Справа № 456/3263/15-ц

Провадження № 2/456/1476/2015

РІШЕННЯ

іменем України

23 листопада 2015 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Пака В. М. ,

при секретарі Сунак Н.М.

адвоката, представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог виконавчого комітету Моршинської міської ради про усунення перешкод в користуванні дорогою загального користування, стягнення моральної немайнової шкоди, суд –

Встановив:

30.07.2015 року в суд надійшла позовна заява ОСОБА_2, який просить зобов’язати відповідача ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні частиною вулиці Скорубської в м. Моршині для проходу та проїзду до його будинку шляхом демонтажу (знесення) самовільно облаштованих відповідачем металевих воріт з хвірткою впоперек вул. Скорубської разом з металевими стовпами, на яких вони закріплені, забрати (зрізати, перенести) перенести в інше місце фруктові дерева, винаград та кущі з проїжджої частини вул. Скорубської, а також забрати фрагмент металевого паркану, яким перегороджено облаштований позивачем прохід до буд. по вул.Скорубської.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається також на те, що він разом зі своєю сім’єю проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, співвласником якого він являється. По вул. Скорубської 9-Б (з іншого боку вулиці) проживає відповідач ОСОБА_3, який раніше періодично закривав частину цієї вулиці шириною 4,5 м, вважаючи її як під’їзд до свого господарства. Він безперешкодно користувався частиною цієї вулиці як проходом та заїздом до свого будинку. В 2014 року він зробив інший зручний для себе та членів моєї сім’ї вихід із свого господарства на вул. Скорубської у вигляді отвору у металевому паркані шириною біля 1,2 м. Проте ще в 2014 року ОСОБА_3 знову повісив 2 створки металевих воріт та металеву вхідну хвіртку на вул. Скорубської, закрив їх - на воротах поставив навісний замок, а на хвіртці - врізний замок, повністю перегородивши йому доступ для проходу та заїзду до своєї хвіртки з вул.Скорубської. Також відповідач посадив зелені насадження на вул. Скорубської, біля виходу із облаштованого позивачем отвору від господарства на вул. Скорубської посадив смородину. Добровільно відповідач не бажає розгородити вулицю, розблокувати вихід на цю вулицю із господарства позивача та прибрати зелені насадження. З приводу користування цим під’їздом мали місце судові спори за позовом його батька ОСОБА_5, які вирішувались на користь батька. Однак ОСОБА_3, ігноруючи ці судові рішення, знову став чинити перешкоди його батькові у користуванні частиною вул. Скорубської.

В суді позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та пояснили, що відповідач по справі ОСОБА_3, загородив позивачу частину дороги до його будинку, дорога перекрита воротами, вздовж паркану знаходяться фруктові дерева та кущ винограду, прохід на його ділянку з вулиці перегороджено фрагментом металевого паркану. На зауваження ОСОБА_2 відповідач неодноразово погрожував позивачеві словесно фізичною розправою та він вимушений був неодноразово звертатись до органів міліції з відповідною заявою. Також зазначив, що аналогічні суди з приводу цього спору вже тягнуться з 2006 року, що його сильно виснажило як морально так і фізично.

Відповідач ОСОБА_3 будучи тричі належним чином повідомлений про час та місце слухання справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення на 28.08.2015 року, 22.10.2015 року та 23.11.2015 року в судові засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, що суд розцінює як неявка без поважних причин, а тому згідно вимог ст. 169 ч. 4 ЦПК

України суд має право у випадку повторної неявки відповідача в судове засідання без поважних причин прийняти заочне рішення по справі на підставі наявних по справі доказів. а.с. 22-39.

Дослідженими доказами по справі доведено, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкрдування завдіних збитків.

Згідно долучених до справи двох рішень суду від 24.02.2006 року та від 17.11.2010 року вбачається, що аналогічні позови було задоволено та ДВС виконано, а.с. 5-8, однак, відповідач, повторно перегородив вулицю та вчинив перешкоду в користуванні вулицею загального користування, займаючи відповіду посаду добився від Моршинської міської ради прийняття рішення щодо змін до плану забудови кварталу №19 м. Моршина в частині відображення фактичного заїзду до будинковолодіння Скорубської, 9а в м. Моршині.

Суд враховує, що з початку 2006 року, близько 9 років він чинить перешкоди в користувані позивачем частиною вулиці та сторони мають одинакові права щодо вільного використання свого житла та прибудинкової території.

Через тривалий час віповідач знову вчинив перешкоди у користуванні частиною дороги хоча знає про прийняті законні рішення суду, та рішення Львівського Апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року, яким визнано протиправним та скасовано рішення Моршинської міської ради від 29.09.2009 року № 1099 «Про затвердження змін до плану забудови кварталу №19 в м. Моршин» а.с. 13.

А тому, суд вважає доведеним твердження позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 в тій частині, що своїми неправомірними діями відповідач спричинив позивачу по справі моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, оскільки протиправна поведінка відповідача неодноразово була доведена у судових засіданнях про що свідчать два рішення суду та постанова Львівського Апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року, а також душевні страждання у зв’язку з тим, що діти повинні ходити різними дорогами тільки не власною із-за неправомірної поведінки відповідача та враховуючи тривалий час даного спору близько 9-ти років позивач вимушений повторно звертатися за захистом свого порушеного права.

Однак, враховуючи суму моральної шкоди на яку покликається ОСОБА_2 в 3000 грн. всупеч вимогам закону не вказано чи працює відповідач, чи має когось на утриманні, чи одружений, а тому суд вимушений зменшити суму стягнення моральної шкоди до 1 500 грн. вважає, що відповідач спроможний сплатити такий розмір шкоди. Крім того, суд стягує суму за надання юридичної допомоги 400 грн. та 243 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60,169 ч. 4, 209 ч. 3, 212, 215 ЦПК України, ст. 11, 16, 23, 1166 ЦК України і на підставі ст. 38, 39, 40, 152 ЗК України, суд –

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов’язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні частиною вулиці Скорубської м. Моршина Львівської області для проходу та проїзду до будинку, 9-Г вул. Скорубської шляхом демонтажу (знесення) самовільно облаштованих відповідачем металевих воріт з хвірткою впоперек вулиці Скорубської разом з металевими стовпами на яких вони закріплені, забрати, зрізати. Перенести в інше місце фруктові дерева та кущі винограду з проїжджої частини, а також забрати фрагменти металевого паркану, яким перегороджений облаштований позивачем прохід до його будинку.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1500 грн. спричиненої моральної шкоди, а також 243, 60 грн. судового збору та 1400 грн. витрат за надання юридичної допомоги, а всього 3143 (три тисячі сто сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з моменту його оголошення шляхом подачі апеляції Стрийському суду, а відповідачу в той же термін з часу отримання копії даного заочного рішення шляхом подачі заяви Стрийському суду про його перегляд в порядку, передбаченому ст. 226 ЦПК України

Головуючий-суддя ОСОБА_6