завжди був більший за суму раніше переведену на валютний/гривневий рахунок. Така різниця пояснювалася конвертацією коштів у іншу валюту за окремим курсом, за яким здійснювалися конвертаційні операції за вищевказаними рахунками ОСОБА_1 – далі по тексту окремий курс.
Порядок здійснення зазначених операцій у ПАТ КБ “ПРИВАТБ АНК” був таким, що при зарахуванні коштів на вкладний рахунок «Приват-вклад» у валюті відмінній від валюти вкладу кошти конвертувалися за пільговим курсом, що був більш вигідним за комерційний (ринковий).
Таким чином позитивна різниця між гривневим еквівалентом суми отриманої Відповідачем за зустрічним позовом у касі за комерційним (ринковим) курсом та суми переведеної на валютний рахунок обумовлена конвертацією коштів за окремим рахунком.
Як було пояснено представником позивача за зустрічним позовом, конвертація коштів за окремим курсом вводилась для залучення більшої кількості банківських вкладів, тому може розглядатись як маркетинговий хід Банку. Тобто таким чином ПАТ КБ “ПРИВАТ БАНК” намагався збільшити фактичні обсяги грошових коштів на вкладних рахунках.
Згідно статті 1058 Цивільного кодексу України сутність договору депозитного вкладу полягає в тому, що одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Іншими словами з одного боку банк приймає кошти, якими може користуватись у наступні періоди часу, та зобов’язується виплатити за це клієнту (власнику коштів) проценти або інший дохід, а з іншого боку клієнт надає банку кошти на певний час з метою отримання вищезгаданого доходу. За умовами договору банківського вкладу розмір доходу та сам факт його отримання завжди пов’язані з певним проміжком часу. Між розміром доходу клієнту та строком вкладу, діє пряма залежність – чим довше строк вкладу тим більше дохід, який отримає клієнт.
Таким чином можна зробити висновок про те ще з боку клієнта укладення договору банківського вкладу має на меті отримання доходу і чим більший строк вкладу тим більший буде прибуток. Саме цей результат обумовлює укладення договору банківського вкладу з боку вкладника. Так у випадку з договорами банківського вкладу Відповідача за зустрічним позовом доход дорівнював 8,25 % на рік для гривневих вкладів, 5,25 % на рік для вкладів у Євро та 5,25 % на рік для вкладів у доларах США.
З виписки руху коштів між вкладними рахунками Відповідача за зустрічним позовом видно, що кошти переводились у готівку протягом одного-двох днів з потрапляння їх на валютні рахунки та конвертації за окремим курсом.
Така дії відповідача за зустрічним позовом демонструють, що його метою було не отримання доходу за договором вкладу, а інший результат. Тобто укладення договору банківського вкладу було спрямоване не на реальне настання правових наслідків обумовлених цим правочином (отримання процентів або іншого доходу за договором банківського вкладу), а на досягнення прихованої мети – використання маркетингового ходу Банку.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. В іншому випадку відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України такий правочин є фіктивним та визнається недійсним.
В судовому засіданні представник Відповідача за зустрічним позовом не погодився із висновком про те, що зазначеними депозитними договорами не було досягнуто правових наслідків, які визначені їх сутністю. Оскільки сторонами було виконано усі зобов'язання за депозитним договором і передбачені для нього правові наслідки було досягнуто. Проте, як було зазначено представником Позивача за зустрічним позовом, саме характер здійснених за депозитними рахунками операцій, а саме їх систематичність, свідчить про те, що укладення правочину не було спрямоване на настання тих правових наслідків, які обумовлені ним. Натомість вони були спрямовані на отримання доходу від конвертаційних операцій за зазначеними договорами, оскільки саме при цих умовах було можливе використання окремого курсу для здійснення конвертації валют.
Із цим висновком суд погоджується.
На підставі частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що з огляду на характер операцій за депозитними договорами при визнанні їх недійсними з метою повернення в натурі всього, що сторона одержала на виконання цього правочину, позивач за зустрічним позовом має повернути суми депозитів та до вкладення до їх сум, які були надані при укладенні та подальшій дії договорів, а відповідач за зустрічним позовом має повернути нараховані відсотки на суму депозиту, що було надано Банку, а також отриману різницю грошових коштів за здійсненими конвертаційними операціями із використанням рахунків депозитних вкладів.
При таких обставинах суд вважає що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню. Разом з цим позовні вимоги за зустрічної позовною заявою є обґрунтованими, та такими, що мають бути задоволені.
Крім того у відповідності зі ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 234, 1058 ЦК України, ст ст. 10, 11,61, 88, 123, 209,212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ “ПРИВАТ БАНК”, код ЄДРПОУ 14360570, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, про стягнення коштів відмовити в повному обсязі.
Зустрічний позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ “ПРИВАТ БАНК” код ЄДРПОУ 14360570, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про визнання недійсності депозитних договорів № SAMDN01000704857916 від 18.12.2008 року, № SAMDN01000704855980 від 18.12.2008 року, № SAMDN01000705808299 від 06.05.2009 року, № SAMDN01000704855961 від 18.12.2008 року та стягнення 824944,93 грн., що були отримані ним завдяки протиправним операціям, проведеним за зазначеними договорами, задовольнити.
Визнати депозитні договори № SAMDN01000704857916 від 18.12.2008 року, № SAMDN01000704855980 від 18.12.2008 року, № SAMDN01000705808299 від 06.05.2009 року, № SAMDN01000704855961 від 18.12.2008 року недійсними як фіктивні.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ “ПРИВАТ БАНК” (код ЄДРПОУ 14360570, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) 824 944,93 грн., що були отримані ним завдяки протиправним операціям проведеними за договорами банківського вкладу № SAMDN01000704857916 від 18.12.2008 року, № SAMDN01000704855980 від 18.12.2008 року, № SAMDN01000705808299 від 06.05.2009 року, № SAMDN01000704855961 від 18.12.2008 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1), на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ “ПРИВАТ БАНК” (код ЄДРПОУ 14360570, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Є.А. Башмаков