Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29
Справа № 2-6098/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2010 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого – судді Башмакова Є.А.
При секретарі – Жук Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", про визнання умови договору про іпотечний кредит, щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки недійсною, визнання правочину про зміну відсоткової ставки за договором про іпотечний кредит неукладеним і нікчемним та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач у жовтні 2009 року звернувся до суду з вищезазначеними позовом. В обґрунтування свої позовних вимог посилався на те, що 14.01.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464, відповідно до умов якого, відповідач надав йому кредит у розмірі 511000,00 гривень з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 15,00 відсотків річних.
Листом від 26.06.2008 року №20.1.3.2/6-7878 відповідач повідомив йому, що починаючи з 14.08.2008 року відсоткова ставка за договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року складатиме 2,09 % у місяць (тобто, 25,08 % річних). Позивач, листом від 07.08.2008 року повідомив відповідача про незгоду із збільшенням з 14.08.2008 року відсоткової ставки за договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року до 2,09 % у місяць.
14.11.2008 року між ним та відповідачем було укладено додатковий договір №1 до договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року, яким було внесено зміни до пунктів 1.1. та 2.4. Договору, згідно яких відсоткову ставку за користування кредитом було збільшено до 25,08 (двадцять п’ять цілих вісім сотих) відсотків річних, а розмір ануїтетного платежу до суми не менш ніж 10844 (десять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 79 копійок.
Пунктом 6 додаткового договору №1 від 14.11.2008 року встановлено, що цей додатковий договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами, тобто з 14.11.2008 року.
Погашення ним кредиту та сплата нарахованих відповідачем відсотків здійснювалась своєчасно та відповідно до умов договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року та додаткового договору №1 від 14 листопада 2008 року, однак, починаючи з 20 лютого 2009 року з пенсійної картки останнього №4627087856969789, виданої відповідачем, почали списуватись грошові кошти в рахунок погашення зобов'язань за зазначеним договором.
На запит позивача, відповідачем було надано розрахунок заборгованості за договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року станом на 21.08.2009 року, згідно якого з 14 липня 2008 року виникає прострочена заборгованість за відсотками по договору та розмір поточної відсоткової ставки станом на 01.02.2009 року збільшено з 25,08 відсотків річних до 30,00 відсотків річних. Про зміни умов договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року, а саме, про збільшення розміру поточної відсоткової ставки з 25, відсотків річних до 30,00 відсотків річних, нового розміру щомісячного платежу та дати початку дії такої ставки він повідомлений відповідачем не був. Тобто, збільшення розміру поточної відсоткової ставки за договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року здійснено відповідачем в односторонньому порядку.
Пунктом 8.9. Договору встановлено, що протягом дії Договору Кредитор може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із передбачених Договором обставин, зокрема, у разі здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошовій політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковим кредитом "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки. При цьому Кредитор повинен не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки повідомляє Позичальника про встановлення нової відсоткової ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа. Новий розмір відсоткової ставки за Договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у Повідомленні Кредитору до Позичальника, без укладання Сторонами відповідної угоди про внесення змін до Договору. Вищевказані дії позивач вважає неправомірними, просив суд визнати нікчемним пункт 8.9 Договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року, укладений між відповідачем та позивачем в частині зміни в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки; визнати незаконними дії відповідача щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за Договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року до 30,00 % річних; визнати правочин щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за Договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року до 30,00 % річних неукладеним і нікчемним; зобов’язати відповідача зробити перерахунок сум, сплачених в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за Договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року, укладеним між відповідачем та позивачем, з урахуванням дії з 14 січня 2008 року до 14 листопада 2008 року відсоткової ставки у розмірі 15,00 % річних та розміру ануїтетного платежу у сумі 6807 гривень 59 копійок, а з 14 листопада 2008 року – у розмірі 25,08 % річних та розміру ануїтетного платежу у сумі 10844 гривні 79 копійок; зобов’язати відповідача повернути на пенсійну картку №4627087856969789 у повному обсязі грошові кошти, які були списані з пенсійної картки №4627087856969789 в рахунок погашення зобов’язань за Договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року та стягнути з відповідача судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення проти позову, відповідно до змісту яких просить відмовити у задоволення позовних вимог позивача у зв‘язку з тим, що при укладенні договору, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами так і прийняті ними як обов'язкові умови договору.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача вважає позов таким, що підлягає задоволенню з на ступних підстав.
Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.
Судом встановлено, що 14.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464, відповідно до п.1.1., якого, відповідач надав позивачу кредит у розмірі 511000,00 (п’ятсот одинадцять тисяч) гривень з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 15,00 (п'ятнадцять цілих) відсотків річних, що підтверджується копією зазначеного договору.
Пунктом 2.4. зазначеного договору встановлено, що позивач (іменований за Договором Позичальник) зобов’язується щомісячно до 14 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відповідачем відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 6807 (шість тисяч вісімсот сім) гривень 59 копійок.
Листом від 26.06.2008 року №20.1.3.2/6-7878 відповідач повідомив ОСОБА_1, що починаючи з 14.08.2008 року відсоткова ставка за договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року складатиме 2,09 % у місяць (тобто, 25,08 % річних), що підтверджується копією зазначеного листа.
Позивач, листом від 07.08.2008 року повідомив відповідача про незгоду із збільшенням з 14.08.2008 року відсоткової ставки за договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року до 2,09 % у місяць, що підтверджується копією зазначеного листа.
14.11.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір №1 до договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року, яким було внесено зміни до пунктів 1.1. та 2.4. договору, згідно яких відсоткову ставку за користування кредитом було збільшено до 25,08 (двадцять п’ять цілих вісім сотих) відсотків річних, а розмір ануїтетного платежу до суми не менш ніж 10844 (десять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 79 копійок. Пунктом 6 додаткового договору №1 від 14.11.2008 року встановлено, що цей додатковий договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами. Тобто з 14.11.2008 року.
Таким чином, з 14.01.2008 року до 14.11.2008 року договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року було встановлено відсоткову ставку у розмірі 15,00 (п'ятнадцять цілих) відсотків річних, а з 14.11.2008 року – у розмірі 25,08 (двадцять п’ять цілих вісім сотих) відсотків річних та розмір ануїтетного платежу у сумі 6807 (шість тисяч вісімсот сім) гривень 59 копійок і 10844 (десять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 79 копійок, відповідно.
Згідно квитанцій, наданих позивачем, погашення кредиту та сплата нарахованих відповідачем відсотків здійснювалась відповідно до умов договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року та додаткового договору №1 від 14 листопада 2008 року, а саме, з 14 січня 2008 року до 14 листопада 2008 року розмір платежу складав не менше ніж 6807 (шість тисяч вісімсот сім) гривень 59 копійок, а з 14 листопада 2008 року не менше ніж 10844 (десять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 79 копійок (що підтверджується відповідними квитанціями). Однак, починаючи з 20 лютого 2009 року з пенсійної картки позивача №4627087856969789, виданої відповідачем, почали списуватись грошові кошти. Факти списання коштів підтверджуються випискою по пенсійній картці №4627087856969789 за період з 5 січня 2009 року по 6 серпня 2009 року.
На запит позивача від 30.07.2009 року стосовно причин списання грошових коштів з пенсійної картки №4627087856969789, банк листом від 17.08.2009 року №30.1.0.0/08-14322954 повідомив, що відповідно до частини 1 статті 212 та частини 2 статті 632 ЦК України, договір про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року має умови, згідно яких банк мав право в односторонньому порядку підвищити розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон‘юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті.
Таким чином на зміну розміру відсоткової ставки кредиту, згідно умов договору, могли впливати декілька чинників. При настанні одного з них банк мав право змінити ставку, повідомивши про це клієнта.
Враховуючи настання декількох вищезазначених чинників, згідно умов договору та відповідно до пункту 4 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", позивачу було направлено лист (повідомлення), щодо зміни відсоткової ставки за Договором.
У зв’язку з встановленням нової відсоткової ставки, розмір щомісячного платежу по договору збільшився.
Крім того у листі зазначено, що у зв’язку з тим, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості вноситься менша сума ніж щомісячний платіж, за договором виникла недоплата, яка була віднесена на рахунок простроченої заборгованості.
Щодо списань з грошових коштів з пенсійної картки №4627087856969789 повідомлено, що відповідно до пункту 8.10 Договору Відповідачу доручено списувати кошти із всіх поточних рахунків, у межах сум, які підлягають сплаті за Договором.
В листі від 17.08.2009 року №30.1.0.0/08-14322954 відповідачем не зазначено дати та номеру листа, яким повідомлено позивача про зміни умов договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року, а саме, розміру нової відсоткової ставки та щомісячного платежу та не зазначено дату отримання позивачем даного листа.
