ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2007 р. | № 2-2/6227.2-2006(2-19/420-2004,2-19/9156-2003) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційне подання Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. та на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006р. у справі за позовом Українського державного геологорозвідувального інституту в особі Кримського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту до Управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України “Кримвійсьбуд”, третя особа –Міністерство оборони України про розірвання договору та стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, суд
У С Т А Н О В И В :
У травні 2003 року Український державний геологорозвідувальний інститут в особі Кримського відділення пред'явив в господарському суді позов до Управління південного командування Міністерства оборони України про розірвання договору про дольову участь в житловому будівництві та стягнення 740891,92 грн.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги і просив суд стягнути з належного відповідача 675540,10 грн. збитків у зв’язку з невиконанням зобов’язань по будівництву п’ятої блок секції і вбудовано-прибудованого магазину в будинку по вул. Бетховена в м. Сімферополі та розірвати договір на дольову участь в будівництві житла №18 від 24.04.1991р. в частині будівництва п’ятої блок секції і вбудовано-прибудованого магазину в будинку по вул. Бетховена в м. Сімферополі.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006р. (суддя Толпиго В.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. (судді Плут В.М. –головуючий, Прокопанич Г.К., Борисова Ю.В.), позов було задоволено частково, розірвано договір про дольову участь в житловому будівництві №19 від 24.04.1991р., з Управління Південного командування Міністерства оборони України на користь позивача було стягнуто 589298,03 грн. збитків, у частині вимог про стягнення 557084,44 грн. відмовлено, у стягненні позовної суми з Державного підприємства Міністерства оборони України “Кримвійсьбуд” у позові відмовлено.
У касаційному поданні військовий прокурор просить скасувати судові рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові до Управління Південного командування Міністерства оборони України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
У справі оголошувалась перерва з 28.02.2007р. на 14.03.2007р. та з 14.03.2007р. на 21.03.2007р.
Касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов щодо стягнення сум проплачених позивачем за період з 01.09.1994р. по 01.09.1995р., суд виходив з їх доведеності, не з’ясувавши при цьому до кінця питання про те, чи не змінювались сторонами умови договору від 24.04.1991р. №18 щодо об’єкту будівництва, виходячи з п. 4 протоколу технічної наради від 11.12.1992р. і чи стосувалось це фінансування п’ятої блок-секції будинку, з огляду також тверджень Управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України, що п’ята блок-секція була побудована за кошти державного бюджету; за висновком судово-бухгалтерської експертизи №173 від 11.02.2004р. позивач станом на квітень 1996р. ще мав заборгованість перед в/ч 73515, яку погасив на 01.07.1996р., як і не з’ясував, з яким об’єктом будівництва була пов’язана ця заборгованість.
Таким чином судом не досліджені належним чином обставини, які випливають з припису ст. 213 ЦК УРСР, якою позивач обґрунтовував заявлені вимоги.
(а.с. 36 –38 т.5)
Крім того, суд ухвалив рішення про розірвання договору від 24.04.1991р. №18 у повному обсязі, тоді як позивач, відповідно до ст. 22 ГПК України, змінив позовні вимоги і ставив питання про розірвання вказаного договору лише в частині будівництва п’ятої блок-секції і вбудованого магазина.
(а.с. 1-2 т.3; 64 –65 т.4; 36-38 т.5)
На вказане зверталась увага суду у постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2006р., але суд цих вказівок не врахував.
(а.с. 133 –135 т.4)
При цьому суд другої інстанції вказав про розірвання згадуваного договору на майбутнє, але не навів обґрунтувань того, з якою нормою матеріального права можливе вирішення цього питання в такий спосіб, як і переконливих мотивів застосування до спору, який виник між сторонами, положень ЦК України та ГК України (набрав чинності з 01.01.2004р.), з огляду моменту виникнення спірних правовідносин і дати звернення з позовом до суду.
Водночас, як видно з матеріалів справи, у прийнятті Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від 18.10.2006р. з перегляду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006р., брала участь суддя Прокопанич Г.К., постанова за участю якої Вищим господарським судом України 22.12.2004р. вже скасовувалась.
(а.с. 47 –51, 81 –84 т.3; 154 –171 т. 5)
Відповідно ж до припису ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
Таким чином справу в апеляційному порядку було розглянуто в незаконному складі колегії суддів, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11110 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування ухваленої постанови.
Враховуючи викладене, визнати ухвалені судові рішення законними і обґрунтованими не можна.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук