ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року       справа № 2-543/09         м.Володимир-Волинський

     Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

       головуючого: судді Лященка О.В.

       при секретарі: Шафатинській О.В.

       з участю позивачів: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4

       представника відповідача: Католик Ю.В.

провівши попереднє судове засідання в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Володимир-Волинської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області в особі відділу контролю будівництва та виробництва будівельних матеріалів і виробів у м.Володимир-Волинський, про визнання права власності,-

встановив:

    ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Володимир-Волинської міської ради про визнання права власності.

    В позовній заяві посилається на ту обставину, що на підставі свідоцтва про право власності, виданого 16 березня 1994 року Володимир-Волинським фондом комунального майна, згідно з розпорядженням від 11 березня 1994 року №8, позивачам на праві спільної сумісної власності належить чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1.

    У відповідності до технічної документації на квартиру, вона мала загальну площу 73,4 м.кв., житлову 44,8 м.кв.

  Позивачі без належних дозволів та без проектної документації провели реконструкцію власного приміщення квартири, в результаті чого було збільшено  загальну площу квартири до 78,6 м.кв. та житлову до 60,7 м.кв.

   Оформити право власності на реконструйовану квартиру позивачі не можуть.

 Те, що самовільно проведена позивачами реконструкція не порушує прав інших осіб та відповідає всім вимогам чинного законодавства, стверджується відповідними матеріалами обстеження та комплексним висновком.

  Просять визнати за ними право спільної сумісної власності на самочинно реконструйоване власне житлове приміщення квартири АДРЕСА_1 із збільшенням загальної площі до 78,6 м.кв. та житлової до 60,7 м.кв.  

  Позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 в попередньому судовому засіданні позов підтримали, просять задовільнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

   Представник відповідача за довіреністю – Католик Ю.В. позов визнала, не заперечує проти задоволення позову, про що подала суду відповідну заяву.

   Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, свого представника для участі у розгляді справи не направила.

   Заслухавши пояснення позивачів, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

   У відповідності до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

   У відповідності до ч.5 ст.376 ЦК України, на  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

    Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності, виданого 16 березня 1994 року Володимир-Волинським фондом комунального майна, згідно з розпорядженням від 11 березня 1994 року №8, позивачам на праві спільної сумісної власності належить чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1. У відповідності до технічної документації на квартиру, вона мала загальну площу 73,4 м.кв., житлову 44,8 м.кв. Дана обставина стверджується копією свідоцтва про право власності та технічним паспортом на дане  приміщення, виданим Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 22.02.1994 року.

  Як вбачається з матеріалів обстеження квартири згідно замовлення №359 від 27.10.2008 року, позивачами самочинно реконструйовано власне житлове приміщення належної їм квартири із збільшенням загальної площі до  78,6 м.кв. та житлової до 60,7 м.кв.  Дана обставина також стверджується копією технічного паспорта на дану квартиру, виданим КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» станом на 13.11.2008 року.  

    Комплексним висновком відповідності об”єкта архітектури законодавству України, державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам та місцевим правилам забудови № 217 від 05.11.2008 року, стверджується, що самовільно проведена позивачами реконструкція власної квартири відповідає законодавству України, державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам та місцевим правилам забудови та не порушує суспільних інтересів та прав інших осіб.

     Судом встановлено, що на самочинно реконструйоване власне нежитлове приміщення позивачем виготовлено архітектурно-технічний паспорт  об»єкта архітектури, який затверджений начальником управління містобудування та архітектури за № 70 від 08 груджня 2008 року. Дана обставина стверджується  архітектурно-технічним паспортом об»єкта архітектури.

   Як вбачається з відповіді виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, прийняття в експлуатацію закінченої реконструкцією квартири позивачів шляхом створення державної приймальної комісії неможиливе в зв»язку з самочинною її реконструкцією.

    За таких обставин справи, з врахуванням заяви відповідача про визнання позову, суд приходить до висновку, що позов слід задовільнити повністю.

      На підставі ст. 376 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,  60, 130, 174, 213- 215 ЦПК України, суд-

вирішив:

   Позов  задовільнити повністю.

    Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на самочинно реконструйоване власне житлове приміщення квартири АДРЕСА_1 із збільшенням загальної площі до 78,6 м.кв. та житлової до 60,7 м.кв.  

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий: