Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

справа 2а- 2512/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 липня 2010 року

Рівненський міський суд у складі :

головуючий - суддя Мельник О.В.,

при секретареві Яремі Г.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ м. Рівне про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що 22 травня 2010 року відповідачем винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу. Стверджує, що позивачем не було допущено перевищення швидкості руху транспортного засобу, про що вказано в протоколі й відповідач не надав належних та достатніх доказів під час складення протоколу та винесення оскаржуваної постанови у підтвердження допущеного правопорушення. Просив позов задоволити і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Представник відповідача на розгляд справи до суду не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся судовою повісткою, подав заперечення на позов, в якому просив відмовити позивачу задоволенні позовних вимог проводити розгляд справи за його відсутності

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов піддягає до задоволення.

Судом встановлено, що 22 травня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ м. Рівне винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу.

Як вбачається із змісту постанови, підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності послужило перевищення допустимої ніж на 20 км/год. в населеному пункті, що мало місце 22 травня 2010 року під час керування автомобілем

Як слідує із змісту ч. 2 ст. 71 КАС України, обов’язок щодо доказування правомірності рішення в даному разі покладається на відповідача.

Як встановлено судом із першопочаткових письмових пояснень позивача, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, позивач у момент зупинки працівниками ДАІ не погоджувалась з указаним протоколом.

Із матеріалів, що додані до оскаржуваної постановине вбачається, а відповідач не надав суду жодного доказу, в тому числі доказу фото чи відео фіксації правопорушення, у підтвердження того, що фіксування швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача мало місце в межах населеного пункту, з перевищенням допустимої швидкості руху, хоча, як слідує із змісту протоколу від 22 травня 2010 року, порушення фіксувалось з допомогою приладу «ВИЗИР».

За вказаних обставин, суд прийшов висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення саме позивачем вимог п.12.4 Правил дорожнього руху та, відповідно, й скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч 1 ст.247 КУпАП закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 160, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов заловолити

Постанову серії ВК №108255 від 22 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_3 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю полії і складу адміністративного правопорушення.

На рішення може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий