Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа 2а- 2395/10 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2010 року

Рівненський міський суд у складі :

головуючий - судця Мельник О.В.,

при секретареві Яремі Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Рівненської роти ДПС ВДАІ м. Рівне про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві вказується, що постановою відповідача від 19 травня 2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП безпідставно, оскільки порушення правил проїзду нерегульованого пішохідного переходу позивач не допускав і будь-якої перешкоди для руху пішоходів не створював, через відсутність останніх на пішохідному переході, який він проїжджав.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з указаних підстав та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Представник відповідача на розгляд справи до суду не з’явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, заперечень щодо задоволення позову суду не надав.

Вислухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 19 травня 2010 року відповідачем винесено постанову серії ВК № 109952 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу.

Як вбачається зі змісту постанови, підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності послужило те, що під час керування позивача автомобілем на вул. Чернишова у м. Рівному, він не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїзну частину по пішохідному переходу, чим порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожньогоруху.

Як слідує із змісту ч. 2 ст. 71 КАС України, обов’язок щодо доказування правомірності рішення в даному разі покладається на відповідача.

Із матеріалів, що додані до оскаржуваної постанови не вбачається, а відповідач не надав суду жодного доказу у підтвердження спростування твердження позивача про наявність на нерегульованому пішохідному переході пішоходів в момент виїзду на нього автомобілем позивача.

Допитаний судом свідок ОСОБА_2 пояснив, що перебував у салоні автомобіля позивача під час його зупинки працівниками міліції. Стверджував, що будь-якої перешкоди для проїзду пішохідного переходу позивачу не було, в тому числі і пішоходів, а тому вважає, що позивача було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху та, відповідно, й скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.11,71,86,160,163 КАС України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Постанову серії ВК № 109952 від 19.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На рішення може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови суду в повному обсязі.

Головуючий