Відповідач не надав суду лист, яким позивача повідомлено про зміни відсоткової ставки за договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року та доказів його вручення позивачу.
Згідно розрахунку заборгованості за договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року, наданому Жовтневим відділенням ПАТ КБ "Приватбанк" на запит позивача, станом на 21 серпня 2009 року розмір поточної відсоткової ставки станом на 1 лютого 2009 року збільшено з 25,08 (двадцять п’ять цілих вісім сотих) відсотків річних до 30,00 (тридцять цілих) відсотків річних. Згідно цього ж розрахунку заборгованості з 15 липня 2008 року у відповідача виникає прострочена заборгованість за відсотками по договору, яка станом на 21 серпня 2009 року складала 14855 (чотирнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять) гривень 05 копійок. В зазначеному періоді також нарахована пеня у розмірі 1649 (тисяча шістсот сорок дев‘ять) гривень 39 копійок.
Позивачем 07.12.2009 року були надані пояснення до позову та виписка за період з 14.01.2008 року по 01.10.2009 року по рахунку №29091059006730 який було відкрито відповідно до договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року.
Згідно зазначеної виписки 06.08.2008 року відповідачем проведено "переброску ошибочно зачисленных средств по кредитному договору № DNGWGI0000004464 от 14.01.2008" у сумі 6808,00 грн.
Згідно квитанції №102451343 Tr.N CASHCS00000000549133537 від 11.07.2008 року позивачем 11.07.2008 року в касу Жовтневого відділення ЗАТ "Приватбанк" було сплачено 6808,00 грн. в рахунок погашення кредиту, однак номер рахунку на який були відповідачем зараховані грошові кошти не відповідає рахунку, який було відкрито відповідачем відповідно до договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року.
Таким чином, можна дійти висновку, що заборгованість з 15 липня 2008 року за договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року виникла з вини відповідача, а саме через зарахування грошових коштів на інший рахунок, ніж зазначений у договорі та несвоєчасне виправлення помилки відповідачем шляхом переброски помилково зарахованих коштів.
Відповідно до пункту 8.9. договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14.01.2008 року, протягом дії договору Кредитор може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із передбачених договором обставин, зокрема, у разі здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошовій політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковим кредитом "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.
При цьому Кредитор повинен не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки повідомляє Позичальника про встановлення нової відсоткової ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа.
Новий розмір відсоткової ставки за Договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у Повідомленні Кредитору до Позичальника, без укладання Сторонами відповідної угоди про внесення змін до Договору.
У разі незгоди із встановленим новим розміром відсоткової ставки, Позичальник у строк не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати початку дії нової ставки, вказаної у Повідомлені Кредитору, зобов’язується надати Кредитору письмове повідомлення про свою незгоду із такою новою ставкою.
У випадку отримання Кредитором такого письмового повідомлення від Позичальника, договір вважається розірваним датою, яка у повідомленні була визначена як дата початку нової ставки. У цю дату Позичальник зобов‘язується повернути кредитору суму кредиту в повному обсязі, винагороду й відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов’язання за Договором.
Пунктами 10.2, 10.3 встановлено, що Договір може бути змінений за взаємною згодою Сторін. Всі зміни та доповнення до Договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання.
Згідно частини 2 статті 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. А частиною 3 цієї ж статті передбачено, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Вищезгадані вимоги ЦК України також мають своє відображення в частині 4 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" №2121-ІІІ від 7 грудня 2000 року, згідно якої банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу). При цьому згадані норми чинного законодавства набрали чинності 10 січня 2009 року та введенні в дію Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" №661-IV від 12 грудня 2008 року.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Дана норма закону має категоричний характер. Більше того, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, як передбачено частиною 2 статті 1055 ЦК України. Згідно частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони (в даному випадку лист відповідача про зміну відсоткової ставки) укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (в даному випадку відсутня згода позивача на збільшення процентної ставки).
Тобто, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі (стаття 1055 ЦК України) досягли згоди з усіх істотних умов.
Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Як встановлено частиною першою статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Згідно статті 654 ЦК України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором та будь-яким нормативно правовим актом інша форма зміни договору не передбачається.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені статтею 203 ЦК України. Зокрема частинами 1 та 4, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Так, відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно статті 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою (крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу) та інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.
Підставою недійсності правочину, відповідно до статті 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Як зазначено у статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, дії відповідача, щодо односторонньої зміни відсоткової ставки без отримання письмової згоди позивача є порушенням законодавства України, а саме частин 1, 4 статті 203, частини 4 статті 208, статті 1055 ЦК України.
Такими діями відповідач обмежує права позивача на вільне волевиявлення, як цього вимагає частина 2 статті 638 ЦК України.
Статтею 18 Закону України "Про захист прав споживачів" №1032-X-II від 12 травня 1991 року прямо передбачено, що нечіткі та двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Згідно частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повинен бути повідомлений кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни (таке положення міститься і в пункті 8.9 Договору). Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Пунктом 3.5 Правил надання Банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ №168 від 10 травня 2007 року (зареєстровано Міністерством юстиції України за №541/13808 від 25 травня 2007 року), встановлено, що Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 постанови Правління НБУ №319 від 11 жовтня 2008 року (із змінами) (далі за текстом – Постанова №319) у сфері проведення активно-пасивних операцій банки повинні враховувати, що ненадання позичальникам інформації про сукупну вартість кредиту, внесення до кредитного договору змін щодо вартості кредиту, що не відповідає змінам облікової ставки Національного банку України, кваліфікуватиметься як порушення вимог статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" із неухильним застосуванням адекватних заходів впливу.
Листом НБУ №18-311\3496-14715 від 28 жовтня 2008 року надано роз‘яснення Постанови №319 від 11 жовтня 2008 року, згідно якого дія підпункту 2.2 Постанови N 319 стосується кредитних договорів як в національній, так і в іноземній валюті і поширюється на правовідносини, що виникають після набуття чинності цією постановою, тобто з 13 жовтня 2008 року. З огляду на це, при розгляді питання стосовно можливості внесення змін до діючого кредитного договору в частині вартості кредиту, банки повинні брати до уваги лише ті зміни облікової ставки, які можуть відбутися після 13 жовтня 2008 року. Зміни облікової ставки, які відбулися до ухвалення Постанови N319, з моменту набуття нею чинності не можуть розглядатися як підстава для зміни вартості кредиту за діючими кредитними договорами. Зазначене стосується також тих випадків, коли ініціювання банками внесення змін до діючих кредитних договорів відбулося до набуття Постановою N319 чинності, але відповідні зміни за станом на 13 жовтня 2008 року з будь-яких причин не були оформлені в установленому законодавством порядку (шляхом укладання додаткової угоди або в інший передбачений законодавством спосіб).
Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", а також пункту 3.5 Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України N168 від 10 травня 2007 року, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише у разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.
Згідно вимог частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивач відповідно до ЗУ «Про захист прав споживача» звільнений від сплати судового збору, останні згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в доход держави. Крім того, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 16, 203, 207, 208, 215, 216, 236, 509, 526, 638, 651-654, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, та ст. ст. 10, 11, 57-64, 88, 212-215 Цивільного Процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.6 ч.1 ст.4, ч.3 ст.5, 11, 18 та ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", про визнання умови договору про іпотечний кредит, щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки недійсною, визнання правочину про зміну відсоткової ставки за договором про іпотечний кредит неукладеним і нікчемним та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати нікчемним пункт 8.9 Договору про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 в частині зміни в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки.
Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за Договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року до 30,00 (тридцять цілих) % річних.
Визнати правочин щодо зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за Договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року до 30,00 (тридцять цілих) % річних неукладеним і нікчемним.
Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" зробити перерахунок сум, сплачених в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за Договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, з урахуванням дії з 14 січня 2008 року до 14 листопада 2008 року відсоткової ставки у розмірі 15,00 (П'ятнадцять цілих) % річних та розміру ануїтетного платежу у сумі 6807 (Шість тисяч вісімсот сім) гривень 59 копійок, а з 14 листопада 2008 року – у розмірі 25,08 (двадцять п’ять цілих вісім сотих) % річних та розміру ануїтетного платежу у сумі 10844 (десять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 79 копійок.
Зобов’язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" повернути на пенсійну картку №4627087856969789 у повному обсязі грошові кошти, які були списані з пенсійної картки №4627087856969789 в рахунок погашення зобов’язань за Договором про іпотечний кредит №DNGWGI0000004464 від 14 січня 2008 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 37 (тридцять сім) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в дохід держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Є.А. Башмаков