УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 197/1745/14-ц 22-ц/774/2011/К/15

Справа № 197/1745/14-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22ц/774/2011/К/15 інстанції – ОСОБА_1

Категорія № 20 (4) Доповідач – Ляховська І.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів – Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

секретар – Петренко К.І.,

за участю – позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» про визнання дій незаконними та зобов’язання укласти договір,

У С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі – ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго») про визнання дій незаконними та зобов’язання укласти договір. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що на підставі договору оренди від 29 лютого 2012 року він є орендарем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: с. Широка Дача, вул. Вишнева, 55. В жовтні 2014 року він звернувся до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» із заявою про укладення з ним договору на постачання електричної енергії за вказаною адресою, але отримав відмову в зв'язку з тим, що за цією ж адресою діє нерозірваний договір на постачання електричної енергії з попереднім споживачем ОСОБА_3 Вважає відмову незаконною, тому просив суд захистити його права як споживача шляхом визнання відмови відповідача в укладанні договору про користування електричною енергією незаконною та зобов’язання ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» укласти з ним договір про користування електричною енергією і відкрити особовий рахунок на його ім’я.

Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, зобов’язано ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" укласти договір з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про користування електричною енергією та відкрити особовий рахунок на його ім'я. Стягнуто з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 243, 60 грн.

Додатковим рішенням від 03 листопада 2015 року визнано дії ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" щодо відмови ОСОБА_2 як споживачу в укладенні договору про користування електричною енергією незаконними.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд неправомірно задовольнив позовні вимоги, не врахував, що наданий позивачем договір не є дійсним, оскільки нотаріально не посвідчений та не пройшов державну реєстрацію, а також залишив поза увагою відсутність підтвердження законного володіння майном, що позбавляє ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» можливості укласти договір з позивачем.

У наданих суду запереченнях ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

  Судом встановлено, щопозивач ОСОБА_2 зареєстрований та мешкає в домоволодінні № 55 по вул.. Вишнева в с. Широка Дача Широківського району Дніпропетровської області разом із дружиною ОСОБА_3, яка є власником цього домоволодіння, та дітьми – ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 89).

08 жовтня 2011 року між відповідачем ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» та ОСОБА_3 (дружиною позивача) укладено договір № 080219 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, згідно якого електроенергія повинна постачатися за адресою: с. Широка Дача Широківського району Дніпропетровської області, вул. Вишнева, 55 (а.с. 37 – 44).

29 лютого 2012 року між власником домоволодіння ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_2 (позивачем у справі) укладено договір оренди житла – будинку №55, розташованого за адресою: с. Широка Дача, вул. Вишнева, на строк – 70 років.

18 вересня 2014 року власник домоволодіння ОСОБА_3 повідомила відповідача про відмову від продовження договору № 080219 на постачання електричної енергії (а.с. 8).

У відповідь на це звернення листом № 41200/РВЕ125000 від 20 жовтня 2014 року відповідач повідомив ОСОБА_3 про існування непогашеної дебіторської заборгованості по Акту про порушення Правил користування електроенергією для населення № 00091131 від 18 березня 2009 року в сумі 15050грн.24коп, яка підтверджена рішенням суду №2-939 від 17 жовтня 2011 року, за яким Державною виконавчою службою Широківського району відкрито виконавче провадження за №39812488 від 16 вересня 2013 року, у зв’язку з чим відмовив у повному розірванні договору та запропонував підписати додаткову угоду №080219/10/1 від 17 жовтня 2014 року до Договору про користування електричною енергією №080219 від 17 жовтня 2011 року щодо припинення дії договору в частині постачання електричної енергії (а.с. 45).

13 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» із заявою про укладення із ним договору на постачання електричної енергії до нежитлового приміщення, що знаходиться в його користуванні.

Листом від 04 листопада 2014 року відповідач ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» повідомив ОСОБА_2 про те, що за вказаною адресою діє не припинений договір на постачання електричної енергії № 070219 18 жовтня 2011 року, укладений між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та власником домоволодіння ОСОБА_3, тому після розірвання цього договору та надання повного пакету документів (нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору оренди, акту приймання-передачі будівлі) буде укладено відповідний договір (а.с. 7).

