Кагарлицький районний суд Київської області

м. Кагарлик, вул. Московська, 3, 9200, (04453) 5-13-39

Справа №2-а-7519/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Суддя Кагарлицького районного суду Київської області   Шевченко І.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Кагарлик адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому районі про визнання дій протиправним та зобов’язання витини дії, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі у відмові їй провести перерахунок та виплату пенсії неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі здійснити нарахування доплати до пенсії, відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначеної їй, як непрацюючому пенсіонеру, потерпілої в результаті Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, особі (громадянину) та проживаючої на території зони посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи за шість місяців з дня звернення до суду з позовом, а також проводити щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, яка відноситься до 4 зони забруднення, у відповідності до ст.. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлюється Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, посилаючись на те, що вона звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача перерахувати та виплати недоплачених сум пенсії відповідно до ст.. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими передбачено, що пенсії непрацюючому пенсіонеру, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, але в порушення Закону відповідач не виплачує дані доплати у розмірі, що не співвідносяться з мінімальною заробітною платою. У позові вказує, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кагарлику Київської області як пенсіонер за віком. В добровільному порядку відповідач відмовляється провести перерахунок і виплату пенсії починаючи за шість місяців з дня звернення до суду з позовом та в подальшому виплачувати щомісячно пенсію згідно Законів України.  

Представник відповідача подала до суду заперечення, в якому позов ОСОБА_1 не визнала та просила її позов залишити без задоволення з наступних підстав. Управлінням Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі щомісячну доплату виплачують в тому обсязі, які були виділені Головному Управлінню для даної виплати. Крім того, вони виконують лише делеговані повноваження з питань соціального захисту і до їх компетенції не входить прийняття рішення по визначенню розмірів доплат і компенсацій, тому дані виплати здійснюються в межах коштів виділених Кабінетом Міністрів України. Щодо застосування статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою постановою Верховної Ради України від 11.10.95 р., враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, Кабінет Міністрів України постановою № 836 від 26.07.1996 р. громадянам, які проживають посиленого радіологічного контролю, встановив доплату в розмірі 520000 карбованців (5,20 грн.). Виходячи із вищевикладеного, підстав для перерахунку додаткової пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - немає, тому що розмір та суми цих виплат встановлені на 2007 - 2010 роки Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки. Вимоги позивача про зобов'язання проводити щомісячну виплату підвищень, перераховуючи в залежності від зміни розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком не може бути задоволена на майбутнє, оскільки це буде перешкоджати законодавчій роботі над Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому вважає, що в задоволенні позовних вимогах позивачу необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.    

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує   принцип верховенства права    з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.  

Судом з достовірністю встановлено, що позивач ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 1-ї категорії та постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.  

 Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються  Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.  

У відповідності до ст. 71 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

    Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.        

Відповідно до ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, при цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, згідно ч.4 ст.48 даного Закону.  

Розмір мінімальної заробітної плати з 2004 року згідно з п. п. 5-2 п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України (Закон України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ) визначається законами про Державний бюджет на відповідний рік.  

Закони України «Про Державний бюджет» на відповідний рік до 2006 року не містили обмежень щодо застосування ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині здійснення доплат до пенсій непрацюючим пенсіонерам у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, на 2006 рік – п. 37 ст.77 Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІУ «Про Державний бюджет на 2006 рік» та на 2007 рік п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію соціальних гарантій.  

Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються  Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.  

У відповідності до ст. 71 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

    Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.        

Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.  

      Отже, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд вважає, що підлягає застосуванню вимога ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачає щомісячну доплату в розмірі мінімальної заробітної плати.  

      Крім того, слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір доплат і компенсацій протягом тривалих років не змінювався не зважаючи на постійне підвищення мінімальної зарплати і не відповідає розміру встановленим іншими законами. Також Закони України «Про розмір мінімальної заробітної плати» не містили обмежень до застосування ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ст. 39 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.  

П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.  

В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.  

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.  

Суд  вважає, помилковим посилання представника відповідача на те, що розмір виплат, передбачених Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначений постановою КМУ від 26.07.1996р. № 836, відповідає вимогам ст.ст. 62, 67 цього Закону, оскільки даною постановою Кабінет Міністрів України значно звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим же Законом.  

Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування / перерахування та виплату належних сум відповідно до закону.    

      Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності  невиплати позивачам доплати до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

З огляду на викладене дії управління ПФУ в Кагарлицькому районі Київської області щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає неправомірними.  

Таким чином, суд вважає, що відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає  на території зони  посиленого радіоекологічного контролю  щомісячну  доплату до пенсії  у розмірах, яка передбачена ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 14.10.2010 року.

Сторони звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 р», ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в Кагарлицькому районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та щомісячну виплату пенсії - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі по відмові здійснити перерахунок ОСОБА_1 у  відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 14 жовтня 2010 року - неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі провести перерахунок ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони  посиленого радіоекологічного контролю  щомісячної  доплати до пенсії  відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого   Законами  України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» починаючи з 14.10.2010 року.   Сторони звільнити від сплати судового збору.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області негайно виконати постанову суду.  

Апеляційна скарга на постанову Кагарлицького районного суду Київської області подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Оскарження постанови в апеляційному порядку не зупиняє її виконання.  

Суддя: І.І.Шевченко