КОПІЯ

Справа № 2-1152/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    15 червня 2009 року                                                                          м.Полтава

    Ленінський районний суд міста Полтави у складі: головуючого – Жилки О.М., при секретарі Погребній Л.Є., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_4 , відповідача ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 , у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_1  звернулася з позовом до суду з вимогою стягнути на її користь з відповідача матеріальну та моральну шкоду, завдану з вини останнього внаслідок дорожньо-транспортній пригоді (далі ДТП).

    В своїй заяві та в судовому засіданні позивачка вказала, що 11 грудня 2007 року близько 13.00 год., на перехресті вулиць Сакко - Соснова у м. Полтаві, внаслідок порушення відповідачем правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ІНФОРМАЦІЯ_1 , д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , та під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_2 , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням її чоловіка ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП, зазначає позивачка, їй були спричинені тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, в зв’язку з чим, їй була заподіяні матеріальні збитки, пов’язані з витратами на лікування у розмірі 1030 грн. 36 коп., а також завдана моральна шкода, яка виражається у фізичних стражданнях та моральних переживаннях. Посилаючись на вказані вище обставини, позивачка просила суд стягнути з відповідача 1030 грн. 36 коп. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди.

    Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1  визнав частково, в частині стягнення з нього матеріальної шкоди, посилаючись на те, що ДТП, в якій остання отримала ушкодження здоров’я, дійсно сталася з його вини, разом з тим, заперечував проти стягнення з нього моральної шкоди, посилаючись на те, ДТП він вчинив не навмисно.

    Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, який проти позовних вимог ОСОБА_1  частково заперечував, дослідивши матеріали справи і надані докази, та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований, разом з тим, підлягає до часткового задоволення.

    Як вбачається із оглошеної в судовому засіданні постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 21 січня 2008 року, ОСОБА_2 , який керував автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1 , д.н.з НОМЕР_1 , було визнано винним в порушенні правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності. Зазначена постанова суду ОСОБА_2  не оскаржувалась та набрала законної сили.

    У відповідності до ч. 4 ст. 61 Цивільно-процесуального кодексу України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

-2-

    Як вбачається із оголошених в судовому засіданні письмових доказів, наданих суду позивачем, остання в період з 11 по 24 грудня 2007 року та з 28 грудня 2007 року по 14 січня 2008 року, в зв’язку з отриманими травмами внаслідок ДТП, знаходилась на стаціонарному лікуванні  та понесла витрати на придбання ліків, необхідних їй для лікування у розмірі 1030 грн. 36  коп.

    Із оголошеного в судовому засіданні акту судово-медичного дослідження №2591 від 24.10.2008 року вбачається, що проведеним дослідженням на підставі наданої медичної документації на ім’я ОСОБА_1 , у останньої мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематома м’яких тканин голови, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, кваліфікуються, як ушкодження Легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної   небезпеки,   відшкодовується   особою,   яка  на  відповідній  правовій підставі  володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

    Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому збиток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

    Крім того, судом встановлено, що позивач, який є інвалідом другої групи, внаслідок отриманого ушкодження здоров’я, постійно зазнає фізичних та моральних страждань, неодноразово проходив лікування, потребує постійного догляду, позбавлений можливості приймати активну участь у громадському житті та вільно спілкуватись зі своїми близькими та друзями.

Відповідно до ст. 23 цього ж кодексу, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

    Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

    Разом з тим, з урахуванням  зазначених вище обставин, глибини фізичних та моральних  страждань позивачки, пов’язаних із короткочасним розладом здоров’я останньої, ступеня вини відповідача та інших обставин справи, суд, із врахуванням вимог розумності і справедливості, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1  2000 грн. в рахунок відшкодування завданої їй  моральної шкоди.  

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1195  ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212 – 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1  -  задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 :

•   1030 (одну тисячу тридцять) грн. 36 коп., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

-3-

•   2000 грн. (дві тисяч) грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 3030 (три тисячі тридцять) грн. 36 коп.

    Крім того, стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави – 59 грн. 50 коп. державного мита.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Головуючий по справі                      /підпис/                                   О. М. Ж и л к а

ВІРНО: СУДДЯ                                 О.М. ЖИЛКА