№ 2а-235/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Панасенко О.П.

при секретарі Назаренко А.В.

за участю представників позивача і відповідача розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Марганці справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління Пенсійного фонду в м.Марганець ОСОБА_2, виконуючої обов’язки начальника Управління Пенсійного фонду в м.Марганець Тодорук Вікторії Володимирівни про скасування постанов про адміністративне правопорушення,

встановив:

26 квітня 2010 року позивач звернувся в суд з позовами до начальника управління та в.о. начальника управління Пенсійного фонду України в м.Марганець про скасування постанов по справах про адміністративне правопорушення. В обгрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 09 лютого, 10 і 17 березня працівниками ПФУ на нього складалися протоколи про адміністративні правопорушення про несвоєчасну сплату внесків на пенсійне страхування. Відповідно після складання протоколів 11 лютого і 16 березня ОСОБА_2, 30 березня ОСОБА_3 склали постанови та піддали його адмінстягненням за ст..165-1 КпАП. Про наявність постанов він узнав тільки 20 квітня, одержав постанови 23 квітня 2010 року.

29 квітня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про те, що 23 квітня на нього знову було складено адмиінпротокол, і 28 квітня він знову був підданий адмінстягненню за ч.5 ст. 165-1 КпАП.

14 травня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про те, що 30 квітня знову був складений протокол, і 12 травня він знову незаконно був підданий адмінстягненню. Він вчасно сплачував внески, що підтверджується платіжними дорученнями, тому підстав для застосування стягнень не було.

Позивач в подальшому письмово доповнив позовні вимоги та просив визнати протиправною діяльність відповідачів щодо притягнення його до адмінвідповідальності та накладання адмінстягнень.

В зв’язку з тим, що всі постанови були складені посадовими особами ПФУ на позивача з одних підстав, і від вирішення кожного спору залежить правомірність накладання адмінстягнення, судом справи об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги та пояснив, що всі постанови були незаконними. Щомісяця підприємство сплачувало страхові внески до Фонду, але з невідомих причин щомісячні внески використовуватися на погашен - неустойки, незважаючи на те, що підприємство оспорює суму неустойки, і підстав для сктада-.ня пр токотів не було. Позивач не отримував вчасно постанов, тому не було підстав для застосування ч.5 статті 165-1 КпАП. В зв’язку з несвоєчасним одержанням постанов причина є поважною.

Представник відповідачів ОСОБА_5 позов не визнала та пояснила що підприємства велика заборгованість по внесках, нарахована неустойка. Законом передбачено, що будь-які внески спочатку йдуть на погашення неустойки, а потім на зарахування внесків. Оскільки підприємством щомісяця сплачувалася менша сума, ніж заборгованість по минулим періодам та поточний внесок, суми зараховувалися на рахунок заборгованості, і поточного песку не було. Саме тому вони и були змушені складати протоколи та піддавати керівника адмінстягненню. Позивач оспорює в судах суму неустойки, але взагалі наявність неустойки він не заперечує. Частина постанов позивачеві вручена вчасно, і він пропустив строк звертання до суду.

Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

З постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11.02.2010 року ДН № 6

слідує, шо директор Марганецької авто школи не сплатив страхові внески за листопад 2009 року

відповідно до п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

до 21.12.09 року, в установлені законом строки, чим порушив п.п 6 п.2 ст. 17 Закону. За вчинення

даного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 165-1 КпАП України, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.03.2010 року ДН № 13 слідує, що директор Марганецької автошколи не сплатив страхові внески за грудень 2009 року відповідно до п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до 20.01.2010 року, в установлені законом строки, чим порушив п.п6 п.2 ст. 17 Закону. За вчинення даного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 165-1 КпАП України, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1717 грн.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2010 року ДН № 18 слідує, що директор Марганецької автошколи не сплатив страхові внески за січень 2010 року відповідно до п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до 22.02.2010 року, в установлені законом строки, чим порушив п.п6 п.2 ст. 17 Закону. За вчинення даного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 165-1 КпАП України, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1734 грн.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30 квітня 2010 року ДН № 31 слідує, що директор Марганецької автошколи не сплатив страхові внески за лютий 2010 року відповідно до п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до 22.03.2010 року, в установлені законом строки, чим порушив п.п6 п.2 ст. 17 Закону. За вчинення даного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч,5 ст. 165-1 КпАП України, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1751 грн.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28 квітня 2010 року ДН № 22 слідує, що директор Марганецької автошколи не сплатив страхові внески за березень 2010 року відповідно до п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до 20.04.2010 року, в установлені законом строки, чим порушив п.п6 п.2 ст. 17 Закону. За вчинення даного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст. 165-1 КпАП України, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1768 грн.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що у відповідачів були підстави для накладання на позивача адміністративних стягнень.

За п.6 ст.20 Закону Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування оплата внесків до фонду провадиться за відповідний базовий період не пізніше 20 днів після закінчення такого періоду.

За ч.5 ст.106 закону, «За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, зарахування сум, що надходять від страховика».

Позивач як керівник підприємства, не погоджується з сумою заборгованості по внесках, сумах неустойки, тощо.

Але наданий договір від 14 червня 2010 року про сплату страхових внесків свідчить про те, що на 1.01.2009 року у підприємства була заборгованість 37223 грн, сплата якої розстрочена.

Спір про суми недоплат не впливає на наявність недоплати. При наявності заборгованості відповідачі повинні були діяти згідно з п.5 ст.106 Закону, тому поточні внески

зараховувалися як сплата заборгованості, яка, як свідчить договір, незважаючи на щомісячні внески, залишилася на час розгляду справи в суді.

Таким чином, суд вважає доведеною вину позивача в скоєнні правопорушення щодо несвоєчасної сплати внесків.

Але суд вважає, що постанова від 11.02.2010 року підлягає скасуванню Позивач підданий штрафу за ст..165-1 ч.4 КпАП України. В постанові відсутня будь-яка інформація про суму несплачених внесків, а саме від суми внесків залежить кваліфікація за ч.З або 4 КпАП.

Тому постанова не може вважатися законною.

Строк звертання до суду щодо цієї постанови позивачем не пропущений, тому що копію постанови він одержав 23 квітня. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідачем доведено, що 20 березня 2010 року позивачем отримана копія постанови від 16.03.2010 року. Про це свідчить поштове повідомлення.

Пояснення представника позивача про те, що про перші три постанови він довідався пізніше, 23 квітня, спростовуються зазначеним повідомленням, яке було направлене 16 і отримане 20 березня.

Тому позивачем пропущено без поважних причин строк оскарження зазначеної постанови № 13 від 16.03.2010 року. .

Якщо постанова від 16 березня 2010 року не відмінена, подальше застосування ч.5 ст.165- 1 КпАП України є законним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що на позивача правомірно накладалися стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч,5 ст. 165-1 КпАП України 30 березня, 28 і ЗО квітня 2010 року. Стягнення накладено в межах встановлених законодавчим актом, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, з врахуванням характеру вчиненого проступку, особи порушника, ступені його вини та інших обставин справи, про розгляд справи позивач належним чином був повідомлений.

Керуючись ст.158,160,171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати постанову Серії ДН № 6 від 11 лютого 2010 року начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Марганці ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 а до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.165-1 КпАП України.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.

Постанова оскарженню не підлягає.