Судове рішення #5225302

                                                    Справа  №2-а-289/2009 рік

ПОСТАНОВА

I М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

       05 червня 2009 року                                                                                           м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

                 головуючої – суддi ОСОБА_1,

                 секретаря – Литвинюк І.М.,

                 

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

в с т а н о в и в:

     

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити нарахування недоплаченої щомісячної Державної соціальної  допомоги як дитині за 2006-2009 роки сумі 5173,10 гривень та зобов’язати відповідача надалі нараховувати їй щомісячну державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни. З першого січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 - 2009 роках йому така допомога не виплачувалась.

Вважає, що сума невиплаченої їй щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2009 роки складає: 5173 гривні 10 копійок.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав зіславшись на вище викладені обставини, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності. Відповідно до заперечення на позов представник відповідача позовних вимог не визнає та зазначає, що управління ПФ України в Долинському районі не виплачувало дітям війни передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у зв’язку з відсутністю коштів у Пенсійному фонді та відсутністю програмного забезпечення, яке б давало можливість проводити відповідні нарахування. Крім цього, визначення мінімального розміру пенсії за віком, згідно якого позивач проводить свої розрахунки, визначено лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. І таким чином зазначене визначення мінімального розміру пенсії за віком до обчислення підвищень згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуватись не може.

При визначенні розміру підвищення управління керувалося чинним законодавством, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». У 2008 році позивач отримував підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі, встановленому для учасників війни.

Крім того, законом встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення даного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З рішенням Конституційного суду, на яке посилається позивач, він був ознайомлений ще у 2007 році оскільки дані події були висвітлені в засобах масової інформації, а саме після опублікування рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 в офіційному періодичному виданні "Віснику Конституційного Суду України", а до суду з даним позовом звернувся уже після спливу строку позовної давності. Так як 2009 року від ОСОБА_2 до управління надійшла письмова заява, згідно якої позивач, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, просив виплатити, починаючи з 01.01.2007 року по дату звернення, заборгованість в сумі 834,05 гривні, а починаючи з серпня проводити виплату в розмірі 123,02 гривні. Дану заяву управлінням було прийнято та зареєстровано на адресу ОСОБА_2 направлено відповідь, згідно якої у виплаті заборгованості позивачу було відмовлено з посиланням на відповідні обставини. Однак до суду з даним позовом він звернувся уже після спливу строку позовної давності. Просив відмовити в задоволені позову в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до висновку, що даний адміністративний позов належить до  часткового задоволення з  врахуванням наступних  підстав.

Згідно ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов’язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Таким чином з 01.01.2008 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були викладені в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Отже, з 22.05.2008 року відновила свою дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, в якій було зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії СС 502627 від 28.04.1998 року, виданого Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а тому на нього поширюються положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 6).

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 цього кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Про те, що позивач знав про порушення своїх прав та інтересів свідчить відповідь управління на вказану заяву № 2132 від 23.03.2009 року про відмову виплатити підвищення до пенсії (а.с. 8), однак як встановлено в судовому засіданні після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року дана інформація була висвітлена у пресі та засобах масової інформації проте позивач звернувся із адміністративним позовом до суду 08.05.2009 року вже після пропуску річного строку звернення до адміністративного та не навів поважних причин його пропуску. Одночасно на факт пропущення позивачем вказаного строку вказує відповідач як на підставу для відмови у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги, що позивачем не представлено жодного доказу про поважність причин пропущення строку звернення до суду за період з 01.01.2006 року по 08.04.2009 року, враховуючи, що судом не встановлено, що зазначений строк порушений позивачем з поважних причин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх прав і зобов'язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку суми надбавки до пенсії за вказаний період задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови перерахувати та виплатити доплату до пенсії, то суд вважає, що позивач мав на увазі бездіяльність відповідача, а саме: ненарахування відповідачем позивачу підвищення до пенсії як дитині війни. Суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Вказана вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Позов в частині стягнення невиплаченого підвищення до пенсії у твердій грошовій сумі не підлягає до задоволення, оскільки суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, а нарахування буде проводити відповідач при виконанні рішення суду. Оскільки управління Пенсійного фонду України в Долинському районі проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов’язку вчинити дії, пов’язані з перерахунком підвищення до пенсії дитині війни, суд не може здійснювати розрахунок суми підвищення до пенсії позивачу, оскільки це є компетенцією відповідача, а лише має право зобов’язати його вчинити дії щодо перерахунку підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки позивачу надано статус дитини війни, він має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». В судовому засіданні встановлено, що у 2008 році відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі, визначеному Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Після винесення рішення Конституційним судом України від 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними окремі норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема щодо розміру підвищення до пенсії дітям війни, та відновлено дію ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни» у попередній редакції, відповідач продовжував виплату підвищення у тому ж самому розмірі. А тому, враховуючи наслідки застосування пропуску строку для звернення до суду за період з 01.01.2006 року по 08.05.2009 року, суд вважає за необхідне зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року, з дня прийняття рішення Конституційного Суду України, а позов задовольнити частково.

На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, п. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, керуючись ст.ст. 11, 71, 99, 100, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо невиплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня оголошення постанови, а у разі складання постанови у повному обсязі – з дня складання в повному обсязі.

Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.                                  

Суддя:

    Постанова в повному обсязі виготовлена 20 червня 2009 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація