Справа № 639/10106/15-ц

Провадження № 2/639/2907/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі – Луценко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування квартири недійсним,

встановив :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування квартири недійсним.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 10.12.2015 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6та зареєстрованої в реєстрі за № 701, звернувся до суду 21.12.2015 року з заявою про забезпечення позову, а саме накладення заборони ОСОБА_4 на вчинення будь-яких дій щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 та передачі будь-яким шляхом квартири АДРЕСА_1 в іпотеку та іншим шляхом забезпечення зобов’язання за рахунок квартири.

В обґрунтування вимог представником позивача зазначено, що ОСОБА_7 20.11.2014 року на підставі договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1302 подарував дружині ОСОБА_4 належну йому на праві власності, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.07.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим номером №2935 від 04.07.2008 року, квартиру АДРЕСА_1.

01.12.2015 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова відкрито провадження у вказаній цивільній справі.

Представник позивача ОСОБА_2 зазначає, що укладаючи оскаржуваний договір дарування квартири від 20.11.2014 року сторони правочину ОСОБА_7 та ОСОБА_4 переслідували спільний умисел на приховування квартири від правосуддя, арешту, її вилучення та від подальшої примусової реалізації для погашення матеріально-моральної шкоди завданої позивачу.

З позовної заяви вбачається, що 07.11.2014 року ОСОБА_7 , керуючи технічно-справним транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1 грубо порушив п.п. 12.1 та 12.4 "Правил дорожнього руху України", внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1.

21.01.2015 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_7, ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення з ОСОБА_7 матеріальних збитків на момент пошкодження автомобіля НОМЕР_3 2012 року випуску в розмірі 461 341 грн. 45 коп., моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. 00 коп. та стягнення з ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" суми страхового відшкодування в розмірі 49 000 грн. 00 коп.

Крім того, представник позивача ОСОБА_2 вказує, що як вбачається з розділу 3 оскаржуваного договору, вказана вартість квартири склала – 260 000 грн. 00 коп. В свою чергу розмір матеріальних збитків на момент пошкодження автомобіля НОМЕР_4, підтверджений висновком судової авто оварознавчої експертизи № 12711 від 14.01.2015 року, складає 461341 грн. 45 коп. Таким чином, розмір матеріальних збитків заподіяних позивачу значно перевищує вартість квартири АДРЕСА_1.

Представник позивача ОСОБА_2 зазначає, що усвідомлення можливості визнання оскаржуваного договору недійсним внаслідок його фіктивності може призвести до відчуження ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 з метою приховування квартири від правосуддя, арешту, її вилучення та від подальшої примусової реалізації для погашення матеріальної, моральної шкоди позивачу.

Суд, перевіривши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4. Право власності виникло на підставі договору дарування квартири, серія та номер: 1302, виданий 20.11.2014 року (а.с.29).

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов, серед іншого, забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду у разі відчуження зазначеного нерухомого майна, та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони ОСОБА_4 на вчинення будь-яких дій щодо відчуження квартири № 26 по вул. Кибальчича в м. Харкові та передачі будь-яким шляхом квартири АДРЕСА_1 в іпотеку та іншим шляхом забезпечення зобов’язання за рахунок вказаної квартири.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України,  ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування квартири недійсним – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони ОСОБА_4 на вчинення будь-яких дій щодо відчуження квартири № 26 по вул. Кибальчича в м. Харкові, що належить ОСОБА_4 на праві власності на підставі договору дарування від 20.11.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим в реєстрі за № 1302, та передачі будь-яким шляхом квартири АДРЕСА_1 в іпотеку та іншим шляхом забезпечення зобов’язання за рахунок вказаної квартири.

Копію ухвали направити до Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суддя С.М.Гаврилюк