Справа № 598/467/15-ц

провадження № 2/598/237/2015

РІШЕННЯ

іменем України

"14" грудня 2015 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.

секретарів Сливки М.М., Довбуш М.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Посилається на те, що дочка навчається в ПТУ №25 м. Збараж за професією кухар – кондитер і в зв’язку з продовженням навчання, потребує матеріальної допомоги, а відповідач – батько дитини, може надати таку допомогу. Оскільки, в даний час погіршився майновий стан позивача, і на її утриманні перебуває дочка, просить визначити розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, в зв’язку з продовженням навчання у твердій грошовій сумі 3000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною 23 років. У суму аліментів, яку позивач просить стягувати з відповідача входять витрати на розвиток здібностей дочки та на лікування хвороби по зору. Також позивач просить стягнути з відповідача на її користь 870 грн. – витрат понесених нею на придбання окулярів для дитини.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і пояснила, що її пенсії та стипендії, яку отримує дочка в сумі 275 грн. їм не хватає. На даний час вона та діти потребують лікування, а відповідно і матеріальну допомогу, яку відповідач має можливість надати, оскільки займається бізнесом, має автомобіль, квартиру та дорогі меблі, тому розмір аліментів просить визначити в твердій сумі 3000 грн., та стягнути з відповідача на її користь 870 грн. витрат, понесених нею у 2011 році на придбання окулярів для дочки.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що він є інвалідом другої групи, окрім пенсії інших доходів не має. В даний час його стан здоров’я значно погіршився, він потребує проведення операції. Окрім того, сплачує аліменти на неповнолітню дитину Олександра в сумі 300 грн., щомісячно, періодично надає матеріальну допомогу двом повнолітнім дітям ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які проживають із позивачкою лише в той час, коли вона подає до суду позов про стягнення аліментів. ОСОБА_5 проживає у цивільному шлюбі по місцю проживання чоловіка, має дитину, яка народилися у цьому році, отримує допомогу як мати одиночка, та стипендію, цивільний чоловік працює і отримує заробітну плату. Він не має можливості сплачувати аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_6, яка продовжує навчання у розмірі 3000 грн. щомісячно, оскільки його дохід складається лише із пенсії по інвалідності в сумі 1164 грн., і значні кошти йому потрібні на операцію та лікування.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Зокрема при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини: 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника інших дітей, непрацюючих чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час є повнолітніми.

Шлюб між сторонами розірваний і сторони проживають окремо.

Як вбачається із довідки про склад сім’ї, виданої МКП «Збараж» 25.03.2015 року №373, ОСОБА_7 проживає разом із матір’ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1. і згідно довідки від 20.02.2015 року №53 навчається на державній формі навчання на третьому курсі ДНЗ «Збаразького ПТУ» з 01.09.2014 року по 25.01.2016 року.

ОСОБА_3 є інвалідом другої групи з/з опорно-рухового апарату з встановленням інвалідності до жовтня 2017 року і розмір його пенсії у жовтні 2015 року складав 1164 грн. 88 коп., про що зазначено у довідці від 16.11.2015 року №34860, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькому.

Як вбачається із довідки з ЄДРЮО та фізичних осіб станом на 23 березня 2015 року ОСОБА_3 не є суб’єктом підприємницької діяльності.

Проаналізувавши докази представлені сторонами, суд вважає, що в даному конкретному випадку позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_7, яка продовжує навчання, підлягають до задоволення частково, в твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. щомісячно до закінчення навчання, але не пізніше ніж до досягнення нею у разі продовження навчання, двадцяти трьох років. При цьому суд враховує, стан здоров’я відповідача, розмір його пенсії, а також і ті обставини, що на утриманні ОСОБА_3 перебуває неповнолітня дитина Олександр, на яку він згідно виконавчого листа сплачує аліменти в розмірі 300 грн. щомісячно, та згідно рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 18.03.2015 року, яке набрало законної сили 07.05.2015 року, з відповідача стягнуто на користь повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який продовжував навчання, аліменти в твердій грошовій сумі 300 грн. щомісячно з 05.01.2015 року до закінчення навчання.

Відповідно до ст.191 СК України, суд вважає за необхідне стягнення аліментів на утримання повнолітньої ОСОБА_7, яка продовжує навчання, призначити з дня пред’явлення позову, тобто з 31 березня 2015 року.

Позовні вимоги, щодо стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на лікування дочки та розвитку її здібностей до задоволення не підлягають, оскільки чинним законодавством не передбачено стягнення коштів на лікування в майбутньому та на розвиток здібностей на повнолітню дитину.

Як вбачається із повідомлення Хмельницького МСТ «Кооператор» від 02.03.2011 року, в якому зазначено, що ОСОБА_3 у разі здійснення продажу узбецьких приправ в м’ясному павільйоні ринку, як фізична особа проводить оплату за користування торговим місцем, яке суд не приймає до уваги, як доказ здійснення ним підприємницької діяльності, оскільки, як зазначено у цій же довідці та в довідці з ЄДРЮО та фізичних осіб ОСОБА_3 суб’єктом підприємницької діяльності не являється, та сторонами по справі суду не надані докази про розмір його доходу від здійснення такого продажу та докази щодо тривалості періоду здійснення продажу узбецьких приправ.

Суд не бере до уваги, повідомлення головного управління ДФС у Хмельницькій області від 19.01.2015 року, подане позивачем в судовому засіданні, як доказ про здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_3, оскільки із змісту даного повідомлення лише вбачається, що за результатами перевірки на ОСОБА_3 складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.164 КУпАП за порушення порядку провадження господарської діяльності, який направлений на розгляд Хмельницького міськрайсуду.

До задоволення не підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 870 грн. - витрат понесених у 2011 році на придбання окулярів для дочки, оскільки суду не представлені докази про такі витрати, а замовлення від 10.11.2011 року, що виписано на ОСОБА_7, де зазначена сума окулярів 410 грн., не може слугувати доказом, що саме ОСОБА_1 оплатила вартість окулярів в сумі 870 грн.

Керуючись ст.ст. 198, 199, 200 СК України, ст.ст. 3,10, 11, 60 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 200 грн., щомісячно, до закінчення навчання, але не пізніше ніж до досягнення дитиною, яка продовжує навчання, двадцяти трьох років, починаючи з 31.03.2015 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд протягом десяти днів після його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 16 грудня 2015 року.

Суддя Щербата Г.Р.