Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29

Справа № 2-1197/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2009 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: Головуючого - судді Башмакова Є.А..

При секретарі - Жук Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу та відшкодування моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25 червня 2009 року звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення авансу та відшкодування моральної шкоди. Позивачка в своїх позовних вимогах та представник позивача в ході судового засідання посилаються на те, що 26 вересня 2008 року позивач уклала в усній формі попередній договір купівлі-продажу з відповідачем, належній останній, квартири АДРЕСА_1, та надала завдаток у розмірі суми еквівалентній 5000 доларів США, про що відповідач написала власноруч розписку. Між тим, відповідач не виконала свій основний обов'язок по договору та у визначений строк до 01.12.2008р. не здійснила дій по укладанню нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири, суму завдатку відмовляється повернути. Просили стягнути з відповідача на користь позивача завдаток у розмірі 38095 грн. (що еквівалентно на час подачі позовної заяви до суду 5000 тис. доларів США), моральну шкоду у розмірі 38095 грн., а також судові витрати по справі, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання з’явилась, позовні вимоги визнала частково, суду пояснила, що згодна повернути суму авансу у розмірі 25 250 грн., яку отримала від позивача.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В судовому засіданні встановлено, що 26 вересня 2008 року позивач ОСОБА_1І уклала з відповідачем ОСОБА_2 в усній формі, попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу позивач передала ОСОБА_2 авансову частину вартості квартири у розмірі суми еквівалентній 25250 тисяч гривень, що на той час становило 5000 тисяч доларів США, що підтверджується розпискою відповідача (а.с.7), а також поясненнями відповідача у судовому засіданні. Згідно цієї розписки ОСОБА_2 отримала від позивача у рахунок авансової суми як завдатку 26 вересня 2008 року - завдаток у розмірі суми еквівалентній 5000 доларів США - 25250 гривень.

Позивач, як добросовісний покупець виконала усі умови домовленостей та сплатила відповідачці зазначену суму у розмірі 25250 гривень, (що на той час було еквівалентно 5000 тисяч доларів США) Між тим, відповідачка не виконала свій основний обов'язок по договору та у визначений строк до 01.12.2008р. не здійснила дій по укладанню нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири.

На неодноразові телефоні розмови та вимоги повернути аванс відповідач не реагує та ухиляється від зустрічі. На думку позивачки, на теперішній час сума сплаченого авансу дорівнює 38 095 грн., так як курс купівлі іноземної валюти складає 7,619 грн. за 1 долар, тому вона просить стягнути ці кошти з відповідачки.

Згідно ст. 571 ЦК України, у разі припинення зобов'язань до початку його виконання або у разі неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Не може суд прийняти до уваги позицію позивача та її представника, стосовно стягнення суми авансу з відповідача у розмірі 38 095 грн., оскільки дані вимоги спростовується вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджується.

При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача авансову суму у розмірі 25 250 грн.

Згідно до п.4 ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язань наступають правові наслідки у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.635 ЦК особа, яка ухиляються від укладання договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, якщо інше не встановлено попереднім договором.

Крім матеріальної шкоди, на домку позивача їй завдано і моральну шкоду, компенсацію за яку остання оцінює у розмірі 38 095 грн. Обґрунтовуючи заподіяну моральну шкоду позивач посилався на те, що неправомірними діями відповідача їй завдано моральних страждань та хвилювань, небажання відповідача вирішити спір у добровільному порядку викликало у неї негативні емоції, що погіршило її самопочуття.

Відповідно до ст. 23 ЦК України відповідач зобов'язаний відшкодувати заподіяну моральну шкоду.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, а також керується принципами розумності та справедливості. При цьому суд враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсації) моральної шкоди, якого б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не про покарання відповідача за його неправомірні дії, щоне відповідає принципам цивільного законодавства, визначених статтею 3 ЦК України. Виходячи з цього, суд до відшкодування моральної шкоди з боку відповідача ставиться критично, а тому відмовляє в частині даних позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 761,90 грн., а також витрати пов’язані з оплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 250 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 571, 611, 635 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 58, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 авансову суму у розмірі 25 250 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору при подачі позовної заяви до суду у розмірі 791,90 грн. та 250 грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: Є.А. Башмаков