Справа № 2а –498/09/
КІ В Е Р Ц І В С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д В О Л И Н С Ь К О Ї О Б Л А СТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2009 року
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Поліщук С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про зобов»язання провести нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1К .,звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни.
Позовні вимоги обґрунтовує тим , що він народився у 1937 році. Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно статті 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року йом у повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така доплата не нараховувалась та не виплачувалася, оскільки Верховна рада України своїм Законом України від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» ст.ст. 77, 110 та Законом України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» пунктом 12 статті 71 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак Конституційний суд України рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Протягом 2008 року їй така допомога нараховувалася та виплачувалася, але не в тому розмірі який передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому вважає протиправними дії відповідача щодо непроведення нарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги. Просить суд поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
В поданому суду письмовому запереченні відповідач зазначає, що відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,який набрав чинності з 01.01.2006 року позивач має статус «дитини війни», який надає йому право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В зв»язку з тим, що дія ст. 6 цього Закону призупинена на підставі Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» та Закону України» Про Державний бюджет України на 2007 рік»вказана надбавка позивачу не нараховувалась,а з 01.01.2008 року він отримує підвищення до пенсії в розмірі 47,00 грн., з 01 .04.2008 року 48,10 грн.,з 01.07.2008 року 48,20 грн., з 01.10.2008 року 49,80 грн .
Крім цього, посилаючись , на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року , яким було визнано неконституційним положення п.12 ст. 71 Закону України»Про Державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням ст.111 цього ж Закону вказує,що положення ст. 6 Закону України» Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007 року.Одночасно зазначає,що ст. 7 Закону України» Про соціальний захист дітей війни» передбачається , що фінансування виплат , пов»язаних із застосуванням цього закону проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України.Наполягає на застосуванні до позову наслідків пропущення строків звернення до суду згідно ст.ст.99,100 КАС України. У зв»язку з цим в задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі , що підтверджується пенсійним посвідченням серії АА № 368690 із проставленим у ньому штампом «дитина війни» (а.с.5 ) .
Як вбачається з довідки відповідача ОСОБА_1, №1147 від 03.04.2009 року протягом 2006-2007 років підвищення до пенсії як дитині війни не нараховувалось та не виплачувалося; а у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалось в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.ст. 6,3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і новинні відповідати їй.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону, а отже воно втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України . Положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону була відновлена з 09.07.2007 року, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (п.41 розділу II) від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, змінено редакцію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а отже вони втратили чинність з 22.05.2008 року. Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Оскільки дія статті 6 Закону в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року, то суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня до 2008 року, враховуючи при цьому, що позивачеві у 2008 році ,згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі проводилась виплата надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому перерахунок надбавки за 2008 рік слід провести з врахуванням вказаних виплат.
Статтею 7 Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) правління Пенсійного фонду України в районі відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Тому суд приходить до висновку, що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому відповідача слід зобов’язати провести нарахування позивачеві підвищення пенсії не у конкретному розмірі, як про це просить позивач, а у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону, оскільки саме на відповідача покладено обов’язок проводити нарахування підвищення пенсій дітям війни у конкретному розмірі, в зв’язку з чим суд не може брати на себе функцію державного органу, на який законодавством покладено такі повноваження.
Таким чином , враховуючи положення ст. 6 Закону України» Про соціальний захист дітей війни» , керуючись принципом адміністративного судочинства, як верховенства права з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення , суд вважає, що позов слід задовольнити частково шляхом зобов»язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по вересень місяць 2008 року включно з врахуванням виплачених протягом 2008 року сум підвищення.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної грошової допомоги за період з 01.01.2006 року по 08.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідач в даний період діяв на підставі та у межах повноважень передбачених чинними на той час законами України.
Враховуючи похилий вік позивача , недостатнє матеріальне забезпечення , ймовірним є те,що про порушення своїх прав та про рішення Конституційного суду України позивач дізнався через тривалий час з моменту його прийняття , позивачу слід поновити пропущений строк для звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 2,6, 8,9, 10, 11,17, 71, 159, 160-163 КАС України,ст.ст. 8,22,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про пенсійне забезпечення», рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі провести ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії як дитині війни за періоди з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по вересень місяць 2008 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням виплачених протягом 2008 року сум підвищення.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ківерцівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційної скарги в порядку встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя