справа № 2-а-5512/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Шинкар А.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про зобов»язання суб»єкта владних повноважень вчинити певні дії,-

В СТАНОВИВ:

19.04.2011 року позивач звернулася до суду із даним позовом, в якому просила визнати дії відповідача протиправними щодо відмови у проведенні їй перерахунку та виплати пенсії, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов»язати відповідача здійснити з 13 жовтня 2010 року перерахунок її пенсії, нарахувати на її користь недоплачену пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 сг. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», провести відповідні виплати з урахуванням проведених виплат та здійснювати виплати в подальшому, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п.2 ч.І ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав, заперечення на позов не надав.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав щодо прийняття рішення про часткове задоволення позову в порядку скороченого провадження, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни» відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.

Позивач є пенсіонером за віком, пенсію отримує в Управлінні Пенсійного Фонду України у Броварському районі Київської області. Цей статус позивача відповідачем не заперечується, крім того статус «дитина війни» визначається автоматично по даті народження пенсіонера в період з 03.09.1927 по 02.09.1945 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІУ, набрав чинності 01.01.2006 р.). Однак таку допомогу позивач отримує у значно меншому розмірі, тому і змушена звертатися до суду з даним позовом.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107- VI від 28.12.2007 року (далі - Закон №107- VI ) встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Судом встановлено, що починаючи з 01 січня 2008 року, відповідач виплачує позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в наступних розмірах: з 22 травня 2008 р. - 48,10 грн., з 1 липня 2008 р. - 48,20 грн., з 1 жовтня 2008 р. по даний час - 49,80 грн.

22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону №107-VI, зокрема пункт 41 розділу II.

Після прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 , Верховною Радою України зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилися, тому положення цієї статті, згідно з якими дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, є чинними саме в такій редакції на сьогодні.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Позивач є дитиною війни, тобто наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання зазначеної підтримки „дітям війни”.

Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які відносяться до категорії „дітей війни”.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, які є дітьми війни.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією позивача щодо порушення права на отримання доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсації, які є видом соціальної допомоги і необхідною складовою

конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України "Про соціальний захист дітей війни" є безпідставним.

Проте, згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (діє з 22.05.2008 року) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у значно менших розмірах, ніж передбачено Законом.

Разом з тим частиною 2 ст. З Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з наведеного, положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. не можуть бути застосовані при вирішені цього спору.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. З ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

У даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного Фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за 6 місяців.

Позивач звернулась до суду з даним позовом 19.04.2011 р., тому, перерахунку пенсія підлягає з 19.10.2010 року.

За змістом ч. І ст. 2 КАС України, судовому захисту підлягають порушені права та свободи громадян у сфері публічно-правових правовідносин. Тому суд вважає безпідставними вимоги про зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок та виплати на майбутнє і відмовляє в їх задоволенні, оскільки факт порушення прав позивача з боку відповідача ще не встановлено.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11,17-19, 69-72, 99, 100-102, 158-163, 167, 183-2, 186, 256, 257 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» - протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 19.10.2010 року з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя

ОСОБА_2