УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22 - 2580/2008 рік Головуючий в І -й інстанції Васіна Л.А.
Категорія 34 Доповідач - Осіян ОМ.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2008 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Рудь В.В.,
суддів - Ремеза В.А., Осіяна О.М.,
при секретарі - Горобець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, треті особи - виконавчий комітет Кіровської районної ради у м. Дніпропетровську, П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів дарування, визнання права власності на нерухоме майно та про розподіл спільного майна, та додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2007 року про стягнення судових витрат, -
встановила:
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2006 року задоволено позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1., ОСОБА_5., треті особи -виконавчий комітет Кіровської районної ради у м. Дніпропетровську, П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів дарування, визнання права власності на нерухоме майно та про розподіл спільного майна.
Відновлено строк позовної давності по позовних вимогах про визнання договору дарування, укладеного 16 серпня 1989 року в 5-ій Дніпропетровській державній нотаріальній конторі між ОСОБА_1. і ОСОБА_3, та про визнання недійсним договору дарування укладеного 13.02.1997 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4
Визнано недійсним договір дарування домоволодіння АДРЕСА_1 укладений 16 серпня 1989 року між ОСОБА_1. і ОСОБА_3
Визнане частково недійсним рішення Кіровського райвиконкому № 38 від 04.02.1997 р.
Визнане право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2. і ОСОБА_1. на 1/2 частину за кожним.
Визнано недійсним договір дарування домоволодіння АДРЕСА_1 укладений 13 лютого 1997 року між ОСОБА_1. і ОСОБА_3
Визнане частково недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3. на домоволодінняАДРЕСА_1, видане 06 лютого 1997 року Кіровським районним виконавчим комітетом м. Дніпропетровська.
Визнане право власності за ОСОБА_2. на 29/100 ідеальних часток в домоволодінні АДРЕСА_1
Виділено ОСОБА_2. на праві власності в натурі 34/100 частин в домоволодінні АДРЕСА_1 та стягнуто із неї компенсацію вартості частини домоволодіння, виділеного їй на праві власності в натурі в розмірі 6 314,69 грн. Визначено порядок користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1 виділено в користування ОСОБА_2. та ОСОБА_1 земельні ділянки.
Визнано право власності за ОСОБА_2. на 1/2 частину гаражу, розташованого в гаражному кооперативі «Дніпро-2» АДРЕСА_2
Стягнуто із ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. компенсацію 1/2 частини вартості гаражу в сумі 3 095,50 грн.
Визнане право власності за ОСОБА_2. на 1/2 частину автомобіля ГАЗ 31029 «Волга»; 1/2 частина автомобіля ЗІЛ ММЗ 45021, НОМЕР_1.; 1/2 частина автомобіля ЗІЛ 130 НОМЕР_21/2 частина автомобіля ВАЗ 2101 НОМЕР_3
Стягнуто із ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. компенсацію 1/2 частини вартості транспортних засобів, а саме автомобіля ГАЗ 31029 «Волга»; автомобіля ЗІЛ ММЗ 45021, НОМЕР_1; автомобіля ЗІЛ 130 НОМЕР_2 автомобіля ВАЗ 2101 НОМЕР_3 в сумі 6 900 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. судові витрати: витрати на правову допомогу в сумі 400 грн., вартість судових будівельно-технічних експертиз в сумі 1938,89 грн., всього-2338,89 грн, та в доход держави судовий збір в розмірі 635 грн.
Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2007 року стягнуто судові витрати із відповідача ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та додаткового рішення, оскільки суд не врахував обставин у справі, розгляд справи провів поверхово, позбавив можливості надати докази в обгрунтування заперечень, а також порушив норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати із наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що заявлений позов щодо розподілу спільного майна подружжя підтверджено належними доказами. Суд вважав спільним майном подружжя - домоволодіння АДРЕСА_1гараж, розташований в гаражному кооперативі «Дніпро-2»АДРЕСА_2, автомобілі: ГАЗ 31029 «Волга»; ЗІЛ ММЗ 45021, НОМЕР_1.; ЗІЛ 130НОМЕР_2ВАЗ 2101 НОМЕР_3 А тому провів заочний розгляд справи та розподілив майно на підставі наданих сторонами доказів, визнавши недійсними угоди, які були укладені відповідачем із іншими особами.
Але із такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені із грубим порушенням норм процесуального права.
Приймаючи рішення про визнання недійсними договорів дарування домоволодіння АДРЕСА_1укладених 16 серпня 1989 року та 13 лютого 1997 року між ОСОБА_1. і ОСОБА_3 суд не вирішив питання про притягнення до участі у справі другої сторони договору. ОСОБА_3. не була стороною у цій справі.
Як пояснили сторони в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_3. померла у 1997 році, а після неї спадщину прийняли її чоловік та діти.
Але суд не звернув увагу на ці обставини та не обговорив питання про притягнення до участі у справі спадкоємців померлої.
Таким чином, суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та передачі справи на новий розгляд.
За таких обставин підлягає скасуванню і додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2007 року про стягнення судових витрат із відповідача, оскільки спір між сторонами буде вирішуватись при новому розгляді справи.
Керуючись ст. 307, п.4 ч.1 ст.311,315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2006 року та додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.