ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р.                                        Справа № 921/705/15-г/10

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                                      Орищин Г.В.

суддів                                                                                           Галушко Н.А.

                                                                                                    ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області від 23.09.2014р., №15-08/225-5179

на рішення господарського суду Тернопільської області від 14.09.2015р.

у справі № 921/705/15-г/10

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз», м. Тернопіль

до відповідача-1 Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського управління юстиції, м. Тернопіль

до відповідача-2 Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, м. Тернопіль

про стягнення 2 054 993,69 грн. в рахунок відшкодування шкоди

за участю представників сторін:

- від позивача – ОСОБА_2;

- від відповідача 1 – ОСОБА_3;

- від відповідача 2 – ОСОБА_4

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2015р. апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Орищин Г.В., судді Галушко Н.А. та Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2015р., у зв’язку із перебуванням судді Данко Л.С. у відпустці, в склад судової колегії по розгляду справи № 921/705/15-г/10 введено суддю Кузя В.Л.

Права та обов’язки сторін, передбачені ст. 20,22 ГПК України, представникам сторін, що прибули в судове засідання роз’яснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.09.2015р. у справі № 921/705/15-г/10 (суддя Півторак М.Є.) позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» (надалі ПАТ «Тернопільміськгаз») задоволено, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (надалі ГУ ДКСУ у Тернопільській області) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» 2054993,69 грн. шкоди.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що для відшкодування шкоди в спірних деліктних правовідносинах на позивача покладається обов’язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади (його посадових або службових осіб) та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Протиправність дій органу державної влади щодо стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» виконавчого збору у розмірі 2054992,69 грн., наявність шкоди та причинний зв'язок встановлені судом. З огляду на наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, суд дійшов до висновку про підставність задоволення поданого позову.

Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, мотивуючи свої доводи тим, що апелянт не є належним відповідачем у даній справі, оскільки виконавчий документ відносно відшкодування шкоди завданої першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, подається до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі, а подальше виконання рішення суду щодо відшкодування шкоди здійснюється виключно Державною казначейською службою України. Разом з тим, покликається на те, що судом не надано належного значення тому, що дана сума у розмірі 2054992,69грн., яка підлягає поверненню згідно ухвали суду від 25.03.2015р. у справі № 1/53/5022-578/2012, не може вважатися сумою завданих збитків, оскільки при її повторному стягненні буде завдано надмірних витрат та в подальшому збитків державному бюджету.

Перший відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (надалі – Перший відділ ДВС ТМУЮ) у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що між його діями та шкодою у розмірі 2054992,69 грн. ,заявленою позивачем, відсутній безпосередній причинно-наслідковий зв'язок, відтак, відсутні підстави для задоволення даного позову. Разом з тим, зазначає, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Тому, на переконання Першого відділу ДВС ТМУЮ, відповідачем у даній справі має бути залучена Державна казначейська служба України.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак його представник в судових засіданнях заперечив вимоги та обґрунтування апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення господарського суду Тернопільської області від 14.09.2015р. залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає дане рішення прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.09.2012 року у справі №1/53/5022-578/2012 позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено повністю та стягнуто з ПАТ «Тернопільміськгаз» на його користь 17685224,35 грн. основного боргу за поставлений природний газ; 1337080,77 грн. пені; 736792,05 грн. інфляційних втрат; 726449,72 грн. – 3% річних та 64380,00 грн. в повернення судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення господарським судом Тернопільської області 18.09.2012 року було видано наказ.

12.10.2012 року на виконання вищевказаного наказу відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (надалі – ВПВР ДВСУ) постановою № 34710161 відкрито виконавче провадження та встановлено семиденний строк боржнику для його добровільного виконання.

24.04.2014 року головним державним виконавцем ВПВР ДВСУ було винесено постанову № 34710161 про стягнення з ПАТ «Тернопільміськгаз» 2054992,69 грн. виконавчого збору (а.с. 25).

Поруч з тим, 24.04.2014 року головним державним виконавцем ВПВР ДВСУ було винесено постанову про арешт коштів ПАТ «Тернопільміськгаз», що містяться, зокрема, на рахунках ТФ ВАТ «Ощадбанк України».

26.06.2014 року стягувач – ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» звернувся до господарського суду Тернопільської області із заявою про затвердження мирової угоди у справі № 1/53/5022-578/2012.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.07.2014 року за результатами розгляду заяви стягувача було затверджено мирову угоду між ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Тернопільміськгаз» щодо порядку та строків виконання судового рішення від 05.09.2012 року у справі № 1/53/5022-578/2012.

17.07.2014 року ПАТ «Тернопільміськгаз» звернулося до ВПВР ДВСУ із заявою №1377 про закінчення виконавчого провадження №34710161 у зв’язку із затвердженням господарським судом Тернопільської області мирової угоди у справі № 1/53/5022-578/2012.

07.08.2014 року постановою старшого державного виконавця ВПВР ДВСУ виконавче провадження з примусового виконання наказу № 1/53/5022-578/2012 господарського суду Тернопільської області від 18.09.2012 року закінчено; пунктом 2 вказаної постави державного виконавця ВПВР ДВСУ виділено в окреме провадження постанову від 24.02.2014 року №34710161 про стягнення з ПАТ «Тернопільміськгаз» виконавчого збору та передано на виконання до Першого відділу ДВС ТМУЮ.

15.10.2014 року ПАТ «Тернопільміськгаз» отримало постанову державного виконавця Першого відділу ДВС ТМУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП № 44642259 від 10.09.2014 року щодо примусового виконання постанови №34710161 від 24.04.2014 року, виданої відділом примусового виконання рішень ДВС України.

Не погоджуючись із постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 24.04.2014 року №34710161, ПАТ «Тернопільміськгаз» оскаржило дії ДВС з виконання останньої як незаконні та неправомірні.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.12.2014 року скаргу ПАТ «Тернопільміськгаз» задоволено та визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби № 34710161 від 24.04.2014 року про стягнення з ПАТ «Тернопільміськгаз» виконавчого збору у розмірі 2054993,69 грн. у справі № 1/53/5022-578/2012.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами в судових засіданнях, ухвала господарського суду від 24.12.2014 року чинна.

29.01.2015 року державним виконавцем Першого відділу ДВС ТМУЮ винесено постанову ВП № 44642259 про арешт коштів ПАТ «Тернопільміськгаз», що містяться на рахунках в банківських установах в межах суми 2054992,69 грн. і направлено до філії Тернопільського обласного управління Ощадбанку вимогу про списання коштів з рахунків ПАТ «Тернопільміськгаз» в сумі 2054992,69 грн. на виконання постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №34710161 від 24.04.2014 року.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 02.02.2015 року кошти в сумі 2054992,69 грн. були списані з рахунку ПАТ «Тернопільміськгаз» у філії Тернопільського обласного управління Ощадбанку відповідно до платіжної вимоги № 21 від 31.01.2015 року, виданої Першим відділом ДВС Тернопільського міського управління юстиції (а.с. 127).

ПАТ «Тернопільміськгаз» оскаржило вищевказані дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції щодо списання коштів з рахунків ПАТ «Тернопільміськгаз» в сумі 2054992,69 грн. до суду.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25 березня 2015 року у справі № 1/53/5022-578/2012 визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП № 34710161 від 24.04.2014 року про арешт коштів боржника; визнано незаконними дії Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови ВП №44642259 від 29.01.2015 року про арешт коштів боржника; визнано недійсною постанову Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ ВП № 44642259 від 29.01.2015 року про арешт коштів боржника; зобов'язано Перший відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції повернути суму виконавчого збору у розмірі 2054992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Тернопільміськгаз» (а.с. 20-24).

З огляду на викладене, протиправність дій ДВС щодо стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» виконавчого збору у вказаному розмірі встановлена у судовому порядку.

08 липня 2015 року листом № 1143 публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» звернулося до Головного управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області в якому зазначило, що надсилає для виконання ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25 березня 2015 року у справі № 1/53/5022-578/2012 щодо зобов’язання Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (м. Тернопіль, вул. Лисенка, 1) повернути суму виконавчого збору у розмірі 2054992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Тернопільміськгаз».

Листом № 15-08/171-3834 від 10.07.2015 року Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області повідомило ПАТ «Тернопільміськгаз», що виконати його клопотання, викладене в листі № 1143 від 08.07.2015 року не має можливості, а тому радить заявнику звернутися із відповідною заявою та належним чином оформленим виконавчим документом до уповноваженого органу, а саме до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції для подальшого його виконання (а.с. 26-27).

13.07.2015р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову ВП № 48081941 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду Тернопільської області від 25.03.2015р. у справі № 1/53/5022-578/2012.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України на його користь коштів в сумі 2054993,69 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним стягненням виконавчого збору.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

За приписами частини 2 статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів, а шкода завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 Цивільного Кодексу України).

Спеціальні норми наведених вище статей не ставлять в залежність відшкодування шкоди від вини органу державної виконавчої служби та його посадової чи службової особи. Відтак, необхідними елементами складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди в даному випадку є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Як вбачається з матеріалів справи, протиправність дій державної виконавчої служби щодо стягнення з ПАТ по газифікації та газопостачанню «Тернопільміськгаз» 2054992,69 грн. виконавчого збору, встановлена ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.12.2014р. у справі № 1/53/5022-578/2012, якою визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень ДВС № 34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з ПАТ «Тернопільміськгаз» вказаного виконавчого збору, що набрала законної сили. Поруч з тим, 02.02.2015р. кошти в сумі 2054992,69 грн. були списані з рахунку боржника відповідно до платіжної вимоги № 21 від 31.01.2015р., виданої Перши відділом ДВС Тернопільського МУЮ (а.с. 127). З огляду на визнання протиправними дій органу ДВС щодо стягнення суми виконавчого збору, списання з рахунку ПАТ «Тернопільміськгаз» першим відділом ДВС Тернопільського МУЮ вказаних коштів є неправомірним, що в свою чергу завдало ПАТ «Тернопільміськгаз» шкоду в розмірі 2054992,69 грн. Крім цього, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.03.2015р. у справі № 1/53/5022-578/2012 визнано незаконними дії Першого відділу ДВС ТМУЮ по винесенню постанови про арешт коштів боржника та зобов’язано Перший відділ ДВС ТМУЮ повернути суму виконавчого збору у розмірі 2054992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Тернопільміськгаз». Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, державним виконавцем ВПВР ДВСУ відмовлено ПАТ «Тернопільміськгаз» у відкритті виконавчого провадження по виконанню вказаної ухвали господарського суду Тернопільської області.

Згідно зі ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, наведеної у п. 28 постанови Пленуму № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України, статті 11 Закону «Про державну виконавчу службу», частини другої статті 87 Закону про виконавче провадження, а також з положень статей 1173, 1174 ЦК і враховувати, що в таких справах відповідачем є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

При розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», статті 86 Закону України «Про виконавче провадження» і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці та відповідні територіальні органи Державного казначейства України. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у п. 21 своєї постанови Пленуму № 14 від 26.12.2003 року.

Згідно з ч. ч. 1,2 статті 25 Бюджетного кодексу України , державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп.2 п.9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків , завданих бюджету відшкодування відповідно до закону шкоди , завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищують суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ прийнятих судами, а також: іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно п.2 вказаного Порядку, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Пунктом 36 Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Виходячи з положень статті 1173 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади (у даному випадку органу державної виконавчої служби) при здійсненні своїх повноважень, відшкодовується державою за рахунок державного бюджету.

Відтак, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної виконавчої служби, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Доводи апелянта про те, що він є неналежним відповідачем у даній справі відхиляються судом з огляду на те, що кошти в сумі 2054992,69 грн. списані з рахунку ПАТ «Тернопільміськгаз» першим відділом ДВС Тернопільського МУЮ саме через Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, що підтверджується копією платіжної вимоги № 21 від 31.01.2015р. та платіжним дорученням № 96 від 04.02.2015р (а.с. 127,128).

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» про задоволення позовних вимог за рахунок Державного бюджету України є обґрунтованою та такою що відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому законом порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 ГПК України).

З аналізу Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання позовної заяви про відшкодування шкоди судовий збір не справляється, відтак позивач звільнений від сплати судового збору, в той час як відповідач-1 не знаходиться в переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на Перший відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області відхилити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 14.09.2015р. у справі № 921/705/15-г/10 залишити без змін, доповнивши резолютивну частину частиною 2 наступного змісту:

«Стягнути з Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (46001, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 1) в доход Державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Тернопільські області, МФО 838012, отримувач УДКСУ м. Тернополя, код отримувача 37977726, рахунок 31217206783002) 30824,91 грн.(тридцять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні та 91 коп.) судового збору за розгляд справи господарським судом.»

Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області в доход Державного бюджету України (ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, отримувач УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код отримувача 38007620, рахунок 31216206782006) 33907,40 грн. (тридцять три тисячі дев’ятсот сім гривень та 40 коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду на виконання даної постанови видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 23.12.2015р.          

Головуючий суддя                                                  Орищин Г.В.

суддя                                                                                Галушко Н.А.

суддя                                                                                Кузь В.Л.