Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

справа 2а- 2421/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2010 року

Рівненський міський суд у складі :

головуючий - суддя Мельник О.В.,

при секретареві Яремі Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що 15 травня 2010 року інспектором ДПС УДАІ УМВС України в Рівненській області винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу. Стверджує, що в момент здійснення фіксації швидкості руху його автомобіля він рухався в колоні з іншими автомобілями, атому вважає, що швидкість, зафіксована приладом «Визир» не належить його автомобілю. Окрім того пояснив, що фіксування швидкості руху здійснювалось у темну пору доби, а тому на його вимогу інспектор ДАІ не надав доказів фіксування швидкості руху саме його автомобіля. Просив позов задоволити і скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

Представник відповідача на розгляд справи до суду не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся судовою повісткою, подав заперечення на позов, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та проводити розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 15 травня 2010 року інспектором Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу.

Як вбачається із змісту постанови, підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності послужило перевищення ним допустимої швидкості руху більше ніж на 20 км./год. в населеному пункті, що мало місце 15 травня 2010 року під час керування автомобілем.

Як слідує із змісту ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності рішення в даному разі покладається на відповідача.

Суд не може прийняти до уваги, як належний доказ, поданий відповідачем в заперечення на позовні вимоги - свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, оскільки позивачем не ставиться під сумнів працездатність приладу «Визир», яким здійснювалась фіксація порушень.

Із матеріалів, що додані до оскаржуваної постанови не вбачається, а відповідач не надав суду жодного доказу у підтвердження того, що фіксування швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача мало місце не під час руху останнього в колоні, поряд з іншими автомобілями.

Окрім того, здійснюючи фіксування порушення з допомогою приладу «Визир», який проводить фото та відео зйомку, відповідачем не було надано суду жодного фото чи відео доказу фіксування порушення.

За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення саме позивачем вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху та, відповідно, й скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.11,71,86,160,163 КАС України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Постанову серії ВК № 095707 від 15 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На рішення може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови суду в повному обсязі.

Головуючий