Справа № 522/20025/14-ц

Провадження № 2/522/3153/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року

Приморський районний суд м Одеси, у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі Шевчик В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання представника ОСОБА_1 про призначення повторної амбулаторної посмертної судової психіатричної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про визнання договору дарування від 29.03.2014р. квартири АДРЕСА_1 недійсним.

Представниками ОСОБА_1 заявлено клопотання, які позивач та вони підтримали в судовому засіданні, про призначення у справі повторної амбулаторної посмертної судової психіатричної експертизи у зв’язку з необґрунтованістю висновку судово-психіатричної експертизи №121 від 13.03.2015р., яку проведено у КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я».( яку просили доручити провести судовим експертам 5-го судово-психіатричного відділення Комунального закладу Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, розташованого за адресою: 79021 м.Львів, вул.Кульпарківська, буд.95 (т.2 а.с.2—3).

Позивач вважає, що згідно частини 1 статті 8 «Науково-методичне та організаційно-управлінське забезпечення судово-експертної діяльності» Закону України «Про судову експертизу» №4038-XII від 25.02.1994р. (в редакції Закону №1992- IV від 09.09.2004р.) вбачається, що організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Відповідно до цього Закону науково-методичне забезпечення судово-експертної діяльності (у даній справі - судово-психіатричної експертизи) здійснювалось Українським науково-дослідним інститутом соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, яким у 2000 році були укладені Методичні рекомендації за назвою: «ОСОБА_3 посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільних справах» (видавництво — ОСОБА_4, 2000. — 23 с., автори ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 О.).

Вказані методичні рекомендації по суті є доповненням до попереднього видання Методичних рекомендацій «Складання акту судово-психіатричної експертизи», ОСОБА_4, за 1995.

У вказаних методичних рекомендаціях (як в редакції 1995 року так і у останньому виданні 2000 року) вказано, що при проведенні посмертної судово-психіатричної експертизи експертом вивчаються всі матеріали надані судово-слідчими органами (тобто усі об’єкти експертизи), у даній справі це матеріали цивільної справи та медична документація. А невід’ємною частиною матеріалів цивільної справи є і покази свідків.

Згідно статті 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний:

1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та

об'єктивний письмовий висновок;

Відсутність дослідження показів свідків є неприпустимим, оскільки вони є рівносильними доказами у справі на рівні медичної документації та можуть мати значний вплив на експертне рішення, можуть містити відомості щодо психічного стану під експертного, а для цього взагалі і призначалась експертиза.

Враховуючи вищевикладене, експертиза не може вважатись як повна та об’єктивна, а також виникає повноправна і зрозуміла недовіра до експертів установи, що проводила дану експертизу, тому позивач заявив клопотання про призначення повторної амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої просив доручити експертам 5-го судово-психіатричного відділення Комунального закладу Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, розташована за адресою: 79021 м.Львів, вул. Кульпарківська, буд.95.

На вирішення експерта поставить наступні питання:

- чи страждав ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в момент укладання ним договору дарування квартири 29 березня 2014 року будь-яким розладом психічної діяльності?

- якщо так, то чи міг ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в момент укладання ним договору дарування квартири 29 березня 2014 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

Представник ОСОБА_2ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, надавши до суду заперечення та вважає безпідставними заперечення на проведену судову експертизу, який на його погляд є чітким

Вивчивши матеріали справи, суд риходить до слідуючого висновку.

З матеріалів справи вбачається що відповідно до ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 30.01.2015р. по справі надано заключення судово-психіатричної експертизи №121 від 13.03.2015р.(а.с.166-179).

У відповідності з ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.3 ст.143 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.144 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об'єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Відповідно до положень п.2 статті 150 ЦП Кодексу України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумнів в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Оскільки експерт при проведенні дослідження зобов’язаний провести повне дослідження, тобто вивчити весь обсяг об’єктів експертизи (цивільної справи, медичної документації), а також враховуючи те, що експерт самовільно не має права враховувати чи не враховувати будь-які відомості із матеріалів справи, а представники позивача посилаються на те, що при проведенні даної експертизи не було враховано частину матеріалів цивільної справи – копії матеріалів кримінального провадження №12015160500000928, і показів свідків по справі (роздруківка їх пояснень наявна в матеріалах справи а.с.77-84 т.2) і що Експерт врач-доповідач ОСОБА_9, при допиті у судовому засіданні (30.09.2015р.) підтвердила, що «покази свідків можуть бути інформативними та мати вплив на висновок експертизи», але їй достатньо було медичної документації, тому покази свідків для неї не є важливими», та враховуючи заперечення позивача на експертизу (а.с.50-60 т.2), що потім судом також були витребувані інші докази- тому суд вважає клопотання обґрунтованим.

Також вбачається, що відповідно до наказу МОЗ України №1000 від 24.12.2014р. «Про удосконалення організації судово-психіатрічної експертизи в Україні» експертами КЗ ЛОКПЛ проводяться як стаціонарні так і амбулаторні судово-психійтрічні (первинні, додаткові та повторні) за призначенням судово-слідчих органів не лише Львіської, а і решти областей України.

З урахуванням наведених норм цивільного процесуального законодавства та необхідністю забезпечення судом доказів щодо даного спору, суд вважає, що клопотання представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а матеріали справи направленню до 5-го судово-психіатричного відділення Комунального закладу Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, розташованого за адресою: 79021 м.Львів, вул.Кульпарківська, буд.95 для проведення експертизи.

Оскільки для проведення експертизи буде потрібний значний час, то на час проведення експертизи провадження по справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, слід зупинити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 143-144, ст. ст. 202, 203, 209, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про призначення повторної амбулаторної посмертної судової психіатричної експертизи по цивільній справі №522/20025/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним- задовольнити.

Призначити у справі повторну амбулаторну посмертну судову психіатричну експертизи на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи страждав ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в момент укладання ним договору дарування квартири 29 березня 2014 року будь-яким розладом психічної діяльності?

- якщо так, то чи міг ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в момент укладання ним договору дарування квартири 29 березня 2014 року усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

Проведення експертизи доручити судовим експертам 5-го судово-психіатричного відділення Комунального закладу Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, розташованого за адресою: 79021 м.Львів, вул.Кульпарківська, буд.95 та попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Надати для проведення експертизи матеріали справи №522/20025/14-ц.а також медичні документи.

Витрати на проведення судової експертизи покласти на ОСОБА_1.(м.Одеса пр.. Шевченка, 4-б кв.1812)і роз'яснити йому про наслідки ст. 146 ЦПК України, які наступають у разі ухилення від участі в експертизі.

Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: Домусчі Л.В.