ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 922/3186/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К.,

за участю представників:

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),

відповідачів1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),

третіх осіб1) Джелмач О.І., представник, 2) Полтєв Є.О., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015

у справі№ 922/3186/15 Господарського суду Харківської області

за позовом Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод"

до1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон", 2)Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:1)Державний концерн "Укроборонпром", 2)Міністерство оборони України

провизнання недійсною додаткової угоди та усунення перешкод,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон", Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 01.04.2015 до договору оренди №4921-Н від 01.06.2011; усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування нерухомим майном: нежитловими приміщеннями - кім. №№ 14, 15, 19, 24, 27 на першому поверсі 2-х поверхової виробничої будівлі цеху № 2 (інв. №7, літ. "Г"), площею 416,7 кв.м, розташованих за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, мікрорайон "Авіатор", 162; виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" з нежитлових приміщень - кім. №№ 14, 15, 19, 24, 27 на першому поверсі 2-х поверхової виробничої будівлі цеху № 2 (інв. №7, літ. "Г"), площею 416,7 кв.м, розташованих за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, мікрорайон "Авіатор", 162.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.07.2015 (суддя Доленчук Д.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 (судді: Білоусова Я.О. - головуючий, Фоміна В.О., Шевель О.В.), позов задоволено частково; визнано недійсною додаткову угоду №3 від 01.04.2015 до договору оренди № 4921-Н від 01.06.2011; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" з нежитлових приміщень - кім. №№ 14, 15, 19, 24, 27 на першому поверсі 2-х поверхової виробничої будівлі цеху №2 (інв. №7, літ. "Г"), площею 416,7 кв.м, розташованих за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, мікрорайон "Авіатор", 162; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" суму сплаченого судового збору у розмірі по 913,50 грн з кожного; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення в частині задоволення позову та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 33, 34, частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України та незастосування частини 2 статті 5 Цивільного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить скаргу залишити без задоволення.

Державний концерн "Укроборонпром" у відзиві на касаційну скаргу просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників третіх осіб, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 01.06.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавцем) та ТОВ "Завод Евєркон" (орендарем) укладено договір оренди №4921-Н, за умовами п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. №№ 14, 15, 19, 24, 27 на першому поверсі 2-х поверхової виробничої будівлі цеху №2 (інв. №7, літ. "Г"), площею 416,7 кв.м, за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, м/р "Авіатор", 162, що перебуває на балансі Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод".

Відповідно до п.10.1. договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.06.2011 до 01.05.2014.

В п.10.4. договору сторони передбачили, що подальше користування приміщеннями, вказаними в цьому договорі буде здійснюватися відповідно до чинного законодавства та за зверненням орендаря.

16.10.2014 між сторонами підписано додаткову угоду №1, відповідно до якої сторонами внесено зміни та доповнення до договору, а саме до розділу 1 "Предмет договору" та розділу 2 "Орендна плата".

Тоді ж, 16.10.2014 сторони договору підписали додаткову угоду №2 до договору, відповідно до якої продовжено строк дії договору на 11 місяців, тобто до 01.04.2015.

В подальшому між сторонами підписано спірну додаткову угоду від 01.04.2015 №3, відповідно до якої продовжено строк дії договору на 11 місяців, тобто до 01.03.2016.

Позивач листом №519 від 23.04.2014 повідомив ТОВ "Завод "Еверкон" про відсутність наміру продовжувати орендні відносини за договором № 4921-Н, просив в термін, передбачений договором звільнити орендоване приміщення та здати його за актом здачі-приймання у встановленому чинним законодавством порядку.

Листом №533 від 25.04.2014 позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з проханням не продовжувати строк дії договору № 4921-Н.

06.05.2014 позивач листом №562 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з вимогою прийняття заходів, направлених на звільнення спірних приміщень орендарем.

Позивач листом № 394 від 02.04.2015 повторно повідомив ТОВ "Завод "Еверкон" про припинення орендних правовідносин за договором оренди № 4921-Н та відсутність наміру в подальшому здавати в оренду визначене в цьому договорі майно ТОВ "Завод "Еверкон".

За таких обставин Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" звернулось до суду з позовом у даній справі, посилаючись на те, що під час дії договору оренди №4921-Н змінилась особа, яка має повноваження на розпорядження державним майном, яке є предметом договору оренди, тобто РВФДМ України по Харківській області втратило право надавати в оренду окреме нерухоме майно, яке знаходиться на балансі позивача та, як наслідок, втратило право на вчинення будь-яких дій щодо такого майна.

Оскільки орендоване майно є державним на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Пунктом 8 статті 1 Закону передбачено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром", регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Відповідно до Переліку державних підприємств, що включені до складу Державного концерну "Укроборонпром", що є додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №993 "Про деякі питання Державного концерну "Укроборонпром" ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" включене до складу ДК "Укроборонпром".

Дослідивши Статут Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", суди встановили, що майно підприємства є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном (п.15).

Комісію, створеною відповідно до наказу Державного концерну "Укроборонпром" від 11.11.2011 №134 "Про утворення комісій з питань передачі підприємств зі сфери управління Міністерства Оборони України в управління Державного концерну "Укроборонпром", 29.11.2011 було здійснено приймання-передачу державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", яке розташоване за адресою: 63501, Харківська область, м. Чугуїв, мр-н Авіатор, та перебуває у сфері управління Міністерства Оборони України і передається в управління Державному концерну "Укроборонпром", про що було складено акт приймання-передачі Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" зі сфери управління Міністерства Оборони України в управління Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" (який набрав чинності з 30.10.2012) передача в оренду нерухомого майна, загальна площа якого перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, здійснюється безпосередньо підприємствами оборонно-промислового комплексу за погодженням з Державним концерном "Укроборонпром", крім випадків передачі в оренду цілісних майнових комплексів підприємств оборонно-промислового комплексу, щодо яких орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Враховуючи викладені вище приписи частини 8 статті 1, частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини 3 статті 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що починаючи з 30.10.2012, коли зазначений Закон набув чинності, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області не мало статусу орендодавця спірного державного майна, тому не мало й повноважень на укладання оспорюваної додаткової угоди № 3 від 01.04.2015 до договору оренди № 4921-Н від 01.06.2011 про продовження строку оренди за зазначеним договором.

Згідно з статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надано необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, місцевий господарський суд правомірно визнав недійсною додаткову угоду №3 від 01.04.2015 до договору оренди № 4921-Н від 01.06.2011, як таку, що укладена Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області з порушенням приписів частини 8 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Що стосується позовних вимог в частині виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" із займаних приміщень, колегія погоджується з висновками судів щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно зі статтею 763 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір найму укладається на строк, встановлений договором; термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як було зазначено вище, позивач неодноразово звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Евєркон" з листами, в яких заперечував проти продовження строку дії договору оренди, посилаючись на те, що майно потрібне йому для власних потреб та просив звільнити орендовані за договором оренди приміщення та здати їх за актом приймання-передачі.

Зважаючи на викладене, колегія погоджується з висновками судів про задоволення позову про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" із займаних приміщень.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вищенаведених висновків судів попередніх інстанції не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо позовної вимоги про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування зазначеним вище нерухомим майном суди, обґрунтовано посилаючись на те, що адекватним способом захисту порушеного права, який призведе до відновлення права позивача, є саме виселення, відмовили в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В частині вирішення позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування судові рішення фактично не оскаржуються.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі №922/3186/15 залишити без змін.

Головуючий Є. Борденюк

Судді Д. Кривда

С. Могил