УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-20028/11
Справа № 22а-20028/11 Головуючий в суді першої
Категорія № 10.3.1 (3) інстанції – ОСОБА_1
Доповідач – Савіна Г.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Савіної Г.О.,
суддів: Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності по недоплаті щомісячної соціальної допомоги суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання відповідача перерахувати і виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу (далі – УПФУ в Жовтневому районі) про поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності по недоплаті щомісячної соціальної допомоги суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання відповідача перерахувати і виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, посилаючись на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем таке підвищення виплачувалось не в повному обсязі, тому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу в не нарахуванні та невиплаті щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу за період з 01 січня 2006 року по 30 вересня 2009 року включно в сумі 4871,10 грн та зобов’язати відповідача нараховувати їй соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня 2010 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року пенсії із підвищенням у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми ОСОБА_3 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові, посилаючись на відсутність механізму розрахунку підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення такого підвищення, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком та у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми на її користь.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_3, а з 22 травня 2008 року по теперішній час здійснює підвищення до її пенсії тільки у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, дійшов вірного висновку про дію в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано визнав бездіяльність відповідача щодо виплати підвищення до пенсії за вказані періоди протиправною.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У зв’язку з цим доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Безпідставними вважає колегія суддів й доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати соціальної допомоги в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, з огляду на те, що вказаний нормативний акт суперечить діючим положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які мають пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
Однак колегія суддів не може погодитися з висновком суду щодо не пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, посилаючись на ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно яких нараховані суми пенсії та не одержані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу неправильного нарахування та виплати відповідачем позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який підлягає вирішенню за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач, звернувшись до суду з адміністративним позовом 03 листопада 2009 року, просила поновити строк звернення до суду, визнавши причину пропуску цього строку поважною, посилаючись на те, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, про порушення її прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі.
Колегія суддів вважає, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем пропущено з поважних причин, враховуючи її похилий вік, неодноразовість внесення законодавцем змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яким призупинялася дія цієї норми та змінювався розмір підвищення до пенсії «дітям війни», що вочевидь завадило позивачу розумітися у нормах законів, періоду їх дії та порядку застосування строку звернення до суду, а також початку і закінчення процесуальних строків звернення до суду до того часу поки в засобах масової інформації не стали масово обговорюватися питання про порушення прав «дітей війни» та про невиконання рішень Конституційного Суду України, а тому відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України строк звернення до суду з адміністративним позовом позивачу підлягає поновленню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанову суду необхідно змінити, доповнивши її резолютивну частину абзацом наступного змісту: «Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду з адміністративним позовом».
Постанова суду в частинах відмови у позові про стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2006 року по 30 вересня 2009 року в сумі 4871,41 грн. та зобов’язання надалі нараховувати соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальних захист дітей війни» не оскаржена.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня 2010 року змінити, доповнивши її резолютивну частину абзацом наступного змісту: Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
ОСОБА_4