КОПІЯ                                                                                                                  

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року           справа № 2-512/09          м.Володимир-Волинський

     Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

       головуючого: судді Лященка О.В.

       при секретарі: Шафатинській О.В.

       з участю позивача: ОСОБА_1

       представника позивача: ОСОБА_2

       представника відповідача: Давидова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про розірвання договору банківського вкладу,-

встановив:

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (надалі - Банк) про розірвання договору банківського вкладу.

  В позовній заяві посилається на ту обставину, що 05 січня 2009 року вона уклала з відповідачем по справі договір банківського вкладу №1005/0305313000513003, згідно якого Банк прийняв від неї грошові кошти в сумі 3540 доларів США строком на 33 дні до 06 лютого 2009 року.

  Згідно умов договору, Банк, отримавши кошти, зарахував їх на депозитний рахунок та зобов"язався їх повернути повністю у дату повернення. На її вимоги виконати зобов"язання та повернути суму вкладу, Банком було відмовлено, посилаючись на введення Правлінням НБУ мораторію на задовлення вимг кредиторів та введення в Банку тимчасової адміністрації.

    Вважає, що такими діями відповідача їй завдано і моральної шкоди, яку вона оцінює в 5000 грн. Вона переживає через втрачені грошові кошти, не має можливості придбати необхідні для сім"ї речі, звернутись до лікарів.

   Просить розірвати договір банківського вкладу, зобов"язати відповідача повернути їй 3540 доларів США, що еквівалентно 27258 грн. та стягнути з відповідача в її користь 5000 грн. моральної шкоди.

   В судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, просять його задовільнити з підстав, викладених у позовній заяві.

    Представник відповідача за довіреністю Давидов В.В. позов визнав частково, не заперечує проти виплати суми вкладу в розмірі 27258 грн. В решті вимог заперечує проти позову, оскільки Банк не виконує своє зобов"язання не з власної вини, а в зв"язку з розпорядженням Правління НБУ. А тому не може нести відповідальність за невиконання своїх зобов"язань.

   Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

      Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

      У відповідності до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту)  одна  сторона (банк),  що  прийняла  від  другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму  (вклад),  що  надійшла,  зобов'язується  виплачувати вкладникові  таку  суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

     У відповідності до ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на  умовах  видачі вкладу  на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу  зі  спливом  встановленого  договором  строку   (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від  його  виду банк  зобов'язаний  видати  вклад або його частину на першу вимогу вкладника,  крім вкладів,  зроблених юридичними особами  на  інших умовах повернення, які встановлені договором.

   Судом встановлено, що 05 січня 2009 року позивач уклала з відповідачем по справі договір банківського вкладу  №1005/0305313000513003, згідно якого Банк прийняв від неї грошові кошти в сумі 3540 доларів США строком на 33 дні до 06 лютого 2009 року. Згідно умов договору, Банк, отримавши кошти, зарахував їх на депозитний рахунок та зобов"язався їх повернути повністю в день повернення. Дана обставина не заперечується відповідачем та стверджується копією договору.

   Як пояснили сторони по справі, в день закінчення дії договору 06 лютого 2009 року відповідач провів виплату відсотків за даним договором, а у виплаті суми вкладу в розмірі 3540 доларів США позивачу відмовили, покликаючись на введення Правлінням НБУ мораторію на задовлення вимг кредиторів та введення в Банку тимчасової адміністрації.

  Копією заяви позивача від 06 лютого 2009 року стверджується, що вона зверталась за видачею їй вкладу.

  У відповідності до ст.631 ЦК України, строком договору є  час,  протягом  якого  сторони  можуть здійснити  свої  права  і  виконати  свої  обов'язки відповідно до договору.  Закінчення  строку  договору  не  звільняє   сторони   від відповідальності  за  його  порушення,  яке мало місце під час дії договору.

   Як вбачається з копії договору, він діяв до 06 лютого 2009 року.

 Позивач ствердила суду, що вона на пропозицію Банку відмовилась продовжувати дію договору.

  Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

   Оскільки строк дії договору закінчився 06 лютого 2009 року, його дію не було продовжено, то суд приходить до висновку, що підстав для його розірвання немає, а тому у задоволенні позову в цій частині вимог відмовляє.

  Довідкою про курс долара США станом на 06 лютого 2009 року стверджується, що 3540 доларів США становило 27258 грн.

  Оскільки саме таку суму коштів заборгував відповідач за договором банківського вкладу, то її слід стягнути з нього в користь позивача, а тому в цій частині вимог позов підлягає до задоволення.

  Як вбачається з листа Департаменту безвиїзного банківського нагляду НБУ, публікації в газеті "Урядовий кур"єр", наказу №1-к від 21 січня 2009 року, розпорядження № 19-Р від 22 січня 2009 року, листа Заступника Голови Правління НБУ від 22 січня 2009 року №1538, постановою Правління НБУ "Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" №19/БТ від 20 січня 2009 року з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року.

   Згідно ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою    створення   сприятливих   умов   для   відновлення фінансового стану  банку,  який  відповідав  би  встановленим  цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення   вимог   кредиторів  під  час  здійснення  тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.     Мораторій на  задоволення  вимог  кредиторів  поширюється  на зобов'язання,   строки   виконання  яких  настали  до  призначення тимчасової адміністрації.

   За таких обставин справи суд приходить до висновку, що вини відповідача у невиконанні своїх зобов"язань за договором банківського вкладу немає.

   Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів; у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  у  приниженні  честі  та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи.

   Позивач просить стягнути в її користь з відповідача 5000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання ним своїх зобов"язань за договором банківського вкладу.

   Оскільки позивач не довела вини відповідача у невиконанні ним своїх зобов"язань за цим договором, то у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди суд відмовляє повністю.

   Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі, понесені позивачем, присуджуються  їй   пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог.

  Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 214-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23, 629, 631, 651, 1058, 1060 ЦК України, ст.58 Закону України "Про банки і банкввську діяльність", суд-

вирішив:

   Позов задовільнити частково.

      Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в користь ОСОБА_1 27 258 грн. боргу, 272 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору, 30 грн. витрат по сплаті з інформаційно-технічного забезпечення та 1666 грн. 67 коп. витрат на правову допомогу, а всього стягнути в її користь 29 227 грн. 25 коп.

    В решті позову відмовити.

   Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:                                  / підпис /                              О.В.Лященко

З оригіналом вірно:

Суддя Володимир-Волинського міського суду                       О.В.Лященко