КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/16220/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Є.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Сорочка Є.О.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 19 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся до суду позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві, у якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Новак Г.М. від 02.11.2015 року № 153/6 (ВП № 43812190) про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в розмірі 680 грн. за невиконання Управлінням постанови суду за виконавчим листом № 2а-157/14, виданим 15.05.2014 року Деснянським районним судом м. Києва.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 19 листопада 2015 року позовну заяву повернуто позивачу для подачі до належного суду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позовна заява з приводу рішень, дій або бездіяльності посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст.18 КАС України розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, у разі звернення сторони виконавчого провадження.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві звернулось до суду в порядку адміністративного судочинства із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання неправомірними дій відповідача щодо накладення штрафу на позивача, визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції в м.Києві Новак Г.М. від 02.11.2015 року №153/6 (ВП №43812190) про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві в розмірі 680,00 грн. за невиконання пенсійним органом постанови суду за виконавчим листом №2а-157/14, виданим 15.05.2014 року Деснянським районним судом.

Повертаючи зазначену позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, суд першої інстанції дійшов висновку про непідсудність справи Деснянському районному суду м.Києва, у зв'язку з тим, що позивачем порушено правила предметної підсудності, встановлені ст.18 КАС України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема: усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів : пічних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат -е працездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Частиною 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» № 3 від 13.12.2010 року визначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Згідно пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

З наведеного вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також, до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний спір не належить до предметної підсудності Деснянського районного суду м. Києва як адміністративного суду та підсудний Окружному адміністративному суду м. Києва, оскільки предметом спору у даній справі є скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Новак Г.М. від 02.11.2015 року № 153/6 (ВП № 43812190) про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в розмірі 680 грн. за невиконання Управлінням постанови суду за виконавчим листом № 2а-157/14, виданим 15.05.2014 року Деснянським районним судом м. Києва.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною, а отже підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 22.12.2015 року

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.