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_2 просив визнати відмову відповідача в укладенні договору на постачання електричної енергії незаконною та зобов’язати його укласти із ним такий договір.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, визнаючи незаконними дії ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" щодо відмови ОСОБА_2, як споживачу, в укладенні договору про користування електричною енергією та зобов’язуючи відповідача укласти з позивачем договір про користування електроенергією і відкрити на його ім’я особовий рахунок, суд першої інстанції виходив із того, що відмова відповідача щодо укладення з позивачем договору про користування електричною енергією за адресою: с. Широка Дача, вул. Вишнева, 55, порушує права позивача, які підлягають судовому захисту.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Загальні засади діяльності в електроенергетиці визначені Законом України «Про електроенергетику».

Відповідно до   ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Спірні взаємовідносини споживачів електричної енергії та її постачальників і електропередавальних організацій регулюються Правилами користування електричною енергією для населення (надалі – ПКЕЕН).

Згідно з пунктом 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

Відповідно до положень пункту 6 ПКЕЕН уразі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це енергопостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, подати енергопостачальнику заяву про розірвання договору.

Енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на об'єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку.

Права нового споживача врегульовано пунктом п. 7 ПКЕЕН, згідно із яким для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією.

Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.

Як убачається із матеріалів справи,позивач звернувся до відповідача з вимогою укласти договір на постачання енергії як новий користувач житлового приміщення, розташованого за адресою: с. Широка Дача, вул. Вишнева, 55, надавши договір оренди цього житла від 29 лютого 2012 року, укладений між ним та власником цього домоволодіння ОСОБА_3 (дружиною позивача).

Відмовляючи позивачу в укладенні такого договору, ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» повідомив ОСОБА_2 про те, що за вказаною адресою діє не припинений договір на постачання електричної енергії № 070219 18 жовтня 2011 року, укладений між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та власником домоволодіння ОСОБА_3, тому після розірвання цього договору та надання повного пакету документів (нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору оренди, акту приймання-передачі будівлі) буде укладено відповідний договір.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що наведені вище норми ПКЕЕН регулюють правовідносини між попереднім споживачем та енергопостачальником та визначають їхні взаємні обов’язки, і не виконання зазначених обов’язків одним із учасників вказаних правовідносин не можуть обмежувати права інших осіб на укладання аналогічного договору.

Проте суд не звернув увагу на те, що відмова ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ґрунтується на двох підставах, а саме: наявності не розірваного попереднього договору та не повне надання позивачем необхідних документів (нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору оренди, акту приймання-передачі будівлі).

Оцінюючи дії відповідача щодо відмови в укладенні договору з позивачем з підстав ненадання нотаріально посвідченого та зареєстрованого в установленому законом порядку договору оренди житла, колегія суддів виходить із правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 21 листопада 2011 року при розгляді справи № 6-53цс11, у якій зазначено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЖК України, введеної в дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 30 червня 1983 року  договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівки на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обовязки наймодавця і наймача та інші умови найму.

З 1 січня 2004 року введено в дію Цивільний кодекс України, глава 59 розділу ІІІ якого регулює правовідносини за договором найму (оренди) житла.

Так, у ч. 1 ст. 810 ЦК України розкривається зміст договору найму (оренди) житла, що є обєктом приватної форми власності, а ч. 3 ст. 810 ЦК України  визначає, що до цього договору застосовуються положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 811 ЦК України встановлює, що договір найму житла укладається у письмовій формі. Жодних інших застережень щодо форми договору чи порядку його реєстрації цивільне законодавство не передбачає.  

Законодавство також не передбачає і державної реєстрації такого виду правочинів.

Так, згідно із ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадку, встановленому законом. Про це йдеться як у ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, відповідно до якої обовязковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що розміщено на території України зокрема, право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами (до яких житло не відноситься), так і у п. 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 671, де, крім цього, зазначено, що державній реєстрації підлягають інші правочини, реєстрація яких передбачена законом.

Водночас, у главі 59 розділу V ЦК України “Найм (оренда) житла” спеціальна вказівка про державну реєстрацію такого виду правочину відсутня.

Аналіз    положень    ст. 158 ЖК України  у   співвідношенні  з  нормами   ст. ст. 203, 204, 205, 207, 208, 210, 215, 640, 810, 811-813, 820 ЦК України не дає підстав для висновку про те, що передбачена ч. 2 ст. 158 ЖК України реєстрація договору найму є державною реєстрацією правочину в розумінні ст. 210 ЦК України, з якою відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України закон пов’язує визначення моменту укладення договору, а відтак і набуття сторонами прав і обов’язків за договором житла.

Крім того, спеціальним законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав та інших прав на нерухоме майно є Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, прийнятий 20 січня 2005 року, а відтак цей закон має пріоритет над ч. 2 ст. 158 ЖК України стосовно положень про реєстрацію договору найму житла.

Таким чином, недотримання умови ч. 2 ст. 158 ЖК України щодо реєстрації договору найму жилого приміщення у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється при відсутності у ст. 810 ЦК України та ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” вказівки на необхідність державної реєстрації договорів найму (оренди) житла не тягне за собою недійсність такого договору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів не погоджується із доводами апелянта щодо необхідності нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору найму житла.

Що ж стосується інших вимог відповідача (щодо надання доказів зміни споживача на підставі акту передачі-приймання будинку), то колегія суддів виходить із наступних встановлених судом фактів.

Укладений 29 лютого 2012 року між власником домоволодіння ОСОБА_3 та позивачем у справі ОСОБА_2 договір оренди житла – будинку №55, розташованого за адресою: с. Широка Дача, вул. Вишнева, відповідає вимогам ст.. 810 ЦК України, проте у матеріалах справи відсутні докази того, що він зареєстрований у виконавчому комітеті місцевої Ради або в органі управління, що ним утворюється.

Також відсутній у справі і акт приймання-передачі жилого будинку позивачу ОСОБА_2 від попереднього споживача ОСОБА_3

Із пояснень позивача ОСОБА_2 та наявних у справі доказів убачається, що попередній споживач - власник домоволодіння ОСОБА_3 зареєстрована та мешкає у належному їй жилому приміщенні, розташованому за адресою: с. Широка Дача, вул. Вишнева, 55.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що зазначене домоволодіння належить позивачу та його дружині ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, тому вони мають рівне право на володіння, користування і розпорядження цим майном, у тому числі і на укладення із позивачем договору на користування електричною енергією.

Між тим, такий висновок суду виходить за межі позовних вимог і спростовується поясненнями самого позивача ОСОБА_2, наданими в суді апеляційної інстанції, про те, що домоволодіння за адресою: с. Широка Дача, вул. Вишнева, 55, хоча і побудовано у період шлюбу, проте є особистою власністю його дружини ОСОБА_3

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований в цьому будинку з 15 грудня 2011 року та мешкає в ньому разом із його власником – ОСОБА_3, їх спільними трьома дітьми, (а.с. 4-зворот, 89).

Зважаючи на те, що договір оренди житла, укладений між ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_2 29 лютого 2012 року, не зареєстрований у встановленому ст. 158 ЖК України порядку, акт приймання-передачі домоволодіння між власником житла ОСОБА_3 та наймачем ОСОБА_2 відсутній, тобто власник домоволодіння не передала наймачеві предмет укладеного ними договору оренди – домоволодіння №55 по вул.. Вишнева в с. Широка Дача, сама ОСОБА_3 продовжує мешкати в ньому та користуватись електричною енергією, колегія суддів вважає, що попри укладення зазначеного договору оренди житла зміна власника (попереднього споживача) на володільця житла (нового споживача – наймача за договором оренди житла) не відбулась, тому підстави для укладення договору із позивачем ОСОБА_2 як новим споживачем, відсутні.

У зв’язку з цим колегія суддів вважає, що відмова ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» в укладенні з ОСОБА_2 договору про користування електричною енергією за адресою с. Широка Дача, вул. Вишнева, 55, є обґрунтованою.

Відповідно до вимог статей 11, 27, 60 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобов’язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Згідно із ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. 

Враховуючи, що позивачем заявлено спір щодо порушення його права, як нового володільця житла на підставі договору оренди, на укладення із ним договору на споживання послуг, що надавались відповідачем попередньому споживачу – власнику домоволодіння, а також зважаючи на те, що ОСОБА_2 не довів факт зміни користувача послуг, у задоволенні його позовних вимог до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про визнання дій незаконними та зобов’язання укласти договір слід відмовити.

Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи виходив із іншої правової оцінки обставин на предмет їх доведеності, з якою колегія суддів не погоджується, рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2015 року та додаткове рішення від 03 листопада 2015 року необхідно скасувати та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та зобов’язання укласти договір.

Керуючись ст. 303, 307, 309 ч. 1 п.3, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» задовольнити.

Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» про визнання дій незаконними та зобов’язання укласти договір.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий                                                                                               І.Є. Ляховська

Судді:                                                                                           А.П. Барильська

                                                                                ОСОБА